Рішення № 43875678, 21.04.2015, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/981/15-ц

Провадження № 2/654/519/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2015 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Охтень А.А.,

при секретарі Буслюк І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23.05.2013 року з відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Старт карткового договору відбувся 27.08.2013 року та станом на цю дату кредитний ліміт відповідача складав 7500 грн.

Оскільки ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, позивач просив стягнути з нього на користь банку заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 14 945,76 грн., що складається із: 7689,15 грн. - заборгованість за кредитом; 5118,72 грн. - заборгованість за відсотками; 950 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 687,89 грн. - штраф (процентна складова) та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в заяві та просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, надані докази, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 23 травня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг у вигляді заяви, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування коштами у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Своїм підписом позичальник підтвердив, що вказана заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти датою проведення старту карткового договору являється 27.08.2013 року. Кредитний ліміт складав 7500 грн.

Згідно п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, в обовязки відповідача входить погашення заборгованості за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач порушив умови договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати інших платежів передбачених його умовами, внаслідок чого, станом на 31.01.2015 рік виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 14 945,76 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Статтею 1048 ч. 1 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч.1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору, які складаються із: тіла кредиту 7689,15 грн., заборгованості по відсоткам 5118,72 грн. та заборгованості по сплаті пені та комісії за користування кредитом 950 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення на користь позивача штрафів за несвоєчасне виконання боржником своїх договірних зобов'язань, то суд вважає, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України різновидами неустойки є штраф та пеня, які обчисляються у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, відповідно.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500грн.+5% від суми заборгованості

Враховуючи, що в порядку ч.2 ст.549 ЦК України штраф обчислюється лише у відсотках, то суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення зобов'язання за договором у розмірі 687,89 грн. (процентної складової) підлягають задоволенню.

Разом з цим, що стосується вимог про стягнення штрафу у розмірі 500 грн. (фіксованої частини), то дані вимоги суперечать положенням ч.2 ст.549 ЦК України, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі ст.88 ЦПК України на користь ПАТ КБ «Приватбанк» також підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем за сплату судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.10, 60, 179, 208,212-215, 217 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 623, 1048-1052, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії МР № 153099 виданий Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області 22.09.2005 року на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги 50 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 р.р.29092829003111 заборгованість за договором від 23.05.2013 року у сумі 14 445 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії МР № 153099 виданий Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області 22.09.2005 року на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги 50 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 р.р.64993919400001 судові витрати у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі апеляційного скарги через районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя А.А. Охтень