Ухвала суду № 43874872, 16.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3159/15

Головуючий у 1 інстанції Донцов Д. Ю.

Доповідач Кварталова А. М.

Категорія ЦП- 46

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кварталової А.М.,

суддів - Заїкіна А.П., Доценко Л.І.,

при секретарі - Томашевської К.В.

за участю: адвоката Голєвої С.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та ОСОБА_4, як до законних представників неповнолітньої ОСОБА_6, третя особа Орган опіки і піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_6 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2014 року, -

встановила:

04 липня 2014р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, в особі її законного представника ОСОБА_5, третя особа Орган опіки і піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Просила суд визнати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме АДРЕСА_1.

05 листопада 2014р. від представника позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача по справі, а саме законного представника ОСОБА_6, її матір ОСОБА_4

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014р. суд залучив законного представника ОСОБА_6, її матір ОСОБА_4

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що вона є квартиронаймачем АДРЕСА_1. Крім позивачки в квартирі зареєстрована з 21.11.2012р. у порядку ч. 1 ст. 65 ЖК України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за заявою її батька ОСОБА_5.

При цьому, позивачка зазначала, що згоди на реєстрацію ОСОБА_6 вона не надавала, реєстрація була проведена під час судового процесу за

позовом ОСОБА_8 (бабуся неповнолітньої ОСОБА_6) до ОСОБА_2 про її виселення зі спірної квартири і вселення в квартиру і за зустрічним позовом ОСОБА_2, про визнання ОСОБА_8, ОСОБА_2 (брат позивачки і прадід неповнолітньої ОСОБА_6) і ОСОБА_5, такими, що втратили право користування житловим приміщенням у спірній квартирі.

Позивачка посилалась на те, що ОСОБА_5, як особа, який не вселявся, не проживав взагалі у спірній квартирі, не сплачував комунальних платежів, не створив жодних умов щодо набуття права користування спірною квартирою його донькою.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про час та місце проведення судового засідання сповіщена належним чином, згідно поданої до суду письмової заяви просила справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, не заперечувала проти постановлення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_5та ОСОБА_4, як законні представники ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у судове засідання не з'явилися про час та місце проведення судового засідання сповіщені належним чином, заяви про розгляд справи у відсутності відповідачів до суду не надходило.

Представник третьої особи, Орган опіки і піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання третя особа сповіщені належним чином.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2014р. позов ОСОБА_2 задоволено.

Суд визнав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування житловою квартирою АДРЕСА_1.

18 грудня 2014р. ОСОБА_4, як законний представник неповнолітньої ОСОБА_6, звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2014р.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2015р. заяву ОСОБА_4, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_6 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, просить заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2014р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому посилався на те, що ОСОБА_6 була зареєстрована у спірній квартирі відповідно до вимог закону, що передбачає можливість реєстрації дитини без згоди решти зареєстрованих у помешканні осіб, а тому посилання ОСОБА_2 на те, що згоди вона на реєстрацію дитини не надавала є безпідставними. Також зазначає, що на даний момент ОСОБА_6 є неповнолітня та не може використати своє право та заявити свої права на спірну квартиру.

В апеляційному суді представник ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Адвокат Голєва С.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

ОСОБА_5, ОСОБА_4, третя особа Орган опіки і піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з'явилися, сповіщені належним чином про слухання справи, про що в матеріалах є докази(а.с.110-116). Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, така неявка сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення в межах доводів апеляційної скарги та в межах заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків, або одного з них, з ким вона проживає. Відповідно до ст. 71 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Право користування ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 безпосередньо пов`язано з набуттям або втратою права користування цією квартирою її батьком і як наслідок визнання її батька - ОСОБА_5 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 за рішенням суду від 15 жовтня 2013р., яке вступило в законну силу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно довідки Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 04.08.2014р., позивачка ОСОБА_2 є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 на підставі розпорядження № 445 від 04.08.2014 року. Разом з нею в квартирі зареєстрована неповнолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказана квартира складається з двох кімнат , площею 22 кв.м., загальною площею 35,64 кв.м.(а.с.23,24).

Згідно, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актового запису №9662 від 30.10.2012р. про народження неповнолітньої ОСОБА_6 її батьками є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4(а.с.30-33).

Мати і батько неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08.08.2012р., актовий запис №1170, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 зареєстрована з 05 січня 2006р. та проживає за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджено копією паспорту, даними актового запису про народження її доньки ОСОБА_6 та заяви до суду її представника від 04.11.2014р., відповідно до довіреності, виданої нею 31.10.2014р.(а.с.42,73).

ОСОБА_4 знаходиться у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_5 з 08 серпня 2012р.(а.с.42- зворот).

Згідно довідки Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області від 28.08.2014р. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1., зареєстрована за адресою: квартира АДРЕСА_1, 21 листопада 2012р. відповідно до місця реєстрації батька ОСОБА_5С.(а.с.56).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15.10.2013р. батько - ОСОБА_5 було визнано таким, що втратив право користування спірною квартирою АДРЕСА_1. При цьому, вказаним рішенням суду від 15.10.2013р. встановлено, що ОСОБА_5 з самого народження проживав зі своєю матір'ю ОСОБА_8 у АДРЕСА_3 і жодного дня не проживав у спірній квартирі АДРЕСА_1. Зазначені обставини були підтверджені, як показаннями осіб, які брали участь у справі, так і довідкою Одеської загальноосвітньої школи № 110. Також судом встановлено, що ОСОБА_5 досяг повноліття у ІНФОРМАЦІЯ_5 і з того часу мав право заявити свої права на спірну квартиру АДРЕСА_1, однак цього не здійснив, що свідчить про те, що він не має інтересу до спірної квартири, не проживає в ній без поважних причин більше 6 місяців, забезпечений іншим житлом, а тому у відповідності до ст. 71 ЖК України втратив право користування спірною квартирою.

Відповідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищезазначене рішення Апеляційного суду Одеської області від 15.10.2013р. вступило в законну силу, було виконано у відношенні всіх осіб, в тому числі і у відношенні ОСОБА_5, відповідач був знятий з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1.

Згідно листа Приморського районного відділу в м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №16/2601 від 28.08.2014 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, була зареєстрована за місцем реєстрації батька ОСОБА_5

Відповідно до ст. 71 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків, або одного з них, з ким вона проживає.

Згідно ст. 6 ч.2 СК України малолітньою дитиною вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою дитиною вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно із ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Ст. 242 ЦК України визначено, що батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Малолітня дитина має бути зареєстрована за місцем проживання батьків, а тому відповідно до норм Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" малолітня дитина підлягає реєстрації за місцем проживання, у даному випадку - за постійним місцем проживання батьків.

Доводи апеляційної скарги, що дитина 2012р.н. є неповнолітня та не може використати своє право та заявити свої права на спірну квартиру до уваги не приймаються, оскільки згідно ст.ст. 30, 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла повноліття, а згідно ст.29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді мають повнолітні фізичні особи. Дитина проживає разом з батьками, які повинні вирішити це питання за місцем свого проживання.

У даній справі права та інтереси малолітньої дитини представлені обома її законними представниками - батьками, що відповідає наведеним нормам права.

Згідно із ст. 161 СК України, якщо мати та батько які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

Враховуючи викладене, згідно з ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків, або одного з них, з ким вона проживає, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про задоволення вимог позивача, оскільки з об'єктивних причин малолітня дитина не проживала у квартирі за місцем своєї реєстрації, тому що у віці до чотирнадцяти років в силу ст.29 ЦК України вона не може вільно вибирати місце свого проживання та проживає і батьками.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 жовтня 2013р. на підставі ст.71 ЖК України ОСОБА_5 було визнано втративши право на житло за вищевказаною адресою. Судом було встановлено, що батько дитини ОСОБА_5 ніколи в спірній квартирі не проживав, а проживав зі своєю матір'ю ОСОБА_8 у АДРЕСА_3, а тому втратив право на спірну квартиру. Мати дитини ОСОБА_4 взагалі в квартирі не проживала. Залишення проживати малолітню дитину 2012р.н. у спірній квартирі разом з позивачкою, яка не є членом її сім'ї та не є близькою родиною буде суперечить інтересам малолітньої дитини, яка повинна проживати разом з батьками, а в зазначеній квартирі взагалі ніколи не проживала.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів, розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, тому мають бути відхилені.

Підстав для ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.218,307ч.1п.1, 308,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_6 - відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.М.Кварталова

А.П. Заїкін

Л.І. Доценко