Ухвала суду № 43874911, 09.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2876/15

Головуючий у першій інстанції Баннікова Н. В.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Комаровської Н.В., Короткова В.Д.,

з участю секретаря Абалдової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 квітня 2014 року,-

встановила:

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, уточнивши його 28.11.2013 року, посилається на те, що КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" здійснювало та продовжує здійснювати постачання тепла до нежитлових приміщень, а саме до приміщень АДРЕСА_1, які належать відповідачу на підставі договорів дарування від 27.01.2011 року.

Однак, зобов'язання відповідачем по здійсненню щомісячних розрахунків за теплопостачання не виконувались, у зв'язку із чим за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 15 322, 60 грн.

Відповідач та представник відповідача позов визнали частково.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 квітня 2014 року позов задоволено.

ОСОБА_2, вважаючи рішення незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, надав до суду апеляційну скаргу про скасування рішення з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 07.10.2014 року рішення суду першої інстанції змінене та позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 2 911, 56 грн. В решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначене рішення апеляційного суду Одеської області скасоване, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16 липня 2007 року між ОСОБА_3 та КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" укладено договір на відпуск теплової енергії у гарячій воді.

Згідно з договорами дарування від 27 січня 2011 року квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 передано безоплатно ОСОБА_2

Так, з метою здійснення правомірного розрахунку за поставлену теплову енергію КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" на підставі наданих документів та статусу об"єкта теплопостачання в першу чергу визначає до якої категорії відноситься той чи інший споживач.

Згідно з роз"ясненнями, наданими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 6 березня 2012 року, у випадку ненадання споживачем підтверджуючих документів, які б свідчили про призначення та придатність приміщення для постійного проживання та його належність до житлового фонду, є правомірним застосування для розрахунку вартості поставленої теплової енергії тарифу на теплову енергію для категорії споживачів "інші".

Правовий режим нерухомого майна щодо належності його до житлового фонду регулюється ЖК УРСР та гл. 28 ЦК України.

Відповідно до положень ст. ст. 379, 382 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені для постійного або тимчасового проживання в них. Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Колегія суддів звертає свою увагу на те, що обов"язковою ознакою житлового приміщення є призначення та придатність для віднесення приміщення до складу житлового фонду.

Згідно зі ст. ст. 7, 8 ЖК УРСР переведення жилих приміщень у нежилі віднесено до компетенції виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування.

Відповідно до архівного витягу рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області від 2 лютого 2006 року № 82 (пп. 4, 5)квартири АДРЕСА_1, що належали на праві власності ОСОБА_3, з житлового фонду виключено. Зобовязано ОСОБА_3 оформити у податковій інспекції документи з оплати за користування нежитловими приміщеннями вказаних квартир та внести відомості у технічну документацію бюро технічної інвентаризації у встановленому порядку.

Частиною 4 ст. 11 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов"язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Як вбачається з вищевикладеного, підставою виникнення цивільних прав та обовязків щодо обєктів нерухомості нежитлових приміщень квартири АДРЕСА_1 є рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області від 2 лютого 2006 року № 82, яке скасоване рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області від 7 червня 2013 року № 470 та цим же рішенням вищевказані приміщення набули статусу належності до житлового фонду /а.с.17, 18, 143/

Доводи апеляційної скарги, що на час проведення останньої інвентаризації 18 січня 2011 року факту перебудування, перепланування, зміни функціонального призначення жилих квартир не виявлено, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки, нездійснення переобладнань не вказує на те, що спірні приміщення не використовувались за призначенням згідно з рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області від 2 лютого 2006 року як житлові.

Як вбачається з матеріалів справи, надаючи послуги, КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" виявило бажання укласти договори постачання теплової енергії у приміщення АДРЕСА_1 з власником цих приміщень, надіславши проекти договорів листом від 20 листопада 2012 року.

При цьому проведення відповідачем повного розрахунку за поставлену теплову енергію в жовтні, грудні 2011 року та в січні 2012 року свідчить про визнання ним вартості поставленої теплової енергії в спірні приміщення, визначеної по тарифам саме як для "інших споживачів".

Виходячи з викладеного, висновок суду відповідає обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, які ним правильно застосовані.

При цьому, доводи скарги та матеріали справи не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 309 ЦПК України, як підстави для скасування рішення.

Відповідач не надав жодних доказів, які б обґрунтовували та підтверджували ті обставини, на які він посилається в позовній заяві та апеляційній скарзі.

Таким чином, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення скаржниками норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1.ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді Н.В.Комаровська

В.Д.Коротков