Постанова № 43880751, 26.03.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2015 рокум. Ужгород№ 807/12/15 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі -Стенавській А.М.

за участю:

позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1- представник ОСОБА_2 ,

відповідача: Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області - представник Беззаботнов В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 26 березня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено 31 березня 2015 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками Мукачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області було проведено перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт № 5977/1703/НОМЕР_1 від 29.10.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки СПД ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2014 року, що виникло в результаті декларування від"ємного значення за липень 2014 року» та Акт № 6540/1701/НОМЕР_1 від 26.11.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки СПД ОСОБА_1, з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2014 року, що виникло в результаті декларування від'ємного значення за серпень 2014 року».

На підставі Акту перевірки № 5977/1703/НОМЕР_1 від 29.10.2014 року були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області № 0051591703 від 12.11.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 92413,00 гривень за серпень 2014 року та № 0051581703 від 12.11.2014 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2177,00 гривень за серпень 2014 року.

На підставі Акту № 6540/1701/НОМЕР_1 від 26.11.2014 року було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області № 0060541701 від 10.12.2014 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 94590,00 гривень за вересень 2014 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 47295,00 гривень.

Позивач вважає вищезазначені висновки Актів перевірки безпідставними, а прийняті за їх наслідками податкові повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ № 0051591703 від 12.11.2014 року, № 0051581703 від 12.11.2014 року, № 0060541701 від 10.12.2014 року такими, що підлягають скасуванню .

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив щодо позовних вимог та надав суду заперечення обґрунтовуючи тим, що адміністративний позов є безпідставним та таким що не підлягає задоволенню. Зазначив, що в порушення пп. 198.1.а. статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 завищено до відшкодування податок на додану вартість, заявлений до відшкодування на розрахунковий рахунок в податкових деклараціях з податку на додану вартість. Відповідно до норм Податкового кодексу України обов'язковими умовами щодо віднесення сум до податкового кредиту є доведення та підтвердження факту придбання та використання в господарській діяльності основних фондів. Як зазначає відповідач, документи, які б підтверджували використання придбаних транспортних засобів під час перевірки та після складання акта перевірки не надавались, а тому рішення по її результатам приймалось на підставі наявних документів. Жодних заперечень передбачених положеннями ПК України Позивача по даних перевірках на адресу інспекції не надходило. Фізична особа-підприємець за відсутності ведення бухгалтерського обліку, іншого обліку в частині підтвердження використання майна (товару) у підприємницькій діяльності не може на підставі лише податкової накладної чи митної декларації включати до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаних транспортних засобах.

Виходячи з наведеного, Мукачівська ОДПІ вважає правомірними прийняті податкові повідомлення-рішення, а вимоги позивача безпідставними.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи слідує, що посадовими особами Мукачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області було проведено перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

За результатами даної перевірки складено Акт № 5977/1703/НОМЕР_1 від 29.10.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки СПД ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2014 року, що виникло в результаті декларування від"ємного значення за липень 2014 року» та Акт № 6540/1701/НОМЕР_1 від 26.11.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки СПД ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2014 року, що виникло в результаті декларування від'ємного значення за серпень 2014 року», ( 15-33).

Судом встановлено, що вказані Акти перевірки стосуються ідентичних правопорушень з аналогічних правовідносин щодо одного предмету.

Так, в Акті перевірки № 5977/1703/НОМЕР_1 від 29.10.2014 року, зокрема, визначено, що ФОП ОСОБА_1 порушено п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено розмір від'ємного значення за серпень 2014 року на суму 92413,00 гривень; порушено п.200.1, п.200.6, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 2177,00 гривень по декларації за серпень 2014 року, ( а.с. 15-23).

В Акті перевірки № 6540/1701/НОМЕР_1 від 26.11.2014 року зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_1 порушено п.200.1, п.200.4, пп. «б» п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, чим завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 94590,00 гривень по декларації за вересень 2014 року ( а.с.24-33).

У ході проведеної перевірки та на підставі Акту перевірки № 5977/1703/НОМЕР_1 від 29.10.2014 року були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області № 0051591703 від 12.11.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 92413,00 гривень за серпень 2014 року та № 0051581703 від 12.11.2014 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2177.00 гривень за серпень 2014 року, ( а.с. 34-35).

За наслідками перевірки на підставі Акту № 6540/1701/НОМЕР_1 від 26.11.2014 року було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області № 0060541701 від 10.12.2014 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 94590,00 гривень за вересень 2014 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 47295,00 гривень, ( а.с. 36).

Згідно тексту обох Актів перевірки перевіркою відображених за рядком 12.1 розділу II податкових декларацій з ПДВ «Імпортовані товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за основною ставкою та нульовою ставкою обсяг: придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органом» за період 01.07.2014 року по 31.08.2014 року встановлено, що приватним підприємцем було проведено імпортну операцію, а саме: вантажний автомобіль самоскид, марки Mercedes, модель Actros 4141К, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, тип двигуна дизельний, об'єм 11946 см.куб., номер двигуна НОМЕР_5, потужність 300кВт. рік виготовлення 2006. Відправник Ramico Kft, адреса відправника 1126 Budapest Ugocsa utca 4/a. ВМД № 305090000/2014/013398 від 19.08.2014 року. Вартість згідно ВМД 420061,18 гривень. Сума ПДВ 92413,46 гривень. Імпортований транспортний засіб зареєстровано на фізичну особу ОСОБА_1, ( а.с. 45-53).

Згідно Актів перевірки визначено, що «відповідно до статті 325 Цивільного кодексу України право приватної власності на майно належить фізичній особі, а не фізичній особі - суб'єкту господарювання, що не дає можливості вважати майно, яке перебуває у приватній власності фізичної особи, основними засобами суб'єкта господарювання - фізичної особи. Виходячи з вищенаведеного ПДВ за придбані транспортні засоби не може бути включено до складу податкового кредиту та відповідно не може брати участі у бюджетному відшкодуванні, так як транспортні засоби, які перебувають у приватній власності фізичної особи, не вважаються основними засобами суб'єкта господарювання - фізичної особи».

Актом перевірки № 5977/1703/НОМЕР_1 від 29.10.2014 року та Актом перевірки № 6540/1701/НОМЕР_1 від 26.11.2014 року зазначено, що до податкового кредиту фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можна включати суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв'язку з придбанням основних засобів, за умови взяття на облік такого майна в якості основних засобів, використання таких засобів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та наявності належного документального оформлення, підтвердження відповідних витрат та відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку. Також зазначено, що дія Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не поширюється на таку категорію суб'єктів як фізичні особи - підприємці, відповідно законодавством не передбачено ведення балансового обліку придбаного, спорудженого нерухомого або рухомого майна з метою документального підтвердження результатів господарської діяльності при визначенні сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Виходячи з вищенаведеного, перевіркою відображених показників за рядком 12.1 розділу II податкових декларацій з ПДВ встановлено їх завищення на загальну суму 92413,00 гривень, в т.ч. за серпень 2014 року в сумі 92413,00 гривень, (а.с. 54-57).

Перевіркою відображених показників в рядку 15 розділу II податкової декларації з ПДВ «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України)» за період 01.07.2014 року по 31.08.2014 року Актом перевірки № 5977/1703/НОМЕР_1 від 29.10.2014 року та за період 01.09.2014 року по 30.09.2014 року Актом перевірки № 6540/1701/НОМЕР_1 від 26.11.2014 року встановлено, що на формування цих показників мало вплив проведення операцій з придбання паливо-мастильних матеріалів, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, послуги АсМАП.

На думку Відповідача, що зазначено в Акті перевірки № 5977/1703/НОМЕР_1 від 29.10.2014 року, в порушення п.200.1, п.200.6, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 2177,00 гривень по декларації за серпень 2014 року.

Поряд з тим у Акті перевірки № 6540/1701/НОМЕР_1 від 26.11.2014 року зазначено, що в порушення п.200.1, п.200.6, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за вересень 2014 року на 94590,00 гривень (92413,00 - вартість придбаного автомобіля та 2177,00 гривень). Крім того, документальними позаплановими перевірками зменшено залишок від'ємного значення на 2177,00 гривень у декларації за серпень 2014 року.

Фактично за результатами звірки даних відповідно до Акту № 5977/1703/НОМЕР_1 від 29.10.2014 року, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2014 року із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ складає 29115,00 гривень.

За результатами звірки даних відповідно до Акту № 6540/1701/НОМЕР_1 від 26.11.2014 року, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2014 року із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ складає 32732,00 гривень.

Тобто, за висновками податкового органу у Позивача були відсутні підстави для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, та, відповідно, до сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, оскільки останній, будучи фізичною особою-підприємцем не набув права власності на вищезгадані транспортні засоби як суб'єкт господарювання.

Відповідно до Контракту № 16/10/13 від 16.10.2013 року Позивач - ФОП ОСОБА_1 придбав автомобіль Mercedes, модель Actros 4141К, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, тип двигуна дизельний, об'єм 11946 см.куб., номер двигуна НОМЕР_5, потужність 300кВт. рік виготовлення 2006, за ціною 24000,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 131217/000115984 від 17.12.2013 року та платіжним документом від 14.08.2014 року, ( а.с. 39-43).

Вищевказаний транспортний засіб був зареєстрований Мукачівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області за фізичною особою ОСОБА_1 під номером НОМЕР_8, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу за НОМЕР_9, ( а.с. 52).

Відповідно до ст. 14 п. 14.1 пп. 14.1.139 ПК України термін «особа» для цілей розділу V Кодексу, зокрема, вживається в такому значенні: фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва відповідно до законодавства), та/або ввозить товари на митну територію України.

Позивач у даному випадку є фізичною особою, яка здійснює діяльність, віднесену законодавством до підприємницької, є платником ПДВ у розумінні статей 14 та 180 ПК України, зареєстрований у встановленому порядку платником ПДВ, тому на нього повною мірою поширюються правові норми, які визначають порядок обчислення і сплати ПДВ, включення сум до податкового кредиту з ПДВ та визначення бюджетного відшкодування.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 р. №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», зокрема пунктами 6-7 встановлено, що: транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції . Транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами. Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Відповідно до пункту 8 вищевказаної Постанови державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1. видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби: копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; вантажна митна декларація або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери: договір фінансового лізингу.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Відповідно до пункту 14.1.18. пункту 14.1. ст.14. Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення

податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, в тому числі автоматичне бюджетне відшкодування в порядку та за критеріям, визначеним у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1. ст.200. ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (послуг); або дата отримання товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Отже, ФОП ОСОБА_1 у встановленому законом порядку при придбанні транспортних засобів з метою використання його у власній господарській діяльності у повній відповідності до вказаних норм податкового законодавства отримав право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Вказане підтверджується належним чином оформленими документами: вантажною митною декларацією № 305090000/2014/013398 із супутніми до неї транспортними документами угорською мовою та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу за НОМЕР_9, ( а.с.45-52).

Водночас норми податкового законодавства України не обмежують право платника податку на податковий кредит залежно від суб'єктного складу сторін у правовідносинах за договорами на придбання товарів (робіт, послуг), в т.ч. і транспортних засобів та визначають одинакові права та обов'язки як для юридичних, так і для фізичних осіб, платників податку (в тому числі і фізичних осіб-підприємців).

Постанова Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 не регулює податкові відносини по сплаті ПДВ, а положення Податкового кодексу України не містять відповідних обмежень права платника податку на податковий кредит і не ставлять його в залежність від приписів даного підзаконного нормативного акту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг. але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пп. 14.1.36 ПК п. 14.1 ст. 14 України - господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також слід врахувати, що відповідно до пункту 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом ДПС України № 1003 від 24 грудня 2010 року (далі -Порядок), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до ст.69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Статтею 70 КАСУ встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. 2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до статті 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що висновки Відповідача про те, що Позивач, як фізична особа-підприємець, не має права на формування податкового кредиту за рахунок сум податку сплаченого в ціні придбаних транспортних засобів та заявляти вказані суми до бюджетного відшкодування, є безпідставними, не ґрунтуються на нормах діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94,160,163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Мукачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області № 0051591703 від 12.11.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану за серпень 2014 року вартість у розмірі 92413,00 (дев'яносто дві тисячі чотириста тринадцять гривень, 00 коп.) гривень.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Мукачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області № 0051581703 від 12.11.2014 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 2 177, 00 ( дві тисячі сто сімдесят сім гривень, 00 коп.) гривень.

4. Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення винесене Мукачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області № 0060541701 від 10.12.2014 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за вересень 2014 року у розмірі 94 590, 00 грн. (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот дев'яносто гривень, 00 коп.) гривень, штрафної санкції 47 295,00 (сорок сім тисяч двісті дев'яносто п'ять, 00 коп.) грн.

5. Стягнути з Державного бюджету на користь ФОП ОСОБА_1 (адреса: п.і. 89660, АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 378, 36 (триста сімдесят вісім гривень, 36 коп.) гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяТ.В. Скраль