Постанова № 43882054, 23.04.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/371/15-а

12 год. 00 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Галицького С.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Гринюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Гринюка Івана Васильовича про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Гринюка І.В. від 26.02.2015 р. №19648383 про відмову у внесені запису про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, зобов`язати Реєстраційну службу Чернівецького міського управління юстиції скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що договором від 17.03.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом, вбачається розірвання договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, однак 12.05.2014 р. державним реєстратором Карвацькою Г.Ф. прийнято рішення про відмову в державній реєстрації речових прав на майно ОСОБА_4 на її частки у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з підстав реєстрації всієї квартири на підставі договору купівлі-продажу на ім'я ОСОБА_3 Позивач зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства, законне право власності ОСОБА_4 на 29/36 частин квартири АДРЕСА_1 підлягає реєстрації в реєстраційній службі Чернівецького міського управління юстиції, але перешкодою для цього є реєстрація права власності на квартиру за ОСОБА_3, яка підтверджується інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно індексний номер 25133280 від 04.08.2014. Позивач зазначає, що вказана реєстрація права власності на квартиру за ним - ОСОБА_3 повинна бути скасована Реєстраційною службою Чернівецького міського управління юстиції, оскільки відповідно до вимог законодавства з 01.01.2013 р. такий орган, як БТІ втратив свої повноваження щодо реєстрації прав на нерухоме майно.

Позивач також зазначив, що 26.02.2015 звернувся до відповідача із заявою про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру на підставі договору від 17.03.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом, про розірвання договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та в той же день видати витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Гринюка І.В. від 26.02.2015 було відмовлено у внесенні запису про скасування державної реєстрації права власності. При цьому, державним реєстратором було роз'яснено, що у зв'язку з тим, що на даний час орган БТІ, який реєстрував вказане право власності за ОСОБА_3 на квартиру, втратив свої повноваження, а тому реєстраційна служба може скасувати цю реєстрацію лише на підставі відповідного судового рішення. З огляду на викладене, вважає, що оскаржуване рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції є протиправним, що змушує звернутись до суду з даним адміністративним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вважає, що ним було дотримано усіх вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі договору від 17.03.2010 року про розірвання договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балан Р.Б., зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1 про розірвання договору купівлі-продажу від 24 лютого 2010 р. по реєстру за НОМЕР_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_3 позбавляється права власності на зазначену квартиру. (а.с. 11).

Представник ОСОБА_4, звернувся до державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на підставі договору від 17.03.2010 року. Державним реєстратором 12.05.2014 р. прийнято рішення про відмову в державній реєстрації речових прав на майно ОСОБА_4 на її частки у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з підстав реєстрації всієї квартири на підставі договору купівлі-продажу на ім'я ОСОБА_3 Крім того зазначено, що договором від 17.03.2010 року про розірвання договору купівлі - продажу припинено право власності ОСОБА_3, але в реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності не скасовано. Згідно реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_1 є позивач - ОСОБА_3 Крім того, 04.04.2014 р. державним реєстратором Мушієк А.В. на підставі Ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці накладено заборону на вказану квартиру. Ухвалою Шевченківського районного суду від 17 липня 2014 року заяву представника ОСОБА_4, ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову задоволено, скасовано заходи забезпечення позову згідно ухвали судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 березня 2014 року про заборону відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 10).

В матеріалах справи знаходиться заява представника позивача до відповідача про скасування державної реєстрації квартири у АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, однак у відповіді від 26 лютого 2015 р. державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Гринюк І.В. відмовив у внесенні запису про скасування державної реєстрації права власності: приватна, розмір 1 за реєстраційним номером майна 27510020 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Відмова мотивована тим, що скасування права власності на нерухоме майно проводиться на підставі рішення суду про скасування. (а.с. 13)

Право власності за ОСОБА_3 на квартиру у АДРЕСА_1 підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 26.02.2015 р., індексний номер 34216903, яке виникло на підставі договору дарування 1419 від 13.12.2011 р., рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 р. у справі №824/2266/13-а за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, заочного рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 листопада 2009 р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про припинення права власності на частку у спільному майні. ( а.с. 24-27, 30-36, 39-42, 44, 45).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (зі змінами) з 01 січня 2013 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень почала здійснюватись реєстраційними службами територіальних органів Міністерства юстиції України.

Крім того, з 01 січня 2013 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України за № 1844/5 від 14.12.2012 року „Про затвердження Порядку використання даних: - реєстру прав власності на нерухоме майно; - Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; - Державного реєстру іпотек; Державного реєстру обтяжень нерухомого майна.

Згідно з ч.2 п.4 наказу № 1844/5 державним підприємством „Інформаційний центр" було забезпечено вільний доступ державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, до даних Реєстру прав власності на нерухоме майно. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, та користування даними зазначених реєстрів.

Частиною 4 п. 4 наказу № 1844/5 було припинено доступ реєстраторів БТІ до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Частиною 2 п.3 наказу № 1844/5 передбачено, що відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв/запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. Обов'язкової перереєстрації права власності у новому реєстрі проводити непотрібно.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, в тому числі право власності на нерухоме майно.

Положенням ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

У відповідності до положень пп. 2.14.2. п. 2.14. наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" від 12.12.2011 р. № 3502/5 державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав. У разі внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав: органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або внесення змін до запису Державного реєстру прав; подане рішення суду про скасування рішення державного реєстратора не набрало законної сили або не завірене належним чином відповідно до законодавства; запис про скасування державної реєстрації прав уже внесено, запис Державного реєстру прав з відповідним реєстраційним номером уже скасовано.

Право власності, відповідно до договору від 17.03.2010 року про розірвання договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балан Р.Б., зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1 про розірвання договору купівлі-продажу від 24 лютого 2010 р. по реєстру за НОМЕР_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_3 позбавляється права власності на зазначену квартиру, не було зареєстроване своєчасно у Чернівецькому комунальному обласному бюро технічної інвентаризації. У зв'язку із цим, останні відомості про розірвання договору купівлі - продажу не було занесено до Реєстру прав власності і відповідно не були перенесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однак, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", який набув чинності 01 січня 2013 року, органи Бюро технічної інвентаризації втратили повноваження щодо видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрації прав на ці об'єкти.

Відповідач у своєму рішенні про відмову у скасуванні державної реєстрації прав власності від 26.02.2015 року та в судовому засіданні зазначив, що таке скасування державної реєстрації прав можливе тільки на підставі рішення суду про скасування. Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 41 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", визначається, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд робить висновок, що позов ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Гринюка І.В. про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Представником позивача доведено правомірність заявлених вимог, а тому суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 73,08 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Гринюка І.В. від 26.02.2015 р. №19648383 про відмову у внесені запису про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

2. Зобов'язати Реєстраційну службу Чернівецького міського управління юстиції вчинити дії щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

3. Повернути із Державного бюджету України на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 73,08 грн.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна

Постанова в повному обсязі складена 28 квітня 2015 р.