Постанова № 43880314, 24.04.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 квітня 2015 р. Справа № 802/708/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Щербацької О.С.

позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: Прокопюк О.В., Крапівницької С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки № 273/1721/2481903959 від 17 грудня 2014 року та відповідно, із прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0000661701 від 13 січня 2015 року вважає його протиправним та просить скасувати.

В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив врахувати подані письмові заперечення (а.с. 43-45).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради 19 лютого 2002 року. На податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці перебуває з 21 лютого 2002 року.

17 грудня 2014 року на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 201.10 ст. 201 та керуючись ст. 20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Вінницької ОДПІ Шоломицьким Сергієм Анатолійовичем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 з питань правильності обчислення сум податку на додану вартість за період липень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 273/1721/2481903959 від 17 грудня 2014 року, висновками якого встановлено порушення вимог п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 завищено податковий кредит по рядку 10.1 декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року на суму ПДВ 23125 грн., за рахунок включення до реєстру виписаних та отриманих податкових накладних - податкової накладної, зареєстрованої з порушенням в Єдиному реєстрі податкових накладних з постачальником ТОВ "Цукорагропром".

25 грудня 2014 року ОСОБА_1 подані заперечення вих. № 1 на зазначений акт перевірки (а.с. 9-10).

Проте, згідно відповіді на заперечення № 68/1701 від 06 січня 2015 року Вінницька ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області не погоджується з висновками акта перевірки № 273/1721/2481903959 від 17 грудня 2014 року та залишає заперечення без задоволення (а.с. 12-14).

На підставі зазначеного акту перевірки 13 січня 2015 року Вінницькою ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000661701 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання на 34687 грн. 50 коп. в тому числі за основним платежем 23125 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 11562 грн. 50 коп. (а.с. 8).

22 січня 2015 року ОСОБА_1 подано скаргу вих. № 2 на податкове повідомлення-рішення № 0000661701 від 13 січня 2015 року (а.с. 15-17).

29 січня 2015 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено рішення про результати розгляду скарги вих. № 2 від 22 січня 2015 року, якою податкове повідомлення-рішення № 0000661701 від 13 січня 2015 року залишає без змін, а скаргу вих. № 2 від 22 січня 2015 року без задоволення (а.с. 18-19).

09 лютого 2015 року ОСОБА_1 подано повторно скаргу вих. № 4 на податкове повідомлення-рішення № 0000661701 від 13 січня 2015 року (а.с. 20-23).

24 лютого 2015 року Державна фіскальна служба України винесла рішення про результати розгляду скарги вих. № 4 від 09 лютого 2015 року, яким податкове повідомлення-рішення № 0000661701 від 13 січня 2015 року та рішення Головного управління ФС у Вінницькій області № 21/П/02-32-10-04 від 29 січня 2015 року про результати розгляду первинної скарги - залишає без змін, а повторну скаргу - без задоволення (а.с. 25-26).

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, виходив з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України та Податковим Кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. При цьому, юридична відповідальність особи, згідно із статтею 61 Конституції України, має індивідуальний характер.

За період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 820373 грн.

Перевіркою встановлено відображення ОСОБА_1 у рядку 10.1 Б декларації "придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою іх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%" показників за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року у загальній сумі 820373 грн. Так, ОСОБА_1 завищено податковий кредит за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року на суму ПДВ 23125 грн.

В акті перевірки зазначено, що ОСОБА_1 включено до складу податкового кредиту податкову накладну № 4355 від 11 липня 2014 року на суму 23125 грн. з податку на додану вартість виписану ТОВ "Цукорагропром", яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням. Окрім того, представник відповідача зазначив, що заявник подав до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", але до заяви не додав копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Зазначене на думку податкового органу є порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту за липень 2014 року.

Суд не погоджується з висновками податкового органу викладеними в акті перевірки з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового Кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Абзацом 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Проте право платника податку на податковий кредит від недобросовісного контрагента захищено положеннями абз.11-12 п. 201.10 ст. 201 ПК України, згідно яких у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Пунктом 14.8 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 N 1492, додатками до декларації є, зокрема, заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8).

Відповідно п. 21 р. III Порядку № 1492 у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та відповідні документи, передбачені п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Як зазначено в судовому засіданні позивачем, при поданні до Вінницької ОДПІ податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року було подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) додаток № 8 до податкової декларації з ПДВ. Декларація і додаток № 8 до неї подані в межах граничного терміну їх подання 18 серпня 2014 року, про що свідчить квитанція № 2 про обробку електронної звітності . Також, позивачем зазначено, що ним було подано до Вінницької ОДПІ видаткову накладну № 4355 від 11 липня 2014 року, податкову накладну № 4355 від 11 липня 2014 року, розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку (виписка банку про проведення розрахунків № 0708L002 від 08 липня 2014 року).

Суд вважає, що зазначення в акті перевірки про порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України, не ґрунтується на положеннях законодавства, оскільки відповідно до абз.11 .201.10 ст.201 ПК України до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

При цьому суд враховує, що позивач надав до Вінницької ОДПІ підтверджуючі первинні документи.

Окрім того, Вінницькою ОДПІ не заперечується ані сам факт здійснення господарської операції та реальності поставки цукру від TOB "Цукорагропром" за накладною № 4355 від 11 липня 2014 року, ані наявність відповідних підтверджуючих первинних документів щодо даної поставки не викликало сумніву у головного державного ревізора-інспектора.

Також суд враховує встановлений п.4.1.4 ст.4, п.56.21 ст.56 ПК України принцип презумпції правомірності рішень платника податку, відповідно до якого у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи, що відповідно до ст.198 ПК України у позивача виникло право на податковий кредит у зв'язку з придбанням послуг у контрагента, якій не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, які підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000661701 від 13 січня 2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, що підтверджуються матеріалами справи, тому судові витрати поверненню з Державного бюджету не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000661701 від 13 січня 2015 року винесене Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна