Ухвала суду № 43880703, 29.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду

29 квітня 2015 р. Справа №805/787/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку письмового провадженні питання визнання поважності причин пропуску строку звернення до суду у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за період серпень - листопад 2014 року, за списком № 2, на суму 230 384,54 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Словянський завод «Тореласт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період серпень – листопад 2014 року за списком № 2 на суму 230 384,54 грн.

У запереченнях на позов та письмових поясненнях відповідач зазначив про пропуск позивачем строку звернення до суду за частиною позовних вимог, а саме, за серпень 2014 року на суму 57 016,70 грн.

Сторони у призначене судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання даної справи.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе питання визнання поважності причин пропуску строку звернення до суду розглянути в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивачем звернувся до суду із відповідною позовною заявою 27 лютого 2015 року, що підтверджується штампом відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду.

Згідно частин 1 та 2 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до положень пункту 6.5 Інструкції № 21-1, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позивач зазначає про те, що ним не пропущено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки 24.08.2015 року було святковим днем, що припав на вихідний день (неділя), в силу положень КЗпП, наступний за цим робочий день 25.08.2015 року (понеділок) був вихідним днем, отже останнім днем сплати відповідачем заборгованості було 26.08.2015 року, а 27 серпня 2015 року у позивача виникло право на звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з виплати та доставки пільгових пенсій за серпень 2014 року, що з врахуванням шестимісячного строку звернення до суду свідчить про те, що позивач звернувся до суду в межах такого строку.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Таким чином, приймаючи до уваги положення Інструкції № 21-1, у позивача право на звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за серпень 2014 року виникло 25 серпня 2014 року, приймаючи до уваги дату звернення позивача з позовною заявою до суду (27.02.2015 року) та шестимісячний строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення з такими вимогами за частиною позовних вимог, а саме, за серпень 2014 року на суму 57 016,70 грн.

Проте суд вважає за необхідне зазначити про наступні обставини.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з пунктом 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі “Балацький проти України”, неможливо припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків цивільного буде остаточно вирішено.

Відповідно до пунктів 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі “Мельник проти України” право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

У рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, з урахуванням приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права, а також норм частини 2 статті 8, частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає, що навіть якби позивач пропустив строк звернення встановлений статтею 99 КАС України, це не може бути перешкодою для надання судового захисту порушеним правам особи, у даних спірних вимогах.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На переконання суду, наслідки пропуску строку позовної давності в адміністративному процесі, підлягають застосуванню виключно у разі наявності сумніву можливості встановлення об'єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу.

Враховуючи викладене, суд визнає поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2, за серпень 2014 року на суму 57 016,70 грн.

Керуючись статтями 99-102, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати поважними причини пропуску Управлінням Пенсійного фонду України у м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області строку звернення до адміністративного суду, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2, за серпень 2014 року на суму 57 016,70 гривень.

Ухвала постановлена та підписана в нарадчій кімнаті 29 квітня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя Бабіч С.І.