Постанова № 43880144, 28.04.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

28.04.2015 року м. Київ

№ 33/796/494/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, - ОСОБА_3 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. ПокутинціВіньковецького району Хмельницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ", що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2, за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 352 МК України (в редакції 2002 року) ,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з матеріалами справи 09 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_2 був складений протокол про порушення митних правил № 0640/10000/14 за ч. 1 ст. 483 МК України.

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14.11.2014 року ОСОБА_2 було визнано винуватою у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 352 МК України (в редакції від 11 липня 2002 року), та закрито провадження в справі згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За результатами розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 постановою Апеляційного суду м. Києва від 05.02.2015 року, постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14.11.2014 року скасовано, а матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 483 МК України (в редакції 2012 року) повернуто до Київської міської митниці ДФС для проведення додаткової перевірки.

25.02.2015 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшов доопрацьований адміністративний матеріал відносно ОСОБА_2 про порушення митних правил, передбачених ст. 352 МК України (в редакції 2002 року).

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року, ОСОБА_2 було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України (в редакції 2002 року), та закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 352 МК України (в редакції 2002 року) у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно із постановою судді, 12.11.2009 року на митну територію України з Італії через пункт пропуску Чопської митниці у вантажному автомобілі НОМЕР_2/НОМЕР_3 на адресу ТОВ «АТЕМ» (ЄДРПОУ 21643937, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 19, Україна) ввезено товар «частини лінії для виробництва керамічної плитки», торговельна марка/виробник - Intertrade di Bissoli Gabriele, Італія, вагою брутто 15.080 кг., 10 місць.

Підставою для переміщення вказаного вантажу через митний кордон України були наступні товаросупровідні документи: СМR від 12.11.2009 №0190701, інвойс від 09.11.2009 №2009/399, виставлений компанією «Keraplast Technology GmbH»( Voltastrasse10, 70376 Stuttgart, Німеччина) з зазначенням вартості товару - 35.670,00 доларів США.

Після прибуття у зону діяльності Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (на той час Київська регіональна митниця), вищевказаний товар був заявлений декларантом ТОВ «АТЕМ» (ЄДРПОУ 21643937) гр. ОСОБА_4 за митною декларацією від 19.02.2010 року 100000024/2010/740879 за вартістю - 285.349,30 грн.

Разом із вказаною митною декларацією до митниці були надані наступні документи: загальна угода про поставку (контракт) від 13.11.2006 року №06-1113, укладена між компанією «Keraplast Technology GmbH»( Voltastrasse10, 70376 Stuttgart, Німеччина) та ТОВ «АТЕМ» (ЄДРПОУ 21643937) в особі директора ОСОБА_2 (з додатками) , СМR від 12.11.2009 року №0190701, інвойс від 09.11.2009 року №2009/399, виставлений компанією «Keraplast Technology GmbH»( Voltastrasse10, 70376 Stuttgart, Німеччина) та інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вказаної митної декларації.

Листом Держмитслужби України від 09.04.2012 року № 20/1-11/03514 до митних органів Італії, з метою перевірки законності ввезення на митну територію України товару «частини лінії для виробництва керамічної плитки», одержувачем якого виступало ТОВ «АТЕМ» (ЄДРПОУ 21643937) було направлено відповідний запит.

Листом від 12.08.2014 року № 91996/RU/СV митні органи Італії надіслали відповідь на вищезазначений запит, з додатками у вигляді завірених копій інвойсу, СМRта експортної декларації.

Згідно відповіді митних органів Італії 21.09.2009 року італійська компанія «Intertrade di Bissoli Gabriele» підписала контракт №2109-09 з українською компанією ТОВ «Атем» на поставку та встановлення виробничого обладнання, призначеного для виробництва керамічної плитки на загальну суму 1.085.800 Євро. В період з жовтня 2009 по березень 2010 року італійська компанія видала 33 рахунки для українського клієнта на суму 660.000 Євро, щодо яких були видані експортні декларації, серед яких були комерційний інвойс №2009/399 від 09.11.2009 року , СМR без номеру від 09.11.2009 року та експортна декларація від 11.11.2009 року № 09ITQXJ010057053E0.

Крім того, митна служба Італії наголосила, що у рахунках, в тому числі №2009/399 від 09.11.2009 року, зазначено відповідність щодо кількості і ваги брутто, але не щодо вартості. Зазначена вартість є вищою, ніж повідомлено в рахунках, виданих німецькою компанією «Keraplast Technology GmbH» і щодо яких у володінні італійської компанії не було знайдено жодного бухгалтерського чи комерційного виправдання.

При вивченні додатків до листа митних органів Італії, митним органом було встановлено наступне.

Угода №2109-09 від 21.09.2009 року укладена між італійською компанією «Intertrade di Bissoli Gabriele» (Продавець) в особі ОСОБА_8 та ТОВ «АТЕМ» (Покупець) в особі ОСОБА_2. Предметом цієї угоди є виключно постачання Продавцем для Покупця устаткування для керамічної промисловості, його обладнання, монтаж, запуск механізму та ходове випробування. Всього ціна угоди становить 1.085.800 Євро, та вказано послідовність внесення частин вказаної ціни Покупцем в залежності від стадії виконання контракту, вказана у відсотках від загальної суми та безпосередньо у грошовій валюті - Євро.

Жодного посилання в угоді на німецьку компанію «Keraplast Technology GmbH» немає.

Комерційний інвойс від 09.11.2009 року №2009/399 виставлений компанією «Intertrade di Bissoli Gabriele» (Via Gimo Bozzini, 5c, 37135, Verona, Italy/37135, Італія, м. Верона, вул. Гімо Бозіні, 5с) ТОВ «Атем» (01013, Україна, м. Київ, вул. Промислова, 4-Б, літ. М) на товар «частини лінії для виробництва керамічної плитки» загальною вагою брутто 14.970 кг., 10 місць, загальною вартістю 35.500 Євро. Також вказано автомобіль перевізника, номерний знак НОМЕР_2/НОМЕР_3.

Згідно СМR від 09.11.2009 року відправником товару «частини устаткування для керамічної промисловості» загальною вагою брутто 14.970 кг., 10 місць є компанія «Intertrade di Bissoli Gabriele» (Via Gimo Bozzini, 5c, 37135, Verona, Italy/37135, Італія, м. Верона, вул. Гімо Бозіні, 5с) а одержувачем - ТОВ «Атем» (01013, Україна, м. Київ, вул. Промислова, 4-Б, літ. М). Безпосереднім перевізником є автомобіль з номерними знаками НОМЕР_2/НОМЕР_3.

Відповідно до даних експортної декларації 11.11.2009 року № 09ITQXJ010057053E0, наданої митними органами Італії, вантаж «частина обладнання для виготовлення кераміки», вагою 14.970, 10 місць, вартістю 35.500 Євро, експортер - «Intertrade di Bissoli Gabriele» (Via Gimo Bozzini, 5c, 37135, Verona, Italy/37135, Італія, м. Верона, вул. Гімо Бозіні, 5с), одержувач - ТОВ «Атем» (01013, Україна, м. Київ, вул. Промислова, 4-Б, літ. М), номер автомобіля - перевізника НОМЕР_2/НОМЕР_3. Вивезення з митної території здійснено 12.11.2009 року.

Таким чином, в результаті вивчення і співставлення всіх вищевказаних документів, інформації, вказаної у відповіді митних органів Італії встановлено, що ТОВ «Атем» 12.11.2009 року під час переміщення товару «частини лінії для виробництва керамічної плитки», торговельна марка/виробник - Intertrade di Bissoli Gabriele, Італія, вагою брутто 14.970 кг, 10 місць надало органу доходів і зборів документи, а саме інвойс від 09.11.2009 року №2009/399, виставлений компанією «Keraplast Technology GmbH»( Voltastrasse10, 70376 Stuttgart, Німеччина) на суму 35.670,00 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ на день переміщення 285.349,30 грн.), що містять неправдиві відомості щодо митної вартості товару.

Дійсною вартістю товару, відповідно до наданих документів митними органами Італії є 35.500 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ на день переміщення (12.11.2009 - 12,0172 грн. за 1 Євро) складає 426.610,60 грн.

Угоду №2109-09 від 21.09.2009 року укладену між італійською компанією «Intertrade di Bissoli Gabriele» та ТОВ «АТЕМ» підписувала директор ОСОБА_2.

Згідно картки обліку особи, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність №100/20112/6612 керівником ТОВ «Атем» є ОСОБА_2.

Згідно довідки №1033 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 30.01.2008 року керівником ТОВ «Атем» є ОСОБА_2.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, захисником особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права, просить її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт зазначає, що суд залишив поза увагою та не врахував те, що:

- при митному оформленні придбаного у компанії «Керапласт Технолоджи ГМБХ» обладнання ТОВ «Атем» правомірно вказало ціну, зазначену у інвойсі, виставленому продавцем - Компанією «Керапласт Технолоджи ГМБХ»;

- обладнання, яке ввозилося є вживаним, на вартість якого впливає велика кількість чинників, у тому числі дата виготовлення, строк та умови експлуатації, умови демонтажу, вартість відновлювальних робіт, тощо, і за таких умов встановити звичайну вартість на подібне обладнання неможливо, та стверджувати, що вартість була занижена, неможливо;

- відповідно до Угоди (з врахуванням додаткових угод), 06.11.2009 року компанія «Керапласт Технолоджи ГМБХ» при продажу ТОВ «Атем» вживаного обладнання зобов'язаний зазначати тільки вартість обладнання. Внаслідок цього Компанія «Керапласт Технолоджи ГМБХ» продала ТОВ «Атем» придбане у Компанії «Інтертрейд Біссолі» обладнання за двома договорами. При цьому за одним договором було продано суто обладнання, а за іншим було надані послуги по демонтажу, відновленню, наладці і введенню у експлуатацію цього обладнання. Інвойс виставлявся тільки на обладнання. Таким чином, вартість, зазначена у інвойсі, встановленому компанією «Керапласт Технолоджи ГМБХ» і відповідно вказана ТОВ «Атем» при митному оформлені, є дійсною;

- додані платіжні доручення та виписки по банківському рахунку однозначно свідчать про проведення платежів компанією «Керапласт Технолоджи ГМБХ» на компанію «Інтертрейд Біссолі», тобто про існування між ними правовідносин, і це є беззаперечним доказом того, що компанія «Керапласт Технолоджи ГМБХ» придбала у компанії «Інтертрейд Біссолі» обладнання і могла продавати його по ціні, яка може відрізнятися від ціни, вказаній компанією «Інтертрейд Біссолі»;

- митному декларуванню підлягає саме вартість обладнання, а не послуг по демонтажу, пакуванню, і надана митниці компанією «Інтертрейд Біссолі» вартість продажу включає у себе крім суто обладнання ще й послуги із демонтажу обладнання, його відновлення, передпродажної підготовки, транспортної консервації, пакування, відновлювального монтажу, налагодження та експлуатаційні випробовування. Зазначені послуги не є предметом митного оформлення. Це обладнання по вказаній ціні було придбано компанією «Керапласт Технолоджи ГМБХ», яка потім, по окремому договору, виконала роботи, а обладнання продала по ціні суто обладнання. ТОВ «Атем» задекларувало вартість обладнання, тобто саме товару, який переміщується через митний кордон України. Таким чином у діях ОСОБА_2 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.

Також апелянт вказує на те, що твердження митниці про заниження митної вартості ґрунтується на припущенні і не підтверджено у спосіб та метод, визначений чинним законодавством, то таке твердження є необґрунтованим, тобто у діях ОСОБА_2 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення. В силу ст. 57 МК України, Київська міжрегіональна митниця зобов'язана визначати митну вартість передусім із договору, укладеному між ТОВ «Атем» та компанією «Керапласт Технолоджи ГМБХ». Оскільки із Угоди №06-1113 та виставленому на її виконання інвойсу можна встановити митну вартість, то застосування інших способів є недоречним. Таким чином, твердження митниці про наявність адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_2 ґрунтується на неналежних доказах і тому не може бути прийнято судом до уваги.

Вважає, що в оскаржуваній постанові при визначенні юридичної кваліфікації дій ОСОБА_2 суд вказав, що за фактичних обставин справи, саме вона є суб'єктом допущеного ТОВ "Атем" правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України, у зв'язку з чим є винною у вчиненні порушення митних правил, але при цьому суд не зазначив, які конкретні дії вчиняла ОСОБА_2 на підтвердження такого порушення. Враховуючи відсутність документальних фактів, які б свідчили про усвідомлення вчинення ОСОБА_2 протиправних дій, пов'язаних із переміщення товарів з приховуванням від митного контролю на час складання протоколів, відсутність доказів наміру ОСОБА_2 порушити митні правила і приховати товар, при тому, що декларант підприємства заповнив митну декларацію на підставі наданих постачальником товаросупровідних документів, вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 Митного кодексу України, а також події цього правопорушення.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт просить поновити йому пропущений строк для апеляційного оскарження постанови судді районного суду, оскільки, а ні він, а ні ОСОБА_2 не були належним чином повідомлені про час розгляду справи, а про прийняте рішення дізналися із Єдиного реєстру судових рішень. Більш того, в період з 25 січня 2015 року по 25 лютого 2015 року, та з 02 березня 2015 року по 17 березня 2015 року, ОСОБА_2 перебувала у відрядженні за межами України.

Розглянувши заявлене клопотання, суд апеляційної інстанції вважає його таким, що підлягає задоволенню, а тому поновлює захиснику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження, оскільки викладені в ньому доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови знайшли своє підтвердження, а представлені представником митних органів відомості щодо сповіщення ОСОБА_2 про розгляд справи, у достатній мірі не спростовують доводи апелянта, оскільки повідомлення про розгляд справи було вручено не ОСОБА_2 особисто, а іншій особі.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник Київської міської митниці ДФС, ОСОБА_7, заперечуючи проти апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а постанову судді залишити без змін.

Розглянувши справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді, пояснення захисника скаржника та представника митних органів, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для її задоволення з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції про фактичну доведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні митних правил, передбачених ст. 352 МК України, які виявились у вчиненні дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві дані стосовно вартості товару, за обставин викладених в протоколі про порушення митних правил та у постанові суду першої інстанції, є обґрунтованим та підтверджений доказами, зібраними по справі.

При цьому, всупереч твердженням в апеляційній скарзі, суддя районного суду з достатньою повнотою, правильно визначив юридичну кваліфікацію правопорушення за ст. 352 МК України (в редакції 2002 року), правильно застосувавши положення ст. 3 МК України (в редакції 2012 року, за якими при здійсненні митного контролю та митного оформлення, застосовуються виключно норми законів України, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України, а також врахувавши, що норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, мають зворотну дію в часі, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів, а норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають, оскільки ст. 352 МК України (в редакції 2002 року)передбачає менш суворе адміністративне стягнення за вказане порушення митних правил, ніж ч. 1 ст. 483 МК України ( в редакції 2012 року).

Також є правильним і висновок судді про те, що саме ОСОБА_2 є суб'єктом даного правопорушення, а доводи апеляційної скарги з цього приводу - безпідставними, оскільки, як убачається із наявних у справі документів, директором ТОВ «Атем» на час вчинення зазначених дій була саме ця особа, і нею безпосередньо підписувались документи, на підставі яких переміщувався товар на митну територію України.

Що ж стосується тверджень захисника ОСОБА_3 про те, що усі документи на розмитнення обладнання, яке надійшло на митну територію України, були оформлені на підставі супровідних документів, за якими була правильно визначена вартість цього товару, що фактичним постачальником цього обладнання була не італійська фірма "Intertrade di Bissoli Gabriele", а німецька - "Keraplast Technology GmbH", то вони також є необґрунтованими, оскільки повністю спростовуються наявними у справі доказами.

Так, згідно із відомостями, зазначеними у листі митних органів Італії від 12.08.2014 року № 91996/RU/СV та додатках до нього - завірених копіях інвойсу, CMR та експортної декларації, 21.09.2009 року італійська компанія "Intertrade di Bissoli Gabriele" підписала контракт №2109-09 з українською компанією ТОВ "Атем" на поставку та встановлення виробничого обладнання, призначеного для виробництва керамічної плитки, на загальну суму 1 085 800 Євро. В період з жовтня 2009 року по березень 2010 року італійська компанія видала 33 рахунки для українського клієнта на суму 660 000 Євро, щодо яких були видані експортні декларації, серед яких були комерційний інвойс №2009/399 від 09.11.2009 року , СМRбез номеру від 09.11.2009 року та експортна декларація від 11.11.2009 року № 09ITQXJ010057053E0.

Крім того, митна служба Італії наголосила, що у рахунках, в тому числі №2009/399 від 09.11.2009 року, зазначено відповідність щодо кількості і ваги брутто, але не щодо вартості. Зазначена вартість є вищою, ніж повідомлено в рахунках, виданих німецькою компанією «Keraplast Technology GmbH» і щодо яких у володінні італійської компанії не було знайдено жодного бухгалтерського чи комерційного виправдання.

Також, як випливає з додатків до листа митних органів Італії, угода №2109-09 від 21.09.2009 року була укладена саме між "Intertrade di Bissoli Gabriele" (продавець) в особі ОСОБА_8 та ТОВ "Атем" (покупець) в особі ОСОБА_2 Предметом угоди є постачання продавцем для покупця устаткування для керамічної промисловості, його обладнання, монтаж, запуск механізму та ходове випробування. Ціна угоди становить 1 085 800 євро. Послідовність оплати залежить від стадії виконання контракту і вказана у відсотках від загальної суми в Євро.

Посилань в угоді на компанію "Keraplast Technology GmbH" не містилось.

Крім того, наявні у справі інші документи також вказують на те, що постачальником (продавцем) цього товару була саме італійська фірма, на що вказують:

- комерційний інвойс від 09.11.2009 року №2009/399, який був виставлений компанією «Intertrade di Bissoli Gabriele» (Via Gimo Bozzini, 5c, 37135, Verona, Italy/37135, Італія, м. Верона, вул. Гімо Бозіні, 5с) товариству ТОВ «Атем» (01013, Україна, м. Київ, вул. Промислова, 4-Б, літ. М) на товар «частини лінії для виробництва керамічної плитки» загальною вагою брутто 14.970 кг., 10 місць, загальною вартістю 35.500 Євро, де також вказано автомобіль перевізника, номерний знак НОМЕР_2/НОМЕР_3.

- СМR від 09.11.2009 року, відповідно до якого відправником товару «частини устаткування для керамічної промисловості» загальною вагою брутто 14.970 кг., 10 місць є компанія «Intertrade di Bissoli Gabriele» (Via Gimo Bozzini, 5c, 37135, Verona, Italy/37135, Італія, м. Верона, вул. Гімо Бозіні, 5с), а одержувачем - ТОВ «Атем» (01013, Україна, м. Київ, вул. Промислова, 4-Б, літ. М); безпосереднім перевізником є автомобіль з номерними знаками НОМЕР_2/НОМЕР_3.

- експортна декларація 11.11.2009 року № 09ITQXJ010057053E0, надана митними органами Італії, в якій зазначені відомості: вантаж «частина обладнання для виготовлення кераміки», вагою 14.970, 10 місць, вартістю 35.500 Євро, експортер - «Intertrade di Bissoli Gabriele» (Via Gimo Bozzini, 5c, 37135, Verona, Italy/37135, Італія, м. Верона, вул. Гімо Бозіні, 5с), одержувач - ТОВ «Атем» (01013, Україна, м. Київ, вул. Промислова, 4-Б, літ. М), номер автомобіля - перевізника НОМЕР_2/НОМЕР_3. Вивезення з митної території здійснено 12.11.2009 року.

Відтак, як відповідні посадові особи митних органів, так і суддя районного суду, в результаті вивчення і співставлення всіх отриманих документів та інформації, вказаної у листі митних органів Італії, правильно встановили, що ТОВ «Атем» 12.11.2009 року під час переміщення товару «частини лінії для виробництва керамічної плитки», торговельна марка/виробник - Intertrade di Bissoli Gabriele, Італія, вагою брутто 14.970 кг, 10 місць надало органу доходів і зборів документи, а саме інвойс від 09.11.2009 року №2009/399, виставлений компанією «Keraplast Technology GmbH»( Voltastrasse10, 70376 Stuttgart, Німеччина) на суму 35.670,00 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ на день переміщення 285.349,30 грн.), що містять неправдиві відомості щодо митної вартості товару, оскільки єдиним покупцем цього обладнання було ТОВ «Атем», а не німецька фірма, а тому дійсною вартістю товару, відповідно до наданих документів митними органами Італії, є 35.500 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ на день переміщення (12.11.2009 - 12,0172 грн. за 1 Євро) складає 426.610,60 грн.

Інші доводи захисника, зазначені в апеляційній скарзі, у тому числі стосовно того, що обладнання, яке ввозилося, було вживаним, а тому на його вартість впливає велика кількість чинників, у тому числі дата виготовлення, строк та умови експлуатації, умови демонтажу, вартість відновлювальних робіт, у зв'язку із чим встановити звичайну вартість на подібне обладнання неможливо; що митному декларуванню підлягає саме вартість обладнання, а не послуг по демонтажу, пакуванню обладнання, є неспроможними та будь-яким чином не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

При цьому твердження, що надана митним органам компанією «Інтертрейд Біссолі» вартість продажу включає у себе крім суто обладнання ще й послуги із демонтажу обладнання, його відновлення, передпродажної підготовки, транспортної консервації, пакування, відновлювального монтажу, налагодження та експлуатаційні випробовування, є фактично припущенням апелянта.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, оскільки при розгляді справи судом першої інстанції було дотримано вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, повно та об'єктивно досліджено обставини вчинення ОСОБА_2 порушення митних правил, надано належну оцінку наявним у справі доказам, в результаті чого суддя дійшов правильного та обґрунтованого висновку про доведеність винуватості останньої у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 352 МК України (в редакції 2002 року), а саме у переміщенні через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для їх переміщення, документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару.

Правильним є і ухвалене судове рішення в частині необхідності закриття провадження у справі за сплином строків, передбачених законом для накладення адміністративних стягнень.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 530, 531 МК України, ст. 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року щодо ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за ст. 352 МК України (в редакції 2002 року) на підставі ст. ст. 38, 247 п. 7 КУпАП за сплином строків накладення адмінстягнення - без змін.

Суддя Стрижко С.І.