Постанова № 43880081, 28.04.2015, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

28 квітня 2015 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва у складі

головуючого - судді Тютюн Т.М.

за участю прокурора Щебетуна В.В.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві попередній розгляд кримінальної справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року,

у с т а н о в и в :

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 24.11.2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_3 по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.27, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.2 ст.366 КК України, визнано невинними та виправдано у зв'язку з відсутністю в їхніх діях складу злочину.

До апеляційного суду справа надійшла для розгляду за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, що справа не може бути розглянута в апеляційній інстанції у визначену судом першої інстанції дату через порушення вимог ст.351 КПК України 1960 року, думку прокурора, який з цим погодився, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст.351 КПК України 1960 року про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає прокурора, інших зазначених у ст.348 цього Кодексу осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду. Протягом п'яти діб з часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суд.

Згідно з ст.19 КПК України 1960 року мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Статтею 15 вказаного Закону визначено, що мовою роботи та актів з питань досудового розслідування та прокурорського нагляду в Україні є державна мова. Поряд із державною мовою при проведенні досудового розслідування та прокурорського нагляду можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин України, інші мови. Кожна особа має право бути невідкладно повідомлена мовою, яку вона розуміє, про мотиви арешту чи затримання і про природу та причини звинувачення проти неї і захищати себе, користуючись цією мовою, у разі необхідності, з безкоштовною допомогою перекладача.

Статтею 14 цього ж Закону визначено мову судочинства, якою є державна мова, а у межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

При цьому особам, що беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку. Слідчі і судові документи складаються державною мовою. Слідчі і судові документи відповідно до встановленого процесуальним законодавством порядку вручаються особам, які беруть участь у справі (обвинуваченому у кримінальній справі), державною мовою, або в перекладі їх рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 є хорватом за національністю і громадянином Хорватії, а тому в ході досудового розслідування та під час розгляду справи в суді першої інстанції залучався перекладач.

Копія апеляції прокурора вручена ОСОБА_1 10.12.2014 року без перекладу на його рідну мову, на чому виправданий акцентував увагу в розписці (т.190 а.с.168), тобто судом першої інстанції не було належним чином виконано вимоги кримінально-процесуального закону з метою забезпечення права ОСОБА_1 на захист.

Невиконання вказаних вимог закону позбавляє можливості розглянути справу в апеляційному порядку по суті.

Тому справа відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.359 КПК України 1960 року підлягає поверненню суду першої інстанції для усунення порушень у підготовці справи до апеляційного розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.357, 359 КПК України 1960 року, п.15 Перехідних положень КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Кримінальну справу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 повернути Святошинському районному суду м. Києва для виконання вимог ст.ст.351, 354 КПК України 1960 року.

Суддя