Рішення № 43877052, 30.04.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.15р. Справа № 904/9967/14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Криворізької міської ради Дніпропетровської област, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про внесення змін до договору оренди

Головуючий колегії Бєлік В.Г.

Суддя Ліпинський О.В.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 1489 від 10.08.2013 року, представник;

від відповідача: Іванова Н. А., довіреність № 7/29-1120 від 30.12.2014 року, спеціаліст І категорії відділу претензійно-позовної роботи юридичного упавління виконкому.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, в якому просить:

- внести зміни до п.7 договору оренди земельної ділянки, укладеного між Криворізькою міською радою Дніпропетровської області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, від 20.12.2012р., право оренди зареєстровано 09.08.2013р., виклавши його в наступній редакції:

"Річна орендна плата встановлюється у розмірі 37 743,75 грн. (3 145,31 грн. на місяць) та вноситься "Орендарем" виключно в грошовій формі у розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013р. № 2088 "Про ставки податку на земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі № 33217815700021 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області МФО 805012, код ЄДРПОУ 38032510".

- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що дія рішення міської ради від 14.05.2010р. № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", на підставі якого здійснено розрахунок орендної плати, припинена з 01.01.2014р. і станом на теперішній час, у зв'язку із відсутністю нормативної грошової оцінки земель міста, здійснення нарахування та сплати орендної плати за землю повинно відбуватися на підставі Податкового кодексу України з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013р. № 2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" (зі змінами).

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує, вважає його необгрунтованим, письмовий відзив на позов не надав.

Розпорядженням голови суду Татарчука В.О. від 26.02.2015р. для розгляду даної справи у зв'язку зі складністю обставин спору призначено колегію у складі трьох суддів: головуючий суддя - Бєлік В.Г., судді - Ліпинський О.В., Рудь І.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 року, справу № 904/9967/14 прийнято для розгляду в колегіальному складі та призначено до розгляду на 26.03.2015р.

За згодою представників сторін та прокурора у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Криворізькою міською радою (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки від 20.12.2012р.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових правна нерухоме майно 09.08.2013р. на доказ чого до матеріадів справи надано витяг з Державного реєстру речових правна нерухоме майно (а.с. 8).

Відповідно до п. 1. Договору орендодавець на підставі рішення міської ради від 26.09.2012р. № 1397 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення боксу з ремонту автомобілів й автомагазину, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

Згідно п. п. 2, 4 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,3300га. Кадастровий номер ділянки - НОМЕР_1.

Відповідно до п. 6 Договору, він укладається на п'ять років.

Пунктом п. 7. договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на рахунок Кривому Розі № 332 178 157 00021 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області МФО 805012, код ЄРДРПОУ 38032510".

Згідно з п.36 договору, зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку.

Позивач звернувся до відповідача з листом б/н від 04.09.2014р. в якому запропонував внести зміни до договору оренди земельної ділянки в частини встановлення розміру орендної плати, а саме, визначити, що річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно в грошовій формі у розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 р. № 2088 "Про ставки податку на земельні ділянки на території м. Кривого Рогу". Лист вручений відповідачу, що підтверджено підписом особи, що його отримала (а.с. 22).

Листом № 3255 від 10.10.2014р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для внсення змін до договору оренди земельної ділянки, що стало причиною звернення ФОП ОСОБА_1 до господарського суду з позовом про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.12.2012р. (а.с. 23).

Позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюються з урахуванням індексу інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В обгрунтування необхідності внесення змін до спірного договору позивач зазначає про те, що рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" визнано нечинним постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011р. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012р. зазначену вище постанову залишено без змін. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013р. дію рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" припинено на бюджетний період з 2014р. (на що, також, посилається і Дніпропетровський апеляційний господарський суд в своїй постанові від 17.12.2013р.) Такі доводи суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

Запропонований позивачем порядок формування розміру орендної плати, беручи за основу земельний податок, що встановлюється Податковим кодексом України, з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2033 р. № 2088 "Про ставки податку на земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" не відповідає чинному законодавству з огляду на таке.

Згідно ст. 288 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 288.1. Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

За пунктами 288.2, 288.3 цього Кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

За змістом підпункту 288.5.1. Податкового кодексу України (в редакції Закону України № 1166 від 27.03.2014 року, чинній з 01.04.2014 року) та підпункту 288.5.2. цього ж Кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (підпункт 289.1. статті 289 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.5 ст.5 п.2 ч.1 ст. 13 Закону України „Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Методику розрахунку ставок земельного податку визначено в ст. 7 Закону України „Про плату за землю".

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель не рідше ніж один раз на 5-7 років передбачений ст.18 Закону України „Про оцінку земель".

Згідно із підпунктом 1. пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, є базою оподаткування податком на землю.

У відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлюється ставка податку за земельну ділянку, з урахуванням кратності якого визначається мінімальний та максимальний розмір річної орендної плати.

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Частиною п'ятою статті 5 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (абзац третій частини першої статі 13 Закону України "Про оцінку земель").

За змістом частини першої статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 18 цього ж Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно з частинами першою - другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За нормативними приписами частин першої - третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з пунктом 4 Положення про державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 445, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видає відповідно до покладених на нього завдань Держземагентство України.

Під час розгляду справи учасники судового процесу єдині у питанні щодо відсутності на 2014 рік нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за договором між сторонами. Належних та допустимих доказів на підтвердження проведення такої нормативної грошової оцінки, відповідного затвердження технічної документації та наявності витягу відповідач та третя особа суду не надали.

За таких обставин на час розгляду справи правові підстави для законного визначення розміру орендної плати на земельну ділянку за договором відсутні, а запропонована позивачем редакція пункту 7 договору оренди землі у пункті 2.2. проекту додаткової угоди до нього не відповідає чинному законодавству.

З огляду на викладене правові підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

30.04.2015р.

Головуючий колегії Суддя Суддя В.Г. Бєлік О.В. Ліпинський І.А. Рудь