Постанова № 43880885, 29.07.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

Категорія статобліку 6.6.4

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65 в

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2009 р. Справа №2-а- 3981/09/0870

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Моліс», бульвар Шевченка, 31, м. Запоріжжя 69001,

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі, пр. Леніна, 190-А, м. Запоріжжя, 69035

про визнання нечинним наказу про проведення перевірки та заборону здійснення перевірки,-

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Младенові О.П.

У засідання приймали участь представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 21.07.09р.)

- ОСОБА_2 (дов. № б/н від 20.07.09р.)

Від відповідача ОСОБА_3 (дов. № б/н від 31.03.09р.)

- ОСОБА_4 (дов. № б/н від 12.03.09р.)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Моліс»звернулось до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання нечинним наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №997 від 01.07.2009 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс», і заборону відповідачу здійснення виїзної позапланової документальної перевірки.

08.07.2009р. відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-3981/09/0870 та призначено до судового розгляду на 22.07.2009р. У судовому засіданні, в порядку ст. 150 КАС України, оголошено перерву до 29.07.2009 року.

У судовому засіданні 29.07.2009 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та з підстав, викладених у позові просить визнати нечинним наказ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №997 від 01.07.2009 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс»та заборонити відповідачу здійснення позапланової виїзної документальної перевірки позивача на підставі зазначеного наказу.

Уточнення не суперечить приписам чинного законодавства, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, приймається судом до розгляду та задовольняється.

Суд розглядає уточнені позовні вимоги.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказує, що Відповідач не надав жодних належних доказів та обґрунтувань правомірності видачі спірного наказу про проведення позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку. Підстава для проведення перевірки, а саме: ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»є незаконною, оскільки Позивач не звертався (і не мав такого наміру) до Відповідача з проханням провести виїзну позапланову перевірку.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на обставини, викладені у запереченні від 16.07.2009 року та пояснення від 29.07.2009 року, зазначає що дії щодо проведення позапланової перевірки є правомірними та ґрунтуються лише на нормах законодавства та в межах, передбачених законами України. Крім того відповідач вказує, що наказом від 01.07.2009р. № 997 було затверджено проведення позапланової виїзної перевірки, а ніяк не планової. І підставою для проведення такої перевірки було саме письмове запрошення позивача.

СДПІ звертає увагу, що податкова мала всі законні підстави для проведення позапланової перевірки, а саме: копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки та направлення на перевірку, і просить у позові відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

У засіданні 29.07.2009р., судом, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю «Виробниче обєднання «Моліс»є юридичною особою та зареєстроване 23.01.04р. виконавчим комітетом Запорізької міської ради, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію № 202747.

Як свідчать матеріали справи, 01.07.09р. начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі видано наказ № 997 про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс». Як видно з наказу, позапланову виїзну перевірку призначено у звязку з отриманням листа від ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс»від 10.06.09р. за № 272 та на підставі п. 1 ст. 11, ч. 13 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

02.07.09р. видано направлення на проведення позапланової перевірки за № 0401.

06.07.09р. працівниками СДПІ по роботі з ВПП у місті Запоріжжі на підставі направлення від 02.07.09р. та наказу від 01.07.09 р. № 997, виданих СДПІ, було здійснено вихід на позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВО «Моліс»з питань правомірності включення до податкового кредиту січня та лютого 2009 року сум ПДВ по податковим накладним, період виписки яких становить 2007, 2008 роки.

У допуску до проведення позапланової виїзної перевірки позивачем було відмовлено з мотивів відсутності підстав для перевірки, про що складено акт про відмову від допуску на проведення позапланової виїзної перевірки від 06.07.09р. за № 5/08-04/32835306.

Оскільки позивач вважає наказ СДПІ по роботі з ВПП у місті Запоріжжі № 997 від 01.07.09р. незаконним, а проведення позапланової виїзної перевірки безпідставним, ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс»звернулося до суду з позовом про визнання нечинним наказу про проведення перевірки та заборону здійснення перевірки.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає вимоги щодо визнання нечинним та скасування наказу на проведення перевірки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Державна податкова адміністрація України, до складу якого входить СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі, є одним із органів державної виконавчої влади. Відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні.

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів).

Як свідчать приписи п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позаплановою є перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, зазначених у ч. 6 ст. 111 Закону.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках за рішенням суду (ч. 7 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Ч. 13 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що «обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства».

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року установлені обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

Видаючи спірний наказ, СДПІ по роботі з ВПП у місті Запоріжжі послалося на лист позивача № 272 від 10.06.09р., розцінивши такий лист як звернення платника податків про проведення у нього перевірки згідно ч. 13 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Однак такий висновок відповідача є безпідставним.

Дійсно, форма звернення платника податків про проведення перевірки не встановлена діючим законодавством. Проте необхідно погодитися з доводами позивача, що таке звернення має містити чітко висловлене прохання платника податків (у формі заяви, клопотання і т.п.) провести саме перевірку.

З тексту листа позивача № 272 від 10.06.09р. вбачається, що він є відповіддю на запит СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 20.05.2009 р. № 4324/10/08-04 «Щодо надання документального підтвердження податкового кредиту січня лютого 2009 р.». У листі позивача надаються письмові пояснення щодо правомірності включення до податкового кредиту січня лютого 2009 р. сум ПДВ згідно податкових накладних, датою виписки яких є 2007 2008 роки. Стосовно витребуваних копій податкових накладних позивач вказав у листі, що їх фізичний обсяг (близько півтори тисячі аркушів) унеможливлює виготовлення відповідної кількості копій без значних витрат часу та розхідних матеріалів, у звязку з чим запропонував ознайомитись із згаданими документами у будь-який зручний час протягом робочого дня за адресою місцезнаходження позивача.

Отже, в листі позивача № 272 від 10.06.09р. не міститься жодного звернення до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про проведення перевірки.

Ототожнення відповідачем пропозиції позивача ознайомитися із податковими накладними (а точніше із документальним підтвердженням дати їх фактичного надходження, як це видно із запиту відповідача) зі зверненням про проведення у нього позапланової виїзної перевірки має очевидні ознаки припущення.

Відсутність у позивача наміру звернутися до відповідача з проханням провести перевірку підтверджується, зокрема, й:

посиланням позивача у своєму листі на те, що підприємство вже перевірялося у березні квітні 2009 року, за результатами чого складено Акт № 115/0/-04/32835306 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Моліс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007. по 31.12.2008, валютного і іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2008», у якому зазначено, що порушень податкового законодавства з питань, що є предметом запиту відповідача, не виявлено;

фактом заперечення позивачем наміру такого звернення, недопущення представників відповідача до перевірки та оскарження у суді наказу відповідача № 997 від 01.07.09р. про проведення позапланової перевірки.

За таких обставин, з метою недопущення неоднозначного сприйняття ситуації та запобігання виникненню спору, відповідач мав пересвідчитися у дійсних намірах позивача щодо проведення позапланової перевірки, тобто, чи мало місце звернення позивача до відповідача з проханням провести саме перевірку.

Також необхідно погодитися із позивачем, що вимога відповідача надати копії документів, викладена у запиті від 20.05.2009 р. № 4324/10/08-04, є неправомірною. При направленні письмових запитів платнику податків відповідно до пп. 1, 3 або 5 частини шостої ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»забороняється вимагати від платника податків надання копій документів, необхідних для перевірки. Право вилучати документи у платника податків застережено п. 9 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Цим пунктом, зокрема, передбачено, що копії документів податківці мають право вилучати тільки при проведенні перевірок, причому це можуть бути лише копії документів, що свідчать про приховування (заниження) обєктів оподаткування або несплату податків і зборів (обовязкових платежів).

З аналізу ч. 7 та ч. 8 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»вбачається, що податкові органи мають право проводити позапланові перевірки без рішення суду лише у випадках проведення таких перевірок в межах повноважень податкових органів, встановлених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»та «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». В інших випадках податковий орган здійснює перевірки на підставі рішення суду.

Частиною 8 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ передбачено, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Крім того, ч. 8 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ містить вказівку на обов'язкове надання податковим органом суду документів, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки.

Частиною 7 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ визначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

З аналізу наведених положень випливає, що із загального правила щодо можливості проведення позапланової перевірки платника податків лише за рішенням суду встановлені винятки, передбачені Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Отже, підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є наявність обставин, передбачених п.п. 1-9 ч. 6 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ, та рішення суду. При цьому, суд під час розгляду справи встановлює наявність таких обставин та досліджує документи, передбачені ч. 8 ст. 11-1 Закону № 509-ХП.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Згідно з приписами ч. 1 ст. 11-2 Закону № 509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку, крім іншого, ще й копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Із системного аналізу ст. 11-1 та ст.11-2 Закону № 509-ХІІ випливає, що рішення суду про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки платника податків є виключною підставою для керівника податкового органу видати наказ про проведення позапланової виїзної перевірки такого платника податків (крім випадків, передбачених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»). А будь-яка перевірка, в тому числі позапланова, проводиться податковим органом на підставі наказу керівника цього органу.

Суд зазначає, що частини 6-9 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ є послідовно викладеними та логічно взаємопов'язаними між собою, і виключають інше тлумачення ніж те, яке наведене вище.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

Відповідач не довів суду факт звернення позивача з проханням провести позапланову перевірку та правомірність видачі спірного наказу на перевірку.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості), суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання нечинним наказу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі № 997 від 01.07.2009 р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс»є нормативно обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання позивача на непідсудність адміністративним судам спорів про визнання нечинними (скасування) наказів на проведення перевірки, оскільки останній не є актами індивідуальної дії, не приймаються судом до уваги, зважаючи на той факт, що, навіть, якщо наказ про проведення перевірки і є внутрішнім документом податкової, то у даному випадку він, породжує, як розпорядчий документ, дії які, в свою чергу порушують права та охоронювані законом інтереси позивача (особи, стосовно якої видрано наказ), а , отже, є таким що підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зауважити наступне:

Позивачем заявлено вимоги щодо визнання наказу № 997 від 01.07.2009 р. нечинним. Однак, суд вважає, що спосіб захисту порушеного права повинен обиратися особою відповідно до норм матеріального права, що регулюють спірні відносини.

У разі визнання рішення таким, що не відповідає чинному законодавству, воно підлягає скасуванню.

За загальним правилом суд розглядає адміністративні спори не інакше, як за позовною заявою, і не може виходити за межі позовних вимог.

Однак, відповідно до п. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У даному випадку суд вважає за необхідне, застосувати принцип верховенства права, передбачений ст. 8 КАС України, а також користуючись правом суду, передбаченим п. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, і відповідно, визнати нечинним та скасувати Наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі № 997 від 01.07.09р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс».

Позовні вимоги щодо заборони Спеціалізованій Державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі здійснення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс»на підставі наказу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі № 997 від 01.07.2009 р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс», суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню, оскільки:

Як зазначалося вище, згідно п.1 ст. 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

За змістом та конструкцією цієї статті Закону, органи ДПІ можуть здійснювати як документальні невиїзні перевірки так і планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства.

На виконання вимог Закону України Про державну податкову службу в Україні розроблений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України 10.08.2005р. №327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205.

Відповідно до п.1.2, 1.3 пункту 1 цього Порядку:

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Тобто, проведення позапланової перевірки за наявності достатніх підстав передбачено діючим законодавством та на підставі відповідних документів: наказу та направлення. Оскільки наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі № 997 від 01.07.09р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс»за результатами розгляду справи визнано нечинним та скасовано, то відповідно проведення перевірки на підставі такого (скасованого) наказу неможливе.

Під час винесення рішення, судом прийнято до уваги наступне:

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з викладеного вище, слід визнати, що оскарженню до суду підлягають конкретні вчинені правопорушення (акти, дії, бездіяльність), а не ті, які, на думку позивача, відповідач гіпотетично може вчинити будь-коли у майбутньому.

За результатом розгляду суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у частині визнання нечинним та скасування наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі № 997 від 01.07.09р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс».

У задоволенні решти позовних вимог, зокрема, щодо заборони Спеціалізованій Державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі здійснення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс»на підставі наказу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі № 997 від 01.07.2009р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс», суд вважає за необхідне відмовити.

У відповідності до ст. 94 КАС України присудити на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Моліс»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання нечинним наказу про проведення перевірки та заборону здійснення перевірки, задовольнити частково.

2. Наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі № 997 від 01.07.09р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс» визнати нечинним та скасувати.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Виробниче обєднання «Моліс»(ЄДРПОУ 32835306) 3,40 грн. (три грн.40 коп.) судового збору. Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених статтею 186 КАС України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 05.08.2009р

Суддя О.М. Нечипуренко