Постанова № 43880455, 16.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 р. Справа № 804/4239/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Галати О.В., представника відповідача Путрі А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 08.09.2014 № 0000514602, № 0000524602,

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 08.09.2014 № 0000514602 (форми «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 471938,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 235969,00 грн.; від 08.09.2014 № 0000524602 (форми «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 309426,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем проведено перевірку Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» з питання правильності відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій по реалізації брухту в періоді з 01.01.2014 по 17.02.2014, за результатами якої складений акт від 20.08.2014 № 452/28-01-46-02-05393139. В означеному акті податковий орган безпідставно дійшов висновку про заниження обсягів поставки по операціях на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20% за період з 01.01.2014 по 17.02.2014 року, всього на суму 3906822,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 781364,00 грн. Позивач зазначив, що у січні - лютому 2014 року здійснив операції з реалізації металобрухту, без нарахування ПДВ (нульова ставка), оскільки діяла норма п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до якої тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів. Перелік таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість». Оскільки вказана постанова встановлює лише перелік видів відходів та брухту чорних та кольорових металів та не встановлює дії самої пільги, то термін дії слід визначати відповідно до Закону України від 19.12.2013 № 713 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків», тобто з 01.01.2014, яким було подовжено дію п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01.01.2015. Позивач вказав, що аналогічна позиція з означеного питання висловлена і в листі Державної фіскальної служби України від 04.08.2014 № 1134/99-99-10-04-02-17 «Щодо практичного застосування положень абзацу першого п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України», в якому податковий орган чітко роз'яснив, що за умови наявності в Податковому кодексі України норми, що регулює питання звільнення від оподаткування операцій з постачання зазначених товарів в той самий період, не дає підстав вважати вказані операції такими, що підлягають оподаткуванню. За наведених обставин, податкові повідомлення - рішення від 08.09.2014 № 0000514602 (форми «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 471938,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 235969,00 грн. та від 08.09.2014 №0000524602 (форми «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 309426,00 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 відкрито провадження по адміністративній справі № 804/4239/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.04.2015.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що посадовими особами контролюючого органу під час перевірки оподаткування операцій з постачання металобрухту Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» було встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за січень 2014 року на суму 471938,00 грн. та у лютому 2014 року на суму 309426,00 грн., та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2014 на суму 471938,00 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, а саме: лютий 2014 року в розмірі 309426,00 грн. Відповідач зазначив, що підприємством позивача безпідставно визначено операції з постачання металобрухту у період з 01.01.2014 по 17.02.2014, як такі що звільнені від оподаткування ПДВ, оскільки у період постачання: січень - лютий 2014 року жодного нормативно - правового акту Кабінету Міністрів України, який визначив би перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ або продовжував би дію постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15, прийнято не було. За наведених обставин, вказані операції позивач повинен був оподатковувати за звичайною ставкою ПДВ у розмірі 20 відсотків. З урахуванням наведеного, відповідач зазначив, що податкові повідомлення - рішення від 08.09.2014 № 0000514602 (форми «В1»), № 0000524602 (форми «В4») є правомірними, обґрунтованими, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» (далі - ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод») (код ЄДРПОУ 05393139), зареєстроване Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області 25.04.1996, взято на податковий облік 05.05.1996 за № 706, перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з 11.02.2011 за № 716, в тому числі і як платник податку на додану вартість.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Серії АБ № 725191, копія якої міститься в матеріалах справи, видами діяльності ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» є: виробництво чавуну сталі та феросплавів (Код КВЕД 24.10); виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі (основний) (код КВЕД 24.20); виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у. (код КВЕД 25.99); професійно-технічна освіта (код КВЕД 85.32); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12); будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Судом встановлено, що ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» у період січень - лютий 2014 року здійснило операції з реалізації металобрухту на суму: у січні 2014 року на суму 2359691,00 грн., у лютому 2014 року на суму 1547131,00 грн., всього на суму 3906822,00 грн., на вказану суму постачання позивачем податок на додану вартість не нараховувався.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 08.08.2014 № 428 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» (код ЄДРПОУ 05393139) з питання правильності відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій з реалізації брухту в періоді з 01.01.2014 по 17.02.2014, результати якої оформлені актом від 20.08.2014 № 452/28-01-46-02-05393139 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» (код ЄДРПОУ 05393139) з питання правильності відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій з реалізації брухту в періоді з 01.01.2014 по 17.02.2014».

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що позивачем завищено суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2014 року на суму 471938,00 грн. та завищено суми від'ємного значення з ПДВ за лютий 2014 на суму 309426,00 грн. за операціями з реалізації металобрухту , оскільки у постанову Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15, яка визначає перелік відходів та брухту чорних та кольорових металів, постачання, в т.ч. і імпорт яких звільняється від оподаткування ПДВ, внесено відповідні зміни стосовно дати «01.01.2015» лише 18.02.2014. Таким чином, існував період у часі з 01.01.2014 по 18.02.2014 протягом якого був відсутній перелік відходів та брухту чорних та кольорових металів, постачання, в т.ч. і імпорт яких звільняється від оподаткування ПДВ.

На підставі акту від 20.08.2014 № 452/28-01-46-02-05393139, відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 08.09.2014 № 0000514602 (форми «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 471938,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 235969,00 грн. та № 0000524602 (форми «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 309426,00 грн.

Суд не погоджується із висновками, які зазначені у акті перевірки від 20.08.2014 № 452/28-01-46-02-05393139, з наступних підстав.

З акту перевірки та пояснень сторін судом встановлено, що позивач протягом січня та лютого 2014 року здійснював операції постачання відходів та брухту чорних та кольорових металів, отриманих в результаті власного виробництва суб'єктам господарювання: за ставкою ПДВ - 0.

Судом встановлено, що позивач протягом січня - лютого 2014 року здійснював операції з постачання металобрухту у січні 2014 року ТОВ «МЗ «Дніпросталь», всього на суму 2359691,00 грн., у лютому 2014 року ТОВ «МЗ «Дніпросталь», ТОВ «Сталь - Трейдінг», ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», всього у сумі 1547131,00 грн., за ставкою ПДВ - 0, що відображено в податкових накладних, виписаних постачальником ТОВ «МЗ «Дніпросталь», ТОВ «Сталь - Трейдінг», ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», перелік яких зазначений у додатку № 1 до акту перевірки від 20.08.2014 № 452/28-01-46-02-05393139.

У податкового органу зауважень до вказаних податкових накладних до моменту перевірки не виникало.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Стаття 30 ПК України визначає податкову пільгу, як передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2. ст. 30 ПК України, у редакції яка діяла на момент спірних правовідносин).

Як встановлено пунктом 30.3 вищевказаної статті ПК України платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору (п. 30.9 ст. 30 ПК України).

Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільняються від оподаткування ПДВ за наявності їх в Переліку, який повинен затверджуватися Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 12.01.2011 № 15 «Про затвердження переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість».

Законом України від 19.12.2013 № 713-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків», між іншим, в абзаці першому пункту 23 цифри та слова «1 січня 2014 року» було змінено цифрами та словами «1 січня 2015 року», а після слів та цифр «(крім брикетів та гранул товарної під категорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00)» доповнено словами та цифрами «а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД».

При цьому даний пункт, як і раніше, передбачав, що перелік таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, дію пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині звільнення операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД, було продовжено до 01.01.15, Законом № 713, що набрав чинності 01.01.2014.

Проте, постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15, якою був затверджений перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, діяла до 01 січня 2014 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 43 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15, а саме: у назві та пункті 1 постанови цифри і слово «1 січня 2014 року» замінити цифрами і словом «1 січня 2015 року».

Зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15 було внесено постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 43, яка набрала чинності 18.02.2014.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Принцип верховенства права означає, що закон має вищу юридичну силу стосовно всіх інших нормативно-правових актів, які повинні відповідати закону. У зв'язку з цим інші нормативні акти називають підзаконними актами, якими є, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України.

Отже, норми Податкового кодексу України мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які деталізують окремі положення Податкового кодексу України.

Таким чином, відсутність переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України в період з 01.01.2014 по 17.02.2014 за умови наявності норми Податкового кодексу України, що регулює питання звільнення від оподаткування операцій з постачання зазначених товарів в той самий період, не дає підстав вважати вказані операції такими, що підлягають оподаткуванню.

Аналогічну позицію займає і Державна фіскальна служба України у листі від 04.08.2014 № 1134/7/99-99-10-04-02-17 «Щодо практичного застосування положень абзацу першого п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України».

У відповідності до п. 53.1 ст. 53 ПК України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Згідно п. п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно - правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно - правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Разом з тим, відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма ПК України чи іншого нормативно - правового акта, виданого на його підставі, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Оскільки Державна фіскальна служба України до видання листа від 04.08.2014 №1134/7/99-99-10-04-02-17 та після нього висловлювала іншу правову позицію (листи від 20.05.2014 №4488/10/26-15-11-01-06, від 30.07.2014 № 626/6/99-99-19-03-02-15 та від 31.10.2014 року № 5954/6/99-99-19-03-02-15), в той же час вказаний лист від 04.08.2014 № 1134/7/99-99-10-04-02-17 не був відкликаний, зазначене дає підстави для неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників податків, а тому суд вважає за необхідне застосувати вказаний вище принцип податкового законодавства.

Аналогічну позицію стосовно можливості застосування зазначено вище принципу презумпції правомірності рішень платника податку в аналогічних випадках (наявність різних за суттю роз'яснень податкового органу з одних і тих самих питань) займає і Верховний Суд України, яка викладена у постанові від 28.10.2014 у справі № 21-320а14.

Суд відзначає, що на необхідність застосування вказаного вище принципу у разі неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків платників податків вказує і Європейський суд з прав людини у рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України».

Так, у пункті 51 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що «говорячи про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s. r. o.» проти Чеської Республіки» (Spaceks.r.o. v. The CzechRepublic), № 26449/95, пункт 54, від 9 листопада 1999 року). Вона відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), [ВП], № 33202/96, пункт 109, ЄСПЛ 2000 - I)».

У пункті 57 рішення наголошується на тому, що «Суд не може не помітити вимогу підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року, який передбачав, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків національні органи були зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків. Однак у справі, що розглядається, органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку».

За вказаних обставин, податкові повідомлення - рішення від 08.09.2014 №0000514602 (форми «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 471938,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 235969,00 грн. та № 0000524602 (форми «В4») про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 309426,00 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 08.09.2014 № 0000514602 та № 0000524602 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 08.09.2014 № 0000514602 (форми «В1»).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 08.09.2014 № 0000524602 ( форми «В4»).

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 квітня 2015 року

Суддя О.В. Царікова