Вирок № 43875968, 28.04.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 2117/1-578/11

Справа № 11/791/14/2015 Головуючий в 1 інстанції: Червоненко Д.В.

Категорія: ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України Доповідач: Сажинов В.В.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Сажинова В.В.,

суддів - Шевцової В.Г., Слюсаренко О.В.,

при секретарі - Козловій Т.С.,

з участю прокурора - Безушко Т.Г.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засуджених - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 7 червня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Рідкодуб Дворічанського району Харківської області, громадянин України, освіта середня, неодружений, непрацюючий, проживаючий по АДРЕСА_1, раніше судимий: 1) 25.03.2003 р. Бериславським районним судом Херсонської області за ст. ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України на 3 роки 2 місяців позбавлення волі, відповідно до ст. ст. 75, 104 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; 2) 29.03.2004 р. Бериславським районним судом Херсонської області за ст. ст. 185 ч. 3, 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 3) 11.07.2007 р. Суворовським районним судом м. Херсона за ст. ст. 185 ч. 2, 277 ч. 1, 70 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; 4) 03.08.2010 р. Бериславським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;

засуджений за ст. 115 ч. 2 п. п. 1, 12 КК України на 15 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 3.08.2010 р. у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Остаточно призначено покарання строком на сімнадцять років позбавлення волі. Запобіжний захід обраний - тримання під вартою.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с. Новоберислав Бериславського району Херсонської області, громадянин України, освіта середня, неодружений, непрацюючий, проживаючий по АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України на 14 років позбавлення волі. Запобіжний захід обраний - тримання під вартою.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець с. Веселе Бериславського району Херсонської області, громадянин України, освіта середня, неодружений, непрацюючий, проживаючий по АДРЕСА_2, раніше не судимий,

засуджений за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України на 15 років позбавлення волі. Запобіжний захід обраний - тримання під вартою.

Вироком суду вирішені питання щодо судових витрат та речових доказів по справі.

ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винними та засуджені за те, що вони 23.08.2011 р. близько 19 год. 00 хв., знаходячись на території колишніх хімічних складів, які розташовані на відстані 1 км. від с. Веселе Бериславського району Херсонської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, умисно, протиправно заподіяли смерть трьох осіб, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9

Злочин було вчинено за таких обставин.

Так, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 23.08.2011 р. близько 19 год. 00 хв. знаходились на території колишніх хімічних складів, які розташовані на відстані 1км від с. Веселе Бериславського району Херсонської області, де разом з ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 вживали спиртні напої. В процесі цього між ОСОБА_10 та його вітчимом ОСОБА_7 виникла сварка на ґрунті особистих неприязних відносин, яка переросла в бійку і в процесі якої ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спільно, за попередньою змовою між собою, яка виникла в процесі сварки між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 і виразилась у формі конклюдентних дій, з метою вбивства ОСОБА_7, а також його знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 почали їх побиття. Так, ОСОБА_10 наказав зайти ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до одноповерхового приміщення, в якому ОСОБА_10 разом з ОСОБА_6, почали наносити дерев'яними палицями численні удари в область тулуба та голови потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 При цьому, ОСОБА_8 під час побиття, намагаючись втекти, вибіг з вказаного приміщення на вулицю та побіг у напрямку залізобетонного колодязя, а ОСОБА_5, який стояв біля входу до цього ж приміщення, побіг за ним, наздогнав та штовхнув його, в результаті чого ОСОБА_8 впав до вказаного колодязя заповненого водою. В цей час ОСОБА_10 та ОСОБА_6 продовжували побиття потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_9 Після того як потерпілий ОСОБА_9 від отриманих ударів знепритомнів ОСОБА_6 вибіг з приміщення та направився до залізобетонного колодязя, де ОСОБА_5, а в подальшому і ОСОБА_6 реалізуючи спільний умисел на позбавлення життя ОСОБА_8 почали кидати по тулубу та голові останнього каміння і фрагменти цегли, до тих пір поки потерпілий перестав подавати ознаки життя. В цей час ОСОБА_10 знаходячись в приміщенні продовжував побиття ОСОБА_7, а після того як останній знепритомнів, підійшов до ОСОБА_9 та перерізав ножем йому горло. Після чого ОСОБА_5 з ОСОБА_6, знаходячись надворі, побачили як з вказаного вище приміщення вибіг ОСОБА_7, за яким вслід вибіг ОСОБА_10 і наказав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оточити ОСОБА_7, останні з ОСОБА_10 оточили потерпілого ОСОБА_7 за даною одноповерховою спорудою, де ОСОБА_10 штовхнув ОСОБА_7 до фундаментної ями, у яку потім спустився та наніс ОСОБА_11 чисельні удари по голові та тулубу уламком азбестової труби та ножем. Далі ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 витягли ОСОБА_7 з фундаментної ями та занесли останнього до вищевказаного приміщення, у якому поклали його на підлогу з правої сторони від входу біля ОСОБА_9, який лежав та не подавав ознак життя. Після чого ОСОБА_10, реалізуючи загальний умисел направлений на протиправне позбавлення життя свого вітчима ОСОБА_7 та ОСОБА_9, наніс близько 5 ударів ножем в область тулуба кожному. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 померли на місці.

Після вчинення умисного вбивства вказаних трьох осіб, з метою приховання слідів вчиненого злочину ОСОБА_10 з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підпалили вказане приміщення, у якому знаходились трупи ОСОБА_7 та ОСОБА_9

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказує на незаконність вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості. Зауважує, що призначаючи покарання, суд, хоч і послався на ступінь тяжкості скоєних злочинів та особу винного, однак фактично їх не врахував. Так, ОСОБА_10 раніше чотири рази судимий за скоєння умисних злочинів, судимість у встановленому законом порядку не знято і не погашено, на шлях виправлення не став та під час терміну випробування знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин. За місцем проживання ОСОБА_10 характеризується негативно, ОСОБА_5 характеризується посередньо, ОСОБА_6 характеризується негативно. Суд не взяв до уваги спосіб заподіяння смерті трьом особам, а саме жорстокість, цинізм, неповага до людського життя. Зі свідчень засуджених під час судового слідства вбачається, що вони «жаліють, що так сталося», але фактично не усвідомили своєї вини та не розкаялись у скоєному, а жалкують саме про те, що доведеться нести покарання за скоєне. Вищезазначені факти свідчать про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неможливість їх виправлення шляхом призначення покарання на певний строк. Просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_4 засудити за скоєння злочину, передбаченого ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України до покарання у вигляді довічного позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 3.08.2010 р. та остаточно призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі; ОСОБА_5 засудити за скоєння злочину, передбаченого ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України до покарання у вигляді довічного позбавлення волі; ОСОБА_6 засудити за скоєння злочину, передбаченого ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України до покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5 вказує на незаконність вироку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильною кваліфікацією дій засудженого, суворістю призначеного покарання. Так, висновки суду не підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та містять істотні суперечності. В судовому засіданні ОСОБА_5 винним себе визнав частково та пояснив, що ніяких дій спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_7 та ОСОБА_9 він не вчиняв. Щодо ОСОБА_8, то він дійсно після того як той упав в яму кинув декілька раз каміння, але умислу позбавити життя потерпілого він не мав і не думав про такі наслідки. Допитані в ході судового слідства ОСОБА_4 та ОСОБА_6 суду пояснили, що ніякої змови з ОСОБА_5 на умисне позбавлення життя потерпілих не було, також зазначили, що ОСОБА_5 відносно потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ніяких дій направлених на позбавлення їх життя не скоював. Суд першої інстанції зазначив, що вина ОСОБА_5 підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_12, потерпілого ОСОБА_13, свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, проте вони носять лише інформаційний характер. Суд послався у вироку, як на доказ, на висновок судово-медичної експертизи № 6-88 від 10.10.2011 р., але під час досудового та судового слідств так і не було встановлено від чиїх ударів настав відкритий перелом кісток черепа, забій головного мозку, крововилив під мозкові оболонки у потерпілого ОСОБА_13 Суд послався на висновок додаткової судово-медичної експертизи № 10-6-88 від 25.11.2011 р., згідно з яким утворення тілесних ушкоджень можливе при механізмі та способі вказаному у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_5, але колегія суддів не надала належної оцінки протоколу допиту ОСОБА_5, який не підписаний слідчим. Просить вирок щодо ОСОБА_5 за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України змінити, кваліфікувати дії засудженого за ст. 121 ч. 2 КК України та призначити покарання в межах санкції даної статті.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо суті поданих апеляцій, думку прокурора про задоволення апеляції державного обвинувача та про залишення апеляції захисника ОСОБА_2 без задоволення, просила вирок щодо засуджених скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості та постановити новий вирок, за яким: ОСОБА_4 засудити за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 3 серпня 2010 року та остаточно призначити покарання у виді довічного позбавлення волі; ОСОБА_5 засудити за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України до покарання у вигляді довічного позбавлення волі; ОСОБА_6 засудити за ст. 115 ч. 2 п.п. 1,12 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі; думку захисника ОСОБА_2 та пояснення засудженого ОСОБА_5, які підтримали апеляцію захисту просили вирок щодо ОСОБА_5 змінити, перекваліфікувавши його дії на ст. 121 ч. 2 КК України та призначити покарання в межах санкції даної статті, оскільки змови на вбивство у засуджених не було; думку потерпілого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора та підтримав апеляцію захисника ОСОБА_2, думку захисника ОСОБА_3 та пояснення засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_6, які просили не задовольняти апеляцію прокурора, а задовольнити лише апеляцію захисника ОСОБА_2, оскільки змови на вбивство у засуджених не було; провівши частково судове слідство в частині дослідження матеріалів, що характеризують особу засуджених, обставин, що пом'якшують та обтяжують їх покарання, протоколу огляду місця події; заслухавши у судових дебатах виступ сторін, які залишились на попередніх позиціях; останнє слово засудженого ОСОБА_5 про перекваліфікацію його дій на ст. 121 ч. 2 КК України, оскільки змови у нього не було; останнє слово засудженого ОСОБА_10 про те, що він шкодує про вчинене, просить не збільшувати йому покарання; останнє слово засудженого ОСОБА_6 про те, що він шкодує про вчинене, просить не збільшувати йому покарання; розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляція захисника ОСОБА_2 - задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винність ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчинені злочину, за який їх засуджено, при обставинах встановлених судом та викладених у вироку, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.

У суді першої інстанції засуджений ОСОБА_10 вину визнав частково та пояснив, що він, купивши горілки, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пішов до хімічного складу до свого вітчима ОСОБА_7, з метою попрохати останнього спорудити грубу. Разом з ОСОБА_7 були двоє незнайомих чоловіків, як з'ясувалось потім - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Разом всі стали вживати алкогольні напої. Під час цього між ним та ОСОБА_7 виник конфлікт, в ході якого останній почав ображати його та покійну матір, а потім кидатися на нього з ножем. При цьому ОСОБА_10 вибив у вітчима ніж та викинув його. Почалася бійка, в ході якої він став бити ОСОБА_7 палицею по голові, той упав. Коли він повернувся то побачив ОСОБА_6 біля якого лежав невідомий чоловік. В ході бійки він лупцював ще й незнайомого чоловіка. Бачив, як ОСОБА_5 був біля іншого незнайомця, який плавав у колодязі. Коли ОСОБА_7 намагався втекти, він крикнув, щоб того ловили. Вони втрьох погнались за ОСОБА_7 Тікаючи ОСОБА_7 впав у яму. Він спустився у яму та подав тіло ОСОБА_7 хлопцям, які допомогли його витягти та віднести до будівлі. Там він знайшов ніж, яким наніс ОСОБА_7 та невідомому чоловіку декілька ударів в область тулуба. Приміщення складу, де знаходились трупи, вони підпалили для того щоб приховати сліди злочину.

У суді першої інстанції засуджений ОСОБА_5 вину визнав частково та пояснив, що він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_10 пішли до колишніх хімічних складів, щоб попросити вітчима останнього - ОСОБА_7, спорудити грубу. По дорозі вони купили горілки і пива. Біля складів перебували ОСОБА_8, ОСОБА_7 та невідомий чоловік. Разом вони сіли надворі та стали вживати горілку. Під час вживання спиртного між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 виник конфлікт, в ході якого останній почав ображати покійну матір ОСОБА_16, а потім кидатися на нього з ножем. При цьому ОСОБА_10 вибив у вітчима ніж та викинув. ОСОБА_10 став бити вітчима. Почалася бійка, в ході якої всі перемістилися до одноповерхового приміщення, а він залишився надворі. В якийсь момент з приміщення вибіг ОСОБА_8, за яким вибіг ОСОБА_6 та вдарив палицею по голові від чого той впав. Він у свою чергу почав наздоганяти ОСОБА_8 та штовхнув того до колодязя, куди ОСОБА_8 упав. Після цього він і ОСОБА_6 кидали цеглу в ОСОБА_8 В цей час із приміщення вибіг ОСОБА_7 Побачивши це ОСОБА_10 вигукнув щоб його наздоганяли і вони всі почали бігти за ним. Тікаючи ОСОБА_7 впав у яму, куди спустився ОСОБА_4 Вони витягли ОСОБА_7 та віднесли до будівлі. Там вони закидали вказані тіла сміттям та підпалили. Попередньої змови на вчинення вбивства трьох осіб у них не було.

У суді першої інстанції засуджений ОСОБА_6 вину визнав частково та пояснив, що він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_10 пішли до вітчима останнього - ОСОБА_7, який був біля колишніх хімічних складів. По дорозі вони купили горілки. Там перебували ОСОБА_7 та двоє невідомих чоловіків. Разом вони всі стали вживати спиртне. Між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 виник конфлікт. ОСОБА_7 став кидатися на ОСОБА_10 з ножем. При цьому ОСОБА_17 вибив у вітчима ніж та почалася бійка в ході якої всі перемістилися до одноповерхового приміщення. Там ОСОБА_10 став бити ОСОБА_7 палицею. Він же палицею вдарив незнайомого чоловіка по голові, плечу, руках, щоб випередити його. За іншим незнайомцем погнався ОСОБА_5 та штовхнув того у колодязь. Коли він вийшов до ОСОБА_5, то побачив цього незнайомця у колодязі з водою. По останньому він кинув каміння. В цей час із приміщення вибіг ОСОБА_7, а ОСОБА_10 крикнув щоб того ловили. Вони всі побігли за ОСОБА_7, який впав у яму. Потім до ями спустився ОСОБА_10 та вони допомогли йому занести ОСОБА_7 до будівлі, де лежав невідомий чоловік. Він бачив, як ОСОБА_10 наносив ножем удари по тулубам потерпілих, проте не зупинив його, оскільки вже було пізно. Потім двох потерпілих спалили, а той що був у колодязі, там і залишився.

Не зважаючи на часткове визнання засудженими своєї вини, вона повністю підтверджується наступними доказами.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 показала про те, що загиблий ОСОБА_18 є її рідним братом. Останній раз бачила брата у 2009 році, про його смерть дізналась від працівників міліції. За характером брат був не агресивний, врівноважений.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав про те, ОСОБА_7 - є його батьком, але з ним він не спілкувався, оскільки батько жив окремо та зловживав спиртними напоями.

Оголошеними та перевіреними у судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_13 про те, що загиблий ОСОБА_8 - є його рідним братом. З братом він не спілкувався. ОСОБА_8 проживав на покинутих хімічних складах, які розташовані за с. Веселе Бериславського району Херсонської області. Про обставин смерті брата йому нічого не відомо, труп останнього він впізнав в приміщенні Бериславського моргу (т. 2 а.с. 152).

Згідно з протоколом пред'явлення трупа для впізнання, потерпілий ОСОБА_13 впізнав у невідомому чоловікові, труп якого був виявленій на колишніх хімічних складах, які розташовані поблизу с. Веселе Бериславського району Херсонської області, свого рідного брата - ОСОБА_19 (т. 2 а.с. 154).

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що вранці 24 серпня 2011 року він побачив дим, який йшов з колишніх хімічних складів біля с. Веселе Бериславського району Херсонської області. Зайшовши туди, він виявив обгорілі трупи та повідомив про це одразу ж працівникам міліції.

Оголошеними та перевіреними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_15, який показав, що він у Бериславському морзі впізнав труп, виявлений 24.08.2011 р. на колишніх складах біля с. Веселе. Це був труп ОСОБА_19 (т. 2 а.с. 180-181).

Згідно з протоколами відтворень обстановки та обставин події з участю ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, засуджені дали визнавальні показання та показали про обставини вбивства потерпілих, розповіли та продемонстрували механізм заподіяння ними тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т. 3 а.с. 11-22, 110-113, т. 4 а.с. 14-17).

Відповідно до протоколів пред'явлення фотознімків для впізнання, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 впізнали на фото ОСОБА_9, як одного із чоловіків, убитих ними, тобто ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 122, т. 4 а.с. 28).

Із протоколу огляду місця події видно, що місцем події є колишній склад ядохімікатів, який розташований на території Веселівської сільської ради Бериславського району. В колодязі, який знаходиться біля приміщення хімічного складу, виявлено труп чоловіка (як встановлено слідством ОСОБА_8). У одноповерховій споруді, розташованій на території колишніх хімічних складів, на згарищі виявлено два обгорілі трупи чоловіків (як встановлено слідством ОСОБА_7 та ОСОБА_18). З місця події вилучені змиви та зіскоб з плямами, схожими на кров (т. 1 а.с. 33-51).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи при досліджені трупа ОСОБА_8, виявлені тілесні ушкодження які поділяються на дві групи:

перша група: відкритий осколковий перелом кісток черепа, забій головного мозку, крововиливи в м'які тканини голови, синці обличчя та голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя в момент спричинення. Виявлені пошкодження виникли незадовго до настання смерті від дії тупих предметів;

друга група: синці та садни правого передпліччя, шиї та грудної клітини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Ушкодження виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею зіткнення незадовго до настання смерті.

Смерть ОСОБА_8 настала в результаті відкритого перелому кісток черепа, забою головного мозку, крововиливу під мозкові оболонки, що підтверджується наявністю та характером ушкоджень, даними судово-гістологічного дослідження.

При судово-токсикологічній експертизі крові трупу етиленовий спирт виявлений в концентрації 0,71 проміле, що свідчить про перебування в стані алкогольного сп'яніння, ступінь якого не визначається із-за перебування трупа у воді (т. 1 а.с. 71-75).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи при досліджені трупа невідомого чоловіка (слідчим шляхом встановлено, що це ОСОБА_9) у зв'язку з обгоранням м'яких тканин голови, кінцівок та тулубу до кісток, обвуглюванням м'яз, кісток, внутрішніх органів, встановити причину смерті не виявляється можливим. Виявлені зміни виникли посмертно від дії джерела високої температури (полум'я). Крім обгорання м'яких тканин голови, кінцівок та тулубу до кісток, тілесних ушкоджень не виявлено. (т. 1 а.с. 83-86).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи при досліджені трупа невідомого чоловіка (слідчим шляхом встановлено, що це ОСОБА_7) у зв'язку з обгоранням м'яких тканин голови, кінцівок та тулубу до кісток, обвуглюванням м'язів, кісток, внутрішніх органів, встановити причину смерті не виявляється можливим. Виявлені зміни виникли посмертно від дії джерела високої температури (полум'я). При судово-медичному досліджені трупа виявлений осколковий перелом правої тім'яної кісті, який виник від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею зіткнення, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя у момент спричинення. (т. 1 а.с. 84-98).

З висновку додаткової судово-медичної експертизи видно, що, враховуючи характер та локалізацію ушкоджень виявлених при досліджені трупу ОСОБА_8, утворення їх можливе при механізмі та способі вказаному на досудовому слідстві ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В показаннях на досудовому слідстві ОСОБА_10, не відображено можливий механізм та спосіб спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_20 (т. 1 а.с. 126-130).

З висновку додаткової судово-медичної експертизи видно, що тілесні ушкодження невідомого чоловіка (слідчим шляхом встановлено, що це ОСОБА_7), могли утворитися при механізмі та способі вказаному на досудовому слідстві ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 139-143).

З висновку додаткової судово-медичної експертизи видно, що тілесні ушкодження невідомого чоловіка (слідчим шляхом встановлено, що це ОСОБА_9) могли утворитися при механізмі та способі вказаному на досудовому слідстві ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 152-156).

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи, у зразках, вилучених з місця події виявлена кров людини, яка може походити від потерпілих (т. 2 а.с. 35-40).

Відповідно до протоколу огляду місця події, були вилучені кросівки ОСОБА_5, штани ОСОБА_10 та ніж зі слідами речовини, схожої на кров (т. 2 а.с. 81-82).

З висновку цитологічної експертизи видно, що на рукоятці ножа виявлена кров людини, яка може походити від потерпілих (т. 2 а.с. 92-97).

З висновку судово-імунологічної експертизи видно, що на лівому кросівку ОСОБА_5 виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 108-113)

З висновку судово-імунологічної експертизи видно, що на штанях ОСОБА_10 виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 124-128).

З висновку судово-імунологічної експертизи видно, що на мішку знайденому у ямі, в котру падав потерпілий ОСОБА_7, та вилученому в ході відтворення обстановки та обставин події з участю підозрюваного ОСОБА_10, виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_7; присутність в цих слідах крові потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - не виключається (т. 2 а.с.69-73).

Таким чином, вказані докази у сукупності повністю спростовують доводи апеляції захисника ОСОБА_2 про невинуватість засудженого ОСОБА_5 в умисному вбивстві, за що останнього засуджено, та підтверджують вину ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфікуючими ознаками якого є умисне вбивство трьох осіб, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Про умисел засуджених на вбивство ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свідчать знаряддя вбивства: дерев'яні палиці, каміння, цегла, уламок азбестової труби, ніж; спосіб вбивства: нанесення численних ударів в область тулуба та голови потерпілих, штовхання ОСОБА_8 до колодязю з водою з послідуючим киданням камінців та цегли по тулубу та у життєво важливий орган - голову, перерізання ножем горла ОСОБА_9, штовхання ОСОБА_7 до фундаментної ями та нанесення йому чисельних ударів по голові і тулубу уламком азбестової труби та ножем, нанесення ОСОБА_7 та ОСОБА_9 кожному чисельних ударів ножем в область тулуба; вчинення дій по приховуванню слідів вбивства: підпалення приміщення з трупами ОСОБА_7 та ОСОБА_9

Дії засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України кваліфіковані правильно.

Доводи апеляції захисника про відсутність попередньої змови у засуджених - є безґрунтовними. З вищенаведених доказів видно, що всі засуджені до початку вбивства домовились про спільне його вчинення і ця змова була у формі конклюдентних дій. Дії всіх засуджених по умисному вбивству ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були спільні, узгоджені та цілеспрямовані. Всі засуджені спирались у своїх діях один на одного. Всі засуджені були об'єднані єдиним умислом, спрямованим на позбавлення життя трьох потерпілих. Всі засуджені були співвиконавцями вбивства, виконували кожний свою частину обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації умислу. Так, ОСОБА_10 і ОСОБА_6 побили потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 з метою полегшення заподіяння їм смерті. ОСОБА_5 з метою перешкодити втечі ОСОБА_8, при намаганні останнього втекти під час побиття, наздогнав потерпілого та штовхнув його до залізобетонного колодязя з водою. Після цього, ОСОБА_5 з ОСОБА_6, реалізуючи спільний умисел, вбили ОСОБА_8, закидавши останнього камінням і фрагментами цегли. При намаганні ОСОБА_7 втекти, всі засуджені за наказом ОСОБА_10 ловили потерпілого, оточивши його, після чого ОСОБА_10 штовхнув ОСОБА_7 до фундаментної ями, в якій ОСОБА_10 наніс ОСОБА_11 чисельні удари по голові та тулубу уламком азбестової труби та ножем. Всі засуджені усували певні перешкоди, разом витягаючи ОСОБА_7 з ями. З метою полегшення вбивства вони всі переносили ОСОБА_7 до приміщення, де знаходився ОСОБА_9 Після цього, ОСОБА_10, реалізуючи загальний умисел, вбив ОСОБА_7 та ОСОБА_9, завдавши потерпілим ножові поранення у тулуб. З метою приховання слідів вбивства засуджені підпалили приміщення з трупами потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_9

Посилання захисника в апеляції на те, що показання потерпілої ОСОБА_12, потерпілого ОСОБА_13, свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 носять лише інформаційний характер - не спростовують доказів вини засуджених. Так, потерпіла ОСОБА_12 дала показання про поведінку та характер загиблого брата - ОСОБА_18 Потерпілий ОСОБА_13 показав про місце проживання брата - ОСОБА_8 перед вбивством та про те, що труп брата він упізнав. Свідок ОСОБА_14 показав про час та місце виявлення трупів потерпілих. Свідок ОСОБА_15 підтвердив, що серед вбитих потерпілих був ОСОБА_19, труп якого він упізнав. Тобто, показання вказаних осіб мають відношення до справи та підтверджують певні обставини, які підлягають доказуванню у кримінальній справі.

Твердження апеляції захисника про не з'ясування питання від чиїх дій настала смерть потерпілого ОСОБА_8, не відповідає дійсності, оскільки по справі достеменно встановлено, що всі троє засуджених мали умисел на вбивство ОСОБА_8, вони всі за попередньою змовою групою осіб вчиняли певні дії, спрямовані на це. В завершенні здійснення єдиного умислу на вбивство ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 закидали камінням та цеглою потерпілого по життєво важливому органу, від чого той отримав тілесні ушкодження від яких сталася смерть.

Доводи апеляції захисника про те, що суд безпідставно послався на висновок додаткової судово-медичної експертизи № 10-6-88 від 25.11.2011 р., згідно з яким утворення тілесних ушкоджень можливе при механізмі та способі вказаному у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_5, тоді як сам протокол допиту ОСОБА_5 не підписаний слідчим (т.3 а.с. 103-104, 143) - є надуманими. Так, протокол допиту ОСОБА_5 у якості підозрюваного (т. 3 а.с. 103-104) дійсно не підписаний слідчим. Проте свої визнавальні показання ОСОБА_5 повністю підтвердив при відтворенні обстановки та обставин події (протокол підписаний слідчим), детально показавши про механізм та спосіб заподіяння тілесних ушкоджень (т. 3 а.с. 110-113), про що також зазначено у вказаному висновку експертизи, а тому підстав ставити під сумніви цей висновок - немає. Крім того, суд не брав за основу вироку протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5, на який вказує в апеляції захисник, а виходив з наявності по справі вищезазначених доказів. Інший протокол допиту ОСОБА_5, на який посилається апелянт (т. 3 а.с. 143) - підписаний слідчим.

Вирок суду є мотивований та відповідає фактичним обставинам справи, а тому доводи апелянта, які це заперечують - являються голослівними.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону - не встановлено.

Згідно зі ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини зазначеного Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини зазначеного Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Всупереч зазначеним вимогам закону, суд призначив ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та особам засуджених та являється явно несправедливим внаслідок м'якості.

Так, суд у вироку, хоча формально і послався на ступень тяжкості злочину та данні про особи засуджених, проте фактично їх не врахував.

Разом з тим, вчинений засудженими злочин згідно зі ст. 12 ч. 5 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів; ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується негативно (т. 3 а.с. 93), раніше чотири рази судимий, судимості не погашені (т. 3 а.с. 57-71); ОСОБА_5 безпосередньо за місцем проживання характеризується посередньо (т. 3 а.с. 174, 175), на території Веселівської сільради Бериславського району Херсонської області характеризується негативно (т. 3 а.с. 173), раніше не судимий (т. 3 а.с. 151-152); ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується негативно (т. 4 а.с. 73), раніше не судимий (т. 4 а.с. 51-52); обставинами, які обтяжують покарання засуджених - є вчинення ними злочину у стані алкогольного сп'яніння, а у ОСОБА_4 - ще й рецидив злочину; обставин, що пом'якшують покарання засуджених - немає.

З урахуванням зазначеного, а також того, що засуджені як особи становлять підвищену небезпеку для суспільства, враховуючи роль у вчиненні злочину засуджених, кожний з яких брав найактивнішу та ініціативну участь у вбивстві трьох осіб, враховуючи кількість вбитих осіб (три особи), суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про можливість застосування до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Таке покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно не є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення засуджених та попередження з їх боку нових злочинів.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що вирок в частині призначення засудженим покарання має бути скасований, з постановленням нового вироку, за яким ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожному повинно бути призначено за ст. 115 ч. 2 п.п. 1,12 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі; ОСОБА_4 - ще й за сукупністю вироків, згідно зі ст. 71 КК України. Саме покарання у виді довічного позбавлення волі відповідатиме вимогам ст. 65 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засуджених, попередження нових злочинів, тому апеляція прокурора, яка вказує на це - являється обґрунтованою, а апеляція захисника, в якій йдеться про необхідність пом'якшення покарання ОСОБА_5 - позбавлена підстав.

В решті вирок повинен бути залишений без змін.

Керуючись ст. ст. 378, 379 КПК України (1960 року), колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити, а апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 7 червня 2012 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в частині призначенного покарання - скасувати.

Призначити ОСОБА_4 за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч. 2 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинення покарання визначеного вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 3 серпня 2010 року покаранням призначеним за цим вироком, остаточно призначити покарання у виді довічного позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Початок строку відбування покарання рахувати з 25 серпня 2011 року.

Призначити ОСОБА_5 за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з 25 серпня 2011 року.

Призначити ОСОБА_6 за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з 25 серпня 2011 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - залишити без змін.

В решті вирок залишити без змін.

На вирок можуть бути подані касаційні скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Херсонської області протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії цього вироку.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно,

Суддя: В.В. Сажинов