Рішення № 43877580, 23.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015Справа №910/20927/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" до Державного підприємства "Держекоінвест" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києвіпро стягнення 1 649 580,15 грн.

Головуючий суддя Стасюк С.В.

Суддя Босий В.П.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача Бойко К.М. (дов. б/н від 07.08.2014 року)від відповідача не з'явивсявід третьої особине з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23 квітня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Держекоінвест" (надалі по тесту - відповідач) про стягнення 1 649 580,15 грн., з яких 1 601 406,34 грн. основної заборгованості за договором № 1178/11 про закупівлю за державні кошти від 12.12.2012 року, 48 173,81 грн. три проценти річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 року порушено провадження у справі № 910/20927/14, розгляд справи призначено на 06.11.2014 року.

05.11.20104 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд сягнути з відповідача також інфляційні нарахування у розмірі 187 070,47 грн.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В поданій заяві позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань.

Як зазначено в пункті 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Враховуючи, що в позовній заяві вимогу про стягнення інфляційних нарахувань позивачем заявлено не було, в прийнятті до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань суд відмовляє.

06.11.20104 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі № 910/20927/14 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська 11-а).

У судовому засіданні 06.11.2014 року представник позивача надав документи, на виконання вимог ухвали суду, оригінали для огляду та клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 06.11.2014 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення поданого клопотання відповідача та залучити до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська 11-а), у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року, суддя Стасюк С.В. залучив до участі у справі № 910/20927/14 у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, розгляд справи було відкладено на 11.12.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

01.12.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

11.12.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло заперечення на заяву про збільшення позовних вимог.

Суд дослідивши матеріали справи, враховуючи категорію спору та те, що спір між сторонами відноситься до складного і для вирішення якого виникла необхідність введення до складу суду додатково ще двох суддів, вирішив здійснювати розгляд справи № 910/20927/14 колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 року суддя Стасюк С.В. вирішив розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням від 11.12.2014 року заступник Голови Господарського суду міста Києва розпорядився розглянути справу № 910/20927/14 колегіально у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Босий В.П., суддя Котков О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 року колегія суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Босий В.П., суддя Котков О.В. прийняла справу № 910/20927/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 20.01.2015 року.

Представник третьої особи в судове засідання 20.01.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 11.12.2014 року не виконав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 20.01.2015 року представник позивача надав додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2015 року розгляд справи було відкладено на 10.02.2015 року, у зв'язку з неявкою третьої особи та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник третьої особи в судове засідання 10.02.2015 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.01.2015 року не виконав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 10.02.2015 року представник позивача надав додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні також надав додаткові пояснення по справі.

Представниками сторін було подано клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане сторонами 10.02.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 24.02.2015 року, у зв'язку з неявкою третьої особи та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням від 24.02.2015 року заступник Голови Господарського суду міста Києва розпорядився розглянути справу № 910/24229/14 колегіально у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Босий В.П., суддя Нечай О.В., у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 року колегія суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Босий В.П., суддя Нечай О.В. прийняла справу № 910/24229/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року.

24.02.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 07.04.2015 року, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

07.04.2015 року у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці, розгляд справи № 910/24229/14 не відбувся, про час та місце наступного судового засідання сторони були повідомлені під розписку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 року розгляд справи призначено на 23.04.2015 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 21.04.2015 року від позивача надійшли додаткові пояснення по справі та клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство екології та природних ресурсів України та додаткові пояснення по справі.

Розглянувши в судовому засіданні 23.04.2014 року клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство екології та природних ресурсів України, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (пункт 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року).

З урахуванням вищенаведеного та враховуючи, що рішенням у даній справі Міністерство екології та природних ресурсів України не буде наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, враховуючи матеріали справи та пояснення представника позивача, суд визнав клопотання відповідача необґрунтованим та безпідставним.

У судове засідання 23.04.2015 року представники відповідача та третьої особи не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача судовому засіданні 23.04.2015 року надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2012 року між Державним підприємством "Держекоінвест" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Професіонал" (підрядник) було укладено Договір № 1178/11 про закупівлю за державні кошти (надалі по тексту-Договір).

Відповідно до пункту 1.2. Договору підрядник зобов'язався на власний ризик, своїми та залученими силами, засобами та закупленими матеріальними ресурсами виконати роботи з капітального ремонту об'єкту соціальної сфери у АР Крим (82 об'єкти) та здати закінчені роботи в порядку і строк, встановлені цим договором, а замовник зобов'язався прийняти закінчені роботи і оплатити їх. Перелік об'єктів та їх місцезнаходження наведено в Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору договірна тверда загальна ціна робіт (Додаток № 3 до цього Договору) становить 129 592 436,00 грн., у тому числі ПДВ 21 598 739,33 грн.

Згідно з пунктом 2.2. Договору джерелом фінансування є кошти Державного бюджету України за КПКВК 6351020 "Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату", КЕКВ 2410.

Відповідно до пункту 3.3. Договору виконання підрядником робіт оформлюється Актами приймання будівельних робіт (складеними за формою №КБ-2в "Акт приймання будівельних робіт") та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (складеними за формою КБ-3).

Відповідно до пункту 3.5. Договору, оплата проводиться за фактично і якісно виконані роботи, які відображені в підписаних сторонами актах приймання будівельних робіт за формою №КБ-2в. Роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, які не відповідають установленим вимогам замовником не оплачуються. Підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 10-ти робочих днів, з урахуванням бюджетних призначень, з моменту підписання сторонами зазначених документів.

Згідно з пунктом 3.7. Договору, щомісячна оплата робіт здійснюється на підставі довідки за формою КБ-3 та акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, за виключенням 30% сплаченої попередньої оплати за фактично виконані роботи протягом 10-ти банківських днів з дати підписання актів приймання будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3. Урахування сплаченої попередньої оплати враховується не більше 3 (трьох) місяців з дня його сплати. Утримання 5% від загальної вартості робіт за Договором здійснюється після закриття підрядником попередньої оплати у повному розмірі на підставі наданих замовнику актів приймання будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3.

Пунктом 3.9. Договору визначено, що всі виплати за цим договором здійснюються після отримання замовником відповідних бюджетних коштів.

Кінцеві розрахунки у тому числі 5% згідно частини 2 пункту 3.7 за цим договором здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених цим договором робіт, отримання сертифікату та підписання Акту прийому-передачі об'єкта в експлуатацію (пункт 3.10. Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору, підрядник зобов'язаний завершити виконання робіт згідно з умовами договору та календарного плану виконання робіт приведеному в додатку 2 до цього договору. Терміни та строки виконання робіт можуть коригуватися в залежності від виконання календарного плану та виконання замовником своїх зобов'язань щодо фінансування робіт за цим Договором.

Датою початку виконання робіт є дата перерахування підряднику попередньої оплати у відповідності із пунктом 3.2 цього договору (пункт 6.2 Договору).

Термін виконання робіт по 01.08.2013 року (пункт 6.3 Договору).

Датою фактичного завершення виконання робіт з капітального ремонту об'єкта вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт за умови, якщо підрядником завершені всі роботи та усунені всі недоліки у виконанні робіт по об'єкту (пункт 6.4 Договору).

Згідно з пунктом 12.1 Договору, останній набуває чинності з дати підписання його сторонами, але в будь-якому випадку після отримання замовником на свій реєстраційний рахунок, зазначений у розділі 16 цього Договору, відповідних бюджетних коштів і діє до 31.12.2013 року.

Позивач зазначив, що ним було виконано роботи за Договором на суму 79 876 832,31 грн., що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання будівельних робіт (форма КБ-2в) і Довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).

Вказані акти та довідки підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" вказує на те, що відповідачем проведено лише часткову оплату виконаних позивачем робіт у розмірі, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 1 601 406,34 грн., з урахуванням актів коригування вартості виконаних робіт на уточнені обсяги робіт.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 601 406,34 грн. основної заборгованості за договором № 1178/11 про закупівлю за державні кошти від 12.12.2012 року та 48 173,81 грн. три проценти річних, нарахованих за період з 01.09.2013 року по 01.09.2014 року.

Відповідачем наявність заборгованості в розмірі 1 601 406,34 грн. не спростовано, доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем не надано.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав про те, що умовами Договору сторонами передбачено відкладальну обставину в частині розрахунків за роботи, а саме наявність бюджетного фінансування, оскільки пунктом 2.2. Договору передбачено, що джерелом фінансування виконаних робіт є кошти Державного бюджету України, а пунктом 1.3. Договору визначено, що у разі відсутності коштів на оплату виконаних робіт початок фінансування і остаточні розрахунки можуть бути перенесені. Відповідач вказує про відсутність фінансування з Державного бюджету України на оплату робіт по Договору. Крім того, відповідач вказує, що окремим дорученням Міністерством фінансів України припинено здійснення видатків за державною програмою КПКВК 6351020 "Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату".

Окрім того, в обґрунтування заперечень на позов відповідач вказує на факт встановлення неякісного виконання частини робіт позивачем, а також на те, що згідно умов Договору 5% утримуються від загальної вартості робіт за Договором після закриття підрядником попередньої оплати у повному розмірі на підставі наданих замовнику актів приймання будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Дослідивши Договір про закупівлю за державні кошти № 1178/11 від 12.12.2012 року, укладений сторонами, судом встановлено, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1-3 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Суду не надано належних та допустимих доказів на виявлення недоліків в роботі позивача та відступів від умов Договору, водночас, матеріалами справи, а саме, Актами (за формою № КБ-2в) приймання будівельних робіт, а також Довідками (за формою КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрат підтверджується виконання позивачем та приймання відповідачем підрядних робіт на загальну суму 79 876 832,31 грн.

Відповідач вартість виконаних підрядних робіт визнає, проте вказує на відсутність бюджетного фінансування по КЕКВ 3210 з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №65 від 01.03.2014 року до моменту розгляду справи судом.

Зі змісту Договору про закупівлю за державні кошти № 1178/11 від 12.12.2012 року вбачається, що він є оплатним, і обов'язку підрядника (позивача) виконати роботи відповідає обов'язок замовника (відповідача) цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до статті 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Отже, обов'язок замовника прийняти та оплатити виконану роботу витікає із закону та договору і не може ставитися в залежність від виконання певних дій третьою особою.

Посилання відповідача на те, що згідно положень частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України, сторонами обумовлена відкладальна обставина стосовно проведення розрахунків, як на підставу для відмови у позову, судом до уваги не приймається, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Однак, сторонами Договору обумовлено те, що укладений сторонами договір є оплатним, тобто обов'язок відповідача як замовника по Договору оплатити виконані роботи виникає згідно з положеннями закону (стаття 854 та частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України) та укладеного сторонами Договору.

Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року.

Відтак, суд відзначає, що факт відсутності бюджетного фінансування не звільняє Державне підприємство "Держекоінвест" від виконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання.

Разом з тим, будучи обізнаним про відсутність коштів для оплати робіт за Договором замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

У зв'язку із наявністю заборгованості у розмірі 78 275 425,97 грн. позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу (лист від 04.04.2014 року № 94/14), у відповідь на вказаний лист відповідач повідомив, що оплата буде здійснена тільки при наявності коштів відповідного призначення на рахунку (лист № 03-396/09 від 23.04.2014 року). Крім того, відповідач у вказаному листі визнає наявність заборгованості та зазначає, що не відмовляється від взятих на себе грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 1 601 406,34 грн. за виконані позивачем згідно Договору роботи. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Державне підприємство "Держекоінвест" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору про закупівлю за державні кошти № 1178/11 від 12.12.2012 року інший розмір процентів не визначено.

Перевіряючи правильність розрахунку суми трьох процентів річних, судом встановлено, що поданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 48 173,81 грн. трьох процентів річних, нарахованих за період з 01.09.2013 року по 01.09.2014 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Держекоінвест" (01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 12; ідентифікаційний код 36939719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" (95001, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова/вулиця Леніна, буд 29/1, ідентифікаційний номер 31095988) 1 601 406 (один мільйон шістсот одну тисячу чотириста шість) грн. 34 коп. заборгованості, 48 173 (сорок вісім тисяч сто сімдесят три) грн. 81 коп. три проценти річних, 32 991 (тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 60 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.04.2015 року

Головуючий суддя Стасюк С.В.

Суддя Босий В.П.

Суддя Нечай О.В