Ухвала суду № 43877628, 24.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24.04.2015Справа № 910/13383/14

За скаргою публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» №14/2-443 від 12.03.2015 на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у справі № 910/13383/14

За позовом Виконувача обов'язки прокурора Шевченківського району м. Києва в

інтересах держави в особі

1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

2) публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

відповідач публічне акціонерне товариство «Київенерго»

про стягнення 146 819 661,13 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

Від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Від стягувача (заявника):не з'явився; Прокоф'єва Л.В. (дов. № 14-4 від 13.01.2015);Від боржника:Матвеєва В.П. (дов. №91/2014/10/01-12 від 01.10.2014);Від прокуратури:Котляр Т.М. (посв. № 015624 від 14.03.2013);Від ДВС:не з'явився;

УХВАЛИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2014 по справі №910/13383/14 стягнуто з публічного акціонерного товариства «»Київенерго» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 113 503 385, 24 грн. основного боргу, 19 596 572 , 75 грн. пені, 5 666 173, 99 грн. 3 % річних, 5 876 132, 18 грн. інфляційних втрат та 73 080 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Київенерго» та публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2014 у справі №910/13383/14 залишено без змін.

08.12.2014 на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2014 по справі №910/13383/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 видано відповідний наказ.

Ухвалою від 18.03.2015, наказ господарського суду м. Києва №910/13383/14 від 08.12.2014 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заборгованості визнано таким, що не підлягає виконанню в частині основного боргу в сумі 113 503 385, 24 грн.

13.03.2015 до господарського суду м. Києва надійшла скарга №14/2-443 від 12.03.2015 публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» на дії Державної виконавчої служби України щодо винесення 16.02.2015 постанови про зупинення ВП №46310520 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 08.12.2014 по справі № 910/13383/14 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Київенерго» 113 503 385,24 грн. основного боргу, 19 596 572,75 грн. пені, 5 666 173, 99 грн. 3 % річних, 5 876 132,18 грн. інфляційних втрат та 73 080 грн. витрат по сплаті судового збору.

Позивач 2 (стягувач) за результатами розгляду його скарги просив суд винести ухвалу, якою:

- визнати незаконними дії Державної виконавчої служби щодо винесення 16.02.2015 постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №46310520 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 08.12.2014 у справі №910/13383/14;

- визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Селезньова М.О. від 16.02.2015 про зупинення виконавчого провадження ВП №46310520 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 08.12.2014 у справі №910/13383/14.

Обґрунтовуючи подану скаргу, публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» посилається на те, що оскаржувану постанову винесено з порушенням пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та пункту 15 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 18.03.2015 призначено розгляд скарги на дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби на 07.04.2015.

Ухвалою суду від 07.04.2015 продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 24.04.2015.

В ході проведення судових засідань 07.04.2015, 24.04.2015 представник скаржника надав пояснення по суті поданої скарги та просив її задовольнити.

Представник боржника, публічного акціонерного товариства «Київенерго», заперечив проти задоволення скарги №14/2-443 від 12.03.2015 з тих підстав, що на його думку наявні всі підстави для обов'язкового зупинення виконавчого провадження по спірним правовідносинам.

Представник ДВС на призначене судове засідання 24.04.2015 не з'явився. Натомість, 22.04.2015 від Державної виконавчої служби України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з переведенням працівників до Міністерства юстиції України та необхідністю виготовлення довіреностей на осіб для належного представництва інтересів останнього.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заявленого клопотання, у зв'язку з тим, що Державна виконавча служба України з клопотанням про відкладення розгляду скарги №14/2-443 від 12.03.2015 з тих самих підстав вже зверталась 06.04.2015, на вимогу суду виконавчою службою було представлено копії матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 08.12.2014, явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а відтак, підстави для відкладення розгляду зазначеної вище скарги, відсутні.

При цьому, судом враховано, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга №14/2-443 від 12.03.2015 публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань перед позивачем 2 за договором №13/3408-БО-41 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 в частині оплати поставленого газу, виконуючий обов'язки прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернувся до суду.

В ході розгляду даної справи, господарським судом м. Києва було встановлено, що протягом січня - жовтня 2013 року позивачем 2 відповідачу було передано природний газ обсягом 108 432,973 тис. куб.м, на загальну суму 653 543 228, 07 грн.

Тобто, заборгованість відповідача по спірному правочину виникла після 01.01.2013.

За наслідками розгляду вказаних вище вимог, господарським судом було винесено рішення по справі №910/13383/14, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з публічного акціонерного товариства «»Київенерго» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 113 503 385, 24 грн. основного боргу, 19 596 572 , 75 грн. пені, 5 666 173, 99 грн. 3 % річних, 5 876 132, 18 грн. інфляційних втрат та 73 080 грн. витрат по сплаті судового збору.

02.02.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46310520 з примусового виконання наказу господарського суду №910/13383/14 від 08.12.2014.

06.02.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №46310520 до закінчення строку дії відповідної процедури.

Так, зупиняючи виконавче провадження, державний виконавець виходив з того, що відповідно до виписки з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості здійснюється відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Пунктом 15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відтак, у зв'язку з тим, що оскаржувану постанову, на думку скаржника було винесено з порушенням пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та пункту 15 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до суду із скаргою.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як вже зазначалось, п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу».

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підтверджується внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру.

Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 №568 «Про затвердження переліку підприємств».

Згідно з абзацом 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» заборгованість - це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка, зокрема, підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

Згідно п. 1.8 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» розрахункова дата - дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 01.01.2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.

Тобто, заходи примусового виконання рішення щодо заборгованості, яка виникла після 1 січня 2013 року повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2012 року у справі № 1-26/2012 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

За змістом вказаного Конституційного Рішення, положення Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 Закону.

Як вже зазначалось, при винесенні рішення судом було встановлено, що до складу заборгованість по отриманому природному газу виникла протягом січня - жовтня 2013 року та її сума складала 113 503 385,24 грн.

Відтак, до заборгованості за поставлений природній газ, яка виникла після 1 січня 2013 року заходи примусового виконання рішення повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», та не передбачають зупинення виконавчого провадження.

Згідно з п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку визнати незаконними дії Державної виконавчої служби щодо винесення 16.02.2015 постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №46310520 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 08.12.2014 у справі №910/13383/14 та визнати вказану вище постанови недійсною.

Заперечення боржника спростовуються положеннями Закону України «Про виконавче провадження» щодо зобов'язання державного службовця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відтак, враховуючи наведене вище, скарга №14/2-443 від 12.03.2015 публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Державної виконавчої служби України є такою, що підлягає задоволенню, з врахуванням ухвали господарського суду міста Києва від 18.03.15 року, якою наказ господарського суду міста Києва №910/13383/14 від 08.12.2014 року визнано таким, що не підлягає виконанню в частині основного боргу 113 503 385,24 грн.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу №14/2-443 від 12.03.2015 публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Державної виконавчої служби України задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Державної виконавчої служби щодо винесення 16.02.2015 постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №46310520 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 08.12.2014 у справі №910/13383/14 про стягнення заборгованості з публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

3. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Селезньова М.О. від 16.02.2015 про зупинення виконавчого провадження ВП №46310520 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 08.12.2014 у справі №910/13383/14 про стягнення заборгованості з публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Суддя Л.М. Шкурдова