Рішення № 43877778, 24.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2015Справа №910/5388/15-гЗа позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

Про стягнення 39 259,84 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача Парапан Л.П. - представник (дов. №3882/18 від 02.12.2014р.)

Від відповідача Медвідь О.І. - представник (дов. 14/1041 від 25. 12.2014р.)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №175443Га/13дп від 04.07.2013 р. в розмірі 39 259,84 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту №175443Га/13дп від 04.07.2013 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля «Тойота», державний номер АЕ 1864 НН - Міняйло Ю.В., а тому позивач відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль «Хюндай» державний номер АЕ 1765 ВР, за участю якого сталась дорожньо-транспортна пригода, водій якого Томазов М.М. є винним у її скоєнні, застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Провідна» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0518316, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 39 259,84 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 5150,19 грн. інфляційних втрат та 651,74 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 р. порушено провадження у справі №910/5388/15-г та призначено справу до розгляду на 31.03.2015 р.

20.03.2015 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідь на запит суду на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.03.2015 р., з якої вбачається, що згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, за полісом № АС/0518316 застраховано цивільно-правову відповідальність Томазова М.М. в страховій компанії ПрАТ «СК «Провідна» за типом договору « 1» в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Хюндай» державний номер АЕ 1765 ВР, ліміт по майну 50000 грн.

27.03.2015р. відділом діловодства суду від відповідача одержано відзив на позовну заяву. Згідно даного відзиву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів оціненої шкоди, а також те, що позивачем до подання позову до суду не було надано відповідачу необхідних документів для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, а отже, подання даного позову є передчасним.

У судове засідання 31.03.2015 р. представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 14.04.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 14.04.2015 р. представники сторін повторно не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 24.04.2015р. ,про що виніс відповідну ухвалу від 14.04.2015р.

У судовому засіданні 24.04.2015р. позивачем подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, зокрема, позивачем додано копію Звіту №ZA 150415 від 15.04.2015р. експертного авто товарознавчого дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди, у зв'язку з пошкодженнями, що спричинені автомобілю «Тойота», державний номер АЕ 1864 НН.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 24.04.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2013 р. між ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" та Міняйло Ю.В. (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №175443Га/13дп від 04.07.2013 р. (далі - Договір), згідно з яким на страхування був прийнятий автомобіль «Тойота», державний номер АЕ 1864 НН.

Згідно з довідкою № 9298685 про дорожньо-транспортну пригоду, 08.11.2013 р. о 07 год. 20 хв. по вул.. Перемоги 97 у м. Дніпропетровську трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Тойота», державний номер АЕ 1864 НН, що належить Міняйло Ю.В. та транспортного засобу «Хюндай» державний номер АЕ 1765 ВР, під керуванням Томазова М.М.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Томазовим М.М. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2013 р.

До ПрАТ "СК "АХА Страхування" звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору є страховим випадком.

Згідно Звіту № ZA 150415 від 15.04.2015р. експертного авто товарознавчого дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди, у зв'язку з пошкодженнями, що спричинені автомобілю «Тойота», державний номер АЕ 1864 НН, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота», державний номер АЕ 1864 НН становить 37549,22 грн.

Відповідно до Ремонтної калькуляції № 1.001.13.1 від 18.11.2013 р. загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота», державний номер АЕ 1864 НН внаслідок ДТП склала 33457,91 грн.

ПрАТ "СК "АХА Страхування" на підставі Страхового акту № 1.001.13.168239/VESKO41991 від 27.11.2013 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 33 457, 71 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 74334 від 28.11.2013 р.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивачем на адресу відповідача 26.03.2014р. направлено регресну вимогу Вих. №2197/26/ЦВ від 25.03.2014р. згідно якої просив відповідача відшкодувати шкоду у порядку регресу, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 33457,91 грн. Вказану вимогу відповідачем отримано 27.03.2015р.

Проте, грошових коштів відповідач не сплатив, що й стало причиною подання даного позову до суду.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Хюндай» державний номер АЕ 1765 ВР, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Тойота», державний номер АЕ 1864 НН, знаходився під керуванням Томазова М.М.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну будь-якою особою внаслідок експлуатації автомобіля автомобіль «Хюндай» державний номер АЕ 1765 ВР була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0518316.

Вина водія Томазова М.М., який керував автомобілем «Хюндай» державний номер АЕ 1765 ВР, підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2013 р.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Тойота», державний номер АЕ 1864 НН, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АС/0518316), а до ПрАТ "СК "АХА Страхування" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Томазова М.М. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АС/0518316) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза - 00,00грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, враховуючи передбачений полісом № АС/0518316 ліміт відповідальності за шкоду у розмірі 50 000, 00 грн., франшизу у розмірі 00, 00 грн., а також розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування - 33 457, 91 грн., то вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми 33 457, 91 грн. є обґрунтованою, а отже, такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5150,19 грн. інфляційних втрат та 651,74 грн. 3% річних суд зазначає таке.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті). Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (постанова від 6 червня 2012 р. у справі N 6-49цс12).

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. (дана правова позиція міститься і у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосуванні індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Згідно правової позиції Верхового Суду України №113 цс 14, що викладена у Постанові ВСУ від 01.10.2014р. Відшкодування заподіяної злочином майнової та моральної шкоди є грошовим зобов'язанням.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають Способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вищенаведене та доведення факту невиконання відповідачем зобов'язання з виплати страхового відшкодування, позивачем, як особою, яка має право на отримання страхового відшкодування, були правомірно нараховані 3% річних та інфляційні втрати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 5150,19 грн. інфляційних втрат та 651,74 грн. 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано належних доказів оціненої шкоди, а також те, що подання позивачем даного позову є передчасним, є безпідставними та такими що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Зокрема, у судовому засіданні 24.04.2015р. позивачем подано Звіт №ZA 150415 від 15.04.2015р. експертного авто товарознавчого дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди, у зв'язку з пошкодженнями, що спричинені автомобілю «Тойота», державний номер АЕ 1864 НН.

Таким чином, станом на день вирішення спору, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 33457, 91 грн., 5150,19 грн. інфляційних втрат та 651,74 грн. 3% річних а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) шкоду в розмірі 33457 (тридцять три тисячі чотириста п'ятдесят сім) грн. 91 коп., 5150 (п'ять тисяч сто п'ятдесят) грн. 19 коп. інфляційних втрат, 651 (шістсот п'ятдесят одну) грн. 74 коп. 3% річних та судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

Складено 29.04.2015 р.

Суддя Ю.В. Картавцева