Постанова № 43880692, 29.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2015 р. Справа № 805/787/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 12 година 10 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у головуючого складі судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за період серпень - листопад 2014 року, за списком № 2, на суму 230 384,54 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Словянський завод «Тореласт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період серпень – листопад 2014 року за списком № 2 на суму 230 384,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що відповідач щомісяця до 25-го числа повинен був відшкодувати суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію, проте, в порушення вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, у встановлені строки відповідачем відшкодовано не було, відтак, за період серпень - листопад 2014 року, у Публічного акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт» виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, у розмірі 230 384,54 грн. гривень.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем витрат на суму позову, а суми в документах, наданих до суду, суми різні як по кожному пенсіонеру за кожен місяць окремо так і загальна сума, зазначає про те, що позивачем не направлялись на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

Крім цього відповідач зазначив про пропуск позивачем строку звернення до суду за частиною позовних вимог, а саме за серпень 2014 року на суму 57 016,70 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду за частиною вимог, а саме - за серпень 2015 року на суму 57 016,70 грн.

Представники сторін у призначене судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи

Через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача було надано заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до якого зазначає про те, що знаходиться на лікуванні, а відповідач бажає, щоб його інтереси в суді представляв виключно спеціаліст у галузі права.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч.1 та 7 ст. 56 КАС України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Таким чином відповідно до положень КАС України, інтереси відповідача у суді може представляти керівник підприємства-відповідача.

Крім цього, відповідач не позбавлений права звернутись до іншого представника щодо представництва інтересів відповідача у суді. Неможливість участі конкретного представника юридичної особи у призначеному судовому засіданні не є поважною причиною неявки у судове засідання.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги закінчення місячного строку розгляду адміністратьивної справи, встановленого ч.1 ст. 122 КАС України

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи відсутність потреби заслухати, свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясувавши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та встановив наступне.

На момент звернення до суду, згідно розрахунку сум, які належать до відшкодування, відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів “б-з” ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період серпень – листопад 2014 року, на суму 230 384,54 грн.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Так, статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт “а” статті 13 Закону), за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт “б” статті 13 Закону) та інші (пункти “в” - “з” статті 13 Закону).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 січня 2004 року.

Згідно з частиною 16 “Прикінцевих положень” вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до Законів України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, постановою правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція). Інструкція набрала чинності 27 січня 2004 року та визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” викладений у пункті 6 Інструкції.

Згідно з п.п. 6.1. п. 6 Інструкції, ці розміри становлять для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.п. 6.7 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Проте, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, які були понесені позивачем (на підтвердження чого суду надано відповідні довідки про розмір призначеної та виплаченої пенсії), у встановлені строки відповідачем відшкодовано не було, в результаті чого, за період серпень - листопад 2014 року, у відповідача виникла заборгованість по оплаті зазначених витрат, у розмірі 230 384,54 гривень.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо не отримання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за спріний період, оскільки позивачем надано суду докази надіслання вказаних розрахунків на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень. Крім цього відповідачем 17.01.2015 року було отримано річні розрахунки на 2014 рік.

Щодо розбіжностей у сумах, зазначених у відповідних довідках та розрахунках витрат, суд зазначає про наступне.

Відповідно до п. п. 6.6 п. Інструкції, додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Таким чином, позивачем виплачуються зазначені надбавки та доплати до пенсії (у розмірах, що вказані у відповідних розрахунках) але відповідачем вони, в силу вказаних положень законодавства, не відшкодувуються та не заявляються позивачем до стягнення з відповідача. Саме зазначена обставина призводить до розбіжностей у сумах, заначених у відповідних довідках та розрахунках, про які зазначав відповідач у запереченнях на позов. Крім цього, у зв'язку із проведенням активної фази АТО, у певний період часу, пенсії пенсіонерам не виплачувались (у відповідній графі проставлено "0"), а потім були виплачені у нарахованому розмірі, що підтверджено відповідними довідками та розрахунками.

Суд зазначає, що зазначенні розрахунки фактичних витрат не скасовані та відповідачем жодним чином не оскаржені.

Позивачем надано суду розгорнуті пояснення та інформацію щодо розбіжностей між розрахунками фактичних витрат та довідками про розмір призначеної та виплаченої пенсії із зазначенням причин таких розбіжностей.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те що позовні вимоги є обгрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись Законами України “Про пенсійне забезпечення” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України ст. ст. 2-15, 69-71, 94, 98, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за період серпень - листопад 2014 року, за списком № 2, на суму 230 384,54 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт» (вул. Під'їздна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84100, код ЄДРПОУ 00300363, р/р 26007190033001) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області (пл. Жовтневої Революції, м. Слов'янськ, Донецька область, 84100, код ЄДРПОУ 37803258, р/р 256003012069 в ДОУ ВАТ Ощадбанк, МФО 335106) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за списком № 2, за період серпень - листопад 2014 року, на суму 230 384 (двісті тридцять тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 54 (п'ятдесят чотири) копійки.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 29 квітня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.