Ухвала суду № 43878245, 27.04.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

27 квітня 2015 року Справа № 915/50/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі Мавродій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву

кредитора: Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03680, м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 51, ідентифікаційний код 31899285)

до банкрута: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВИЧ" (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 6, ідентифікаційний код 33730066),

ліквідатор: Прохоров Володимир Сергійович (54034, м. Миколаїв, а/с 44),

про визнання кредиторських вимог у сумі 31 160,35 грн.,

за участю представників учасників процесу:

від кредитора: Ухова К.Е. - довіреність б/н від 30.03.2015,

ліквідатор банкрута: Прохоров В.С.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою підготовчого засідання суду від 27.01.2015 порушено провадження у справі за заявою боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "СЛАВИЧ" про визнання його банкрутом за положеннями ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2015 ТОВ "СЛАВИЧ" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Прохорова Володимира Сергійовича (далі - Прохоров В.С.), який виконував обов'язки ліквідатора у досудовій процедурі ліквідації.

Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 16, повідомлення про визнання ТОВ "СЛАВИЧ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 10.02.2015 за № 14464.

11.03.2015 до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") № 1/16-10/376 від 05.03.2015 про визнання кредиторських вимог до банкрута в сумі 31 160,35 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2015 заяву ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" № 1/16-10/376 від 05.03.2015 про визнання кредиторських вимог до банкрута в сумі 31 160,35 грн. прийнято та призначено до розгляду на 24.03.2015, зобов'язано кредитора, на виконання положень ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, надати суду належні докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву про визнання кредиторських вимог (установчі документи, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дату подання заяви до суду у вигляді довідки, витягу тощо); надати суду документально підтверджені відомості щодо вжиття заходів для примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 09.01.2014 р. у справі № 18/005-10 (відповідні постанови органу Державної виконавчої служби України тощо).

20.03.2015 ліквідатор банкрута - Прохоров В.С. подав до суду відзив за вих. № с-11/2015 від 20.03.2015, згідно якого він визнає кредиторські вимоги ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в розмірі 31 160,35 грн. з включенням їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ "СЛАВИЧ".

Ухвалою суду від 24.03.2015, зокрема, розгляд заяви про визнання кредиторських вимог було відкладено на 27.04.2015 у зв'язку з неподанням кредитором витребуваних документів.

14.04.2015, на виконання вимог суду, від кредитора надійшли витребувані документи за супровідним листом № 1/16-10/606 від 06.04.2015.

27.04.2015 у засіданні представник кредитора підтримав заяву про визнання кредиторських вимог до банкрута, а ліквідатор банкрута визнав вказані вимоги ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Розглянувши матеріали поданої заяви, заслухавши пояснення представника кредитора та ліквідатора банкрута, суд дійшов висновку про визнання заявлених кредиторських вимог, на підставі наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Згідно абз. 6 п. 29, абз. 5 п. п. 36.7 п. 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" (із змінами) розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

Згідно ч. 5 ст. 23 Закону про банкрутство розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Згідно ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

У абзаці 1 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство вказано, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Це зумовлено тим, що під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу [на зборах кредиторів] не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство (абз. 2 ч. 4 ст. 26 Закону про банкрутство).

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; веде реєстр вимог кредиторів;

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому, у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі витрати на оплату судового збору; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Відповідно до заяви кредитора ТОВ "СЛАВИЧ" має заборгованість перед ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на загальну суму 31 160,35 грн., яка виникла на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2013 у справі № 18/005-10.

Приймаючи до уваги те, що грошові вимоги заявлені правомірно та в строк, встановлений для їх подання, обґрунтовані та документально підтверджені належними доказами, що містяться у матеріалах заяви, визнані ліквідатором банкрута у повному обсязі, суд визнає грошові вимоги ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у сумі 31 160,35 грн. із задоволенням у четверту чергу вимог кредиторів.

Що стосується судового збору в сумі 1 218,00 грн., сплаченого кредитором за платіжним дорученням № 48 від 04.03.2015 за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до банкрута, то суд також визнає ці витрати із задоволенням у першу чергу вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 1, 23, 38, 41, 45, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 31899285) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВИЧ" (ідентифікаційний код 33730066) у сумі 31 160,35 грн. із задоволенням у четверту чергу вимог кредиторів.

2. Визнати витрати Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 31899285) на оплату судового збору в сумі 1 218,00 грн. із задоволенням у першу чергу вимог кредиторів.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суддя В.С. Адаховська