Рішення № 43877876, 22.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2015Справа №910/3418/15-гЗа позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»

до Дочірнього підприємства «Край Проперті»

про стягнення 25926,25 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Жураківська О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Завірюха М.І. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Край Проперті» (далі - Відповідач) 46159,98 грн. заборгованості та санкцій за договором на право тимчасового користування місцем від 24.07.2012 № 352/12 у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх обов'язків своєчасно та в повному обсязі вносити плату за вказаним договором.

Заявою від 18.03.2015 Позивачем було зменшено позовні вимоги до 25926,25 грн., та оскільки дану заяву було прийнято судом, то відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову, з якої вирішується даний спір.

Відповідача позов не визнав, зокрема вказуючи, що нових розмірів оплат він не погоджував, що Позивачем невірно проведено коригування оплат за минулі періоди, невірно здійснено розрахунок спірних розмірів оплат, і також необґрунтованою на думку Відповідача є наведена Позивачем дата встановлення конструкції після поновлення містобудівних умов до первісних, та отже дата, з якої Позивач має право нараховувати оплату за користування місцем під розміщення конструкції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем, як Підприємством, та Відповідачем, як Розповсюджувачем, 24.07.2012 було укладено Договір № 352/12 (далі - Договір), за умовами якого на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів) (далі - РЗ), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів, і повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - Право тимчасового користування), а Розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому Правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього Договору перераховувати плату за Право тимчасового користування виключно на поточний рахунок Підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим Договором та не зловживати наданих Розповсюджувачу правами.

На підставі Договору між сторонами були укладені Адресні програми №№1, 1/1 від 24.07.2012 та № 2 від 31.08.2012.

Додатковою угодою від 17.12.2013, яка набрала чинності з 01.01.2014, сторони погодили, що з 01.01.2014 Позивач нараховує плату і виставляє Розповсюджувачу рахунки за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, відповідно до Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №37/6253, і з урахуванням змін, внесених до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 №838 розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.11.2013 №2030.

Згідно наведеного Позивачем у поясненні від 30.03.2015 та визнаного судом обґрунтованим розрахунку, плата за тимчасове користування місцями:

- під розміщення тумби, об'ємно-просторової конструкції, що стоїть окремо заг.пл. 87,8200 кв.м., кількість площин 2, №06709-04 (11250), по просп. Академіка Глушкова, 31, становить (без ПДВ) 8430,72 грн., дата кінця строку дії дозволу на розміщення - 21.05.2017;

- під розміщення тумби, об'ємно-просторової конструкції, що стоїть окремо заг.пл. 87,8200 кв.м., кількість площин 2, №06708-04 (11249), по просп. Академіка Глушкова, 31, становить (без ПДВ) 8430,72 грн., дата кінця строку дії дозволу на розміщення - 21.05.2017,

а отже за два місця разом плата з ПДВ складає 20233,73 грн.

Вищевказані умови тимчасового користування місцями були оформлені Позивачем у Адресній програмі № 6 від 31.01.2014, направлені Відповідачу і отримані ним 19.12.2013, одна залишені не підписаними і відмова Відповідача від нових розмірів оплати також не надходила, матеріали справи не містять доказів протилежного, тому відповідно до п. 6.4 Договору новий розмір оплати за право тимчасового користування місцями згідно Адресної програми № 6 від 31.01.2014 вважається погодженою Відповідачем, тому його заперечення в частині не укладення між ним і Позивачем нової адресної програми судом відхиляються.

Натомість суд визнає обґрунтованими посилання Відповідача, що в зв'язку з описаною у відзиві зміною містобудівної ситуації, Відповідач демонтував тумбу, на розміщення якої було надано дозвіл №06709-04 (11250), і тимчасовий демонтаж даної тумби не заперечується також і Позивачем.

Посилання ж Відповідача на повторний монтаж даної тумби 02.06.2014, а отже, що плату за користування місцем можна нараховували лише з цієї дати, суд визнає необґрунтованими, оскільки акт виконаних робіт №2 від 02.06.2014, на який посилається Відповідач, не містить відомостей що за ним було змонтовано саме спірну тумбу (на розміщення якої було надано дозвіл №06709-04 (11250), і акт не містить відомостей, які б дозволили ідентифікувати змонтовану ним конструкцію як спірну тумбу, тому її монтажу 02.06.2014 даний акт не доводить. Посилання ж на виконані в акті роботи (монтаж металоконструкцій, виготовлення бордів та електромонтажні роботи з установки рекламної стели) є занадто загальними, щоб їх можна було ідентифікувати як пов'язані з монтажем спірної тумби.

Отже у Позивача правомірно були відсутні підстави нараховувати плату з 02.06.2014.

Натомість працівником Позивача на підставі наданих Позивачу повноважень п. 3.1.2 та п. 3.1.4 Порядку розміщення реклами в м. Києві (рішення КМР від 22.09.2011 №37/6253) було проведено обстеження та встановлено, що спірна тумба знову розміщена з 01.04.2014, що дає підстави Позивачу нараховувати плату за використання місця для її розміщення.

Судом перевірено та визнано обґрунтованим доданий Позивачем до заяви про зменшення позовних вимог (вх. суду від 18.03.2015) розрахунок заборгованості по платі за користування місцями (дозволи №06709-04 (11250) та №06708-04 (11249)) за квітень та за травень місяці 2014 року разом в сумі 15175,30 грн., яка залишається непогашеною на даний час.

Заперечення Відповідача щодо суперечок між сторонами про розмір плати за користування місцями та застосовані коригуючи коефіцієнти у минулі періоди (до квітня 2014 року) судом до уваги не приймаються, оскільки ті періоди не є спірними в межах даного судового спору.

Факт наявності у Відповідача вищевказаної заборгованості Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований належними засобами доказування, тому заявлені позовні вимоги про стягнення 15175,30 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення інфляційних та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, а також пені та штрафу на підставі статей 546, 549 ЦК України, пунктів 7.2 та 7.3 Договору, з урахуванням скороченого строку нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України та положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Суд перевірив та дійшов висновку про обґрунтованість доданого до позову розрахунку втрат від інфляції за ст. 625 ЦК України, нарахованої на заборгованість за квітень та за травень місяці 2014 року, тому задовольняє вимоги про стягнення втрат від інфляції в повному обсязі - в сумі 2845,37 грн.

Із розрахунком 3% річних за ст. 625 ЦК України суд частково не погоджується, оскільки заборгованість по оплаті за січень 2015 року була погашена Відповідачем 10.02.2015, чого Позивачем враховано не було, натомість правильним розміром 3% річних за період 26.01.2015 - 09.02.2015 (15 днів прострочення) є 24,95 грн. У іншій частині розрахунок 3% річних суд перевірив та визнав обґрунтованим, тому стягненню з Відповідача підлягає 379,18 грн. (186,47 + 167,76 + 24,95).

З розрахунком штрафу на підставі статей 546, 549 ЦК України та п. 7.3 Договору суд також частково не погоджується, оскільки заборгованість по оплаті за січень 2015 року була погашена Відповідачем 10.02.2015, тобто прострочення існувало менше місяця, чого Позивачем враховано не було, тому підстав для нарахування штрафу на суму оплати за січень 2015 року за п. 7.3 Договору немає, та натомість обґрунтованою сумою штрафу за прострочення внесення оплат за квітень та за травень місяці 2014 року разом є 2276,30 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з Відповідача.

Так само суд частково не погоджується з розрахунком пені на підставі статей 546, 549 ЦК України та п. 7.2 Договору, оскільки тут також Позивачем не було враховано погашення Відповідачем заборгованості за січень місяць 2015 року - 10.02.2015, тому за розрахунком суду правильним розміром пені за період 26.01.2015 - 09.02.2015 (15 днів прострочення) є 257,22 грн. У іншій частині розрахунок пені суд перевірив та визнав обґрунтованим, зокрема, оскільки інші заявлені Позивачем до стягнення суми пені не перевищують дозволені до стягнення згідно із законом, тому стягненню з Відповідача підлягає 2005,51 грн. (848,78 + 899,51 + 257,22).

Загалом позовні вимоги визнаються судом частково обґрунтованими та підлягають задоволенню у вищенаведених визнаних судом обґрунтованими сумах.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Край Проперті» (м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10; ідентифікаційний код 24365189) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (м. Київ, Боричів Узвіз, 8; ідентифікаційний код 26199714) 15175 (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 30 коп. заборгованості, 2845 (дві тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. 37 коп. втрат від інфляції, 379 (триста сімдесят дев'ять) грн. 18 коп. 3% річних, 2276 (дві тисячі двісті сімдесят шість) грн. 30 коп. штрафу, 2005 (дві тисячі п'ять) грн. 51 коп. пені, а також 1598 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 35 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.04.2015

Суддя Сташків Р.Б.