Ухвала суду № 43874846, 09.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2769/15

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Комаровської Н.В., Короткова В.Д.

з участю секретаря Абалдової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Енергія і Газ Україна" про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ТОВ "Енергія і Газ Україна" на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 січня 2015 року,-

встановила:

03.11.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, уточнивши його 19 грудня 2014 року /а.с.30/, посилається на те, що працював в ТОВ "Енергія і газ Україна" з 01.02.2013р.

На підставі наказу № 62-п, від 06.08.2014р. його звільнено із посади головного метролога з 08.08.2014р. за угодою сторін згідно п 1. ст. 36 КЗпП України та зазначено бухгалтеру виплатити йому три середньомісячних заробітки, що товариством не виконано.

06.11.2014р., в ході розгляду справи в суді першої інстанції, йому виплачено заробітну плату за 8 днів серпня 2014р. та три середньомісячних заробітки, крім того, відповідачем 02.12.2014р. виплачено 1 353, 09 грн.

Вважає, що відповідач повинен виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку у розмірі 48 170 грн. 31 коп.

Крім того, просить стягнути з відповідача 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що змінився його звичайний життєвий уклад, що зумовило необхідність докладати додаткових зусиль для організації свого життя, та життя сім'ї. Будучи єдиним годувальником він був змушений шукати грошові кошти на утримання сім'ї та хворої доньки, що приводило до напружених стосунків з близькими людьми та погіршенням здоров'я.

Представник відповідача позов визнав частково.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 січня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Енергія і Газ України" на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 48 170, 31 грн. та моральну шкоду у розмірі 2 500 грн., а всього суму у розмірі 50 670, 31 грн.

Представник ТОВ "Енергія і Газ України", вважаючи рішення незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, надав до суду апеляційну скаргу про часткове скасування рішення з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, заперечення на доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, працював в ТОВ "Енергія і газ Україна" з 01.02.2013р., на підставі наказу № 62-п, від 06.08.2014р. його звільнено із посади головного метролога з 08.08.2014р. за угодою сторін, згідно п 1. ст. 36 КЗпП України з виплатою трьох середньомісячних заробітки.

При цьому, фактично, з позивачем проведено розрахунок тільки 06.11.2014р. та виплачено заробітну плату за 8 днів серпня 2014р. та три середньомісячних заробітки, а 02.12.2014р. відповідачем виплачено 1 353,09 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом першої інстанції вірно з відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 48 170, 31 грн. та в цій частині рішення не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано доказів заподіяння йому підприємством моральної шкоди, колегія суддів не може взяти до уваги, виходячи з наступного.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", на підставі ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення законних прав працівника, які привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, зобов'язання по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноважений їм орган.

Діями відповідача порушенні вимоги чинного законодавства України та конституційні права позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, що встановлено ст. 43 Конституцію України.

Таким чином, виходячи із принципу розумності та справедливості, суд першої інстанції вірно визначився з розміром моральної шкоди у сумі 2 500, яка підлягає стягненню ТОВ "Енергія і газ України" на користь позивача, у зв"язку з чим, в цій частині рішення суду першої інстанції також підлягає залишенню без змін.

Виходячи з викладеного, висновок суду відповідає обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, які ним правильно застосовані.

При цьому, доводи скарги та матеріали справи не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 309 ЦПК України, як підстави для скасування рішення.

Скаржник не надав жодних доказів, які б обґрунтовували та підтверджували ті обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Таким чином, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення скаржниками норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як видно з матеріалів справи, суд об'єктивно оцінив зібрані по справі докази, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, не вбачає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1.ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ТОВ "Енергія і Газ України" відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді Н.В.Комаровська

В.Д.Коротков