Вирок № 43873985, 24.04.2015, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/2054/14-к

1кп/504/49/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2015 р. смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Іванчука В.І.,

при секретарі Антиповій Л.В.,

за участю в судовому розгляді:

прокурора Налапко С.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Комінтернівське кримінальне провадження №12013170330001763 від 14.08.2013 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, пенсіонера, інваліда 1-ї групи по загальному захворюванню, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України;

ВСТАНОВИВ:

13.08.2013 року, о 19 годині, по автодорозі Одеса - Вознесенськ - Новий Буг, в напрямку м. Одеси, рухався автомобіль Фіат Скудо, р/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який на 35 км + 800 м автодороги, біла с. Першотравневе Комінтернівського району Одеської області, в порушення п. 2.3 б) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну та відволікся від керування транспортним засобом на дорозі, внаслідок чого порушив наступні пункти Правил дорожнього руху, що призвело до спричинення потерпілим середньої тяжкості і тяжких тілесних ушкоджень, а саме:

- дорожню розмітку 1.1 ПДР, яку перетинати заборонено;

- п. 12 1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 13.3 Під час зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху;

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 виразилося в тому, що він на вказаній ділянці дороги під нас вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, під час зустрічного роз'їзду не дотримував безпечного інтервалу, пересік дорожню розмітку 1.1 ПДР, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем Вольво 740, р/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку не порушуючи Правил дорожнього руху.

Згідно висновку № 1744 від 15.04.2014 року судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин зіткнення автомобілів Фіат Скудо, р/н НОМЕР_3 та Вольво 740, р/№ НОМЕР_2, дії водія автомобілю Фіат Скудо регламентувалися вимогами дорожньої розмітки 1.1 та п.п. 2.3 б), 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху, згідно з якими йому необхідно було не відволікатися від управління та категорично заборонялося виїжджати на зустрічну смугу руху.

Шляхом виконання вимог вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху водій автомобіля Фіат Скудо мав технічну можливість запобігти виїзду на зустрічну смугу і тим самим запобігти ДТП.

Виїзд автомобіля Фіат Скудо на смугу зустрічного руху обумовив водієві автомобіля Вольво 740 виникнення аварійної ситуації, в якій розгляд належних дій цього водія щодо запобігання ДТП безпредметно.

З технічної точки зору дії водія автомобіля Фіат Скудо, які не відповідали вимогам дорожньої розмітки 1.1 та п.п. 2.3 б), 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху, явилися причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 призвело до спричинення потерпілій ОСОБА_5, яка знаходилась в якості пасажира в автомобілі Вольво 740, тілесних ушкоджень, а саме:

закрита травма тулуба: переломи 2, 5-7 лівих ребер без зміщення відламків і 3-9 правих ребер зі зміщенням уламків, розрив селезінки; закритий багато уламковий надвиростковий перелом лівої стегнової кістки зі значним зміщенням уламків; закритий осколковий перелом діафіза лівої стегнової кістки в середній третині; закриті багато уламкові переломи правої стегнової кістки в області дистального метаепіфіза і в середній третині зі зміщенням уламків;

- закритий багатоуламковий підмищелковий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків;

закритий субкапітальний перелом лівої малогомілкової кістки з невеликим зміщенням уламків; закритий перелом правої сідничної кістки без зміщення відламків;

- закритий перелом правої ліктьової кістки у верхній третині зі зміщенням уламків;

закритий крайової перелом головки 5 плеснової кістки лівої стопи і вивихом в таранноладьевідному суглобі;

- закрита черепно-мозкова травма: множинні садна та гематоми обличчя, струс головного мозку;

множинні садна, гематоми тулуба,

які, згідно висновку судової медичної експертизи № 76 від 21.04.2014 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Також порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 призвело до спричинення потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, а саме: закриті переломи 1,6,7 правих і 1,4,5 лівих ребер, які, згідно висновку судової медичної експертизи № 302 від 18.11.2013 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Крім того порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 призвело до спричинення потерпілій ОСОБА_4, яка знаходилася в якості пасажира в автомобілі Вольво 740, тілесних ушкоджень, а саме: паракапсулярний розрив меніска правого колінного суглоба, які, згідно висновку судової медичної експертизи № 1013 від 10.04.2014 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

До того ж порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 призвело до спричинення потерпілому неповнолітньому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, який знаходився в якості пасажира в автомобілі Вольво 740, тілесних ушкоджень, а саме: закритий компресійний перелом 9-го грудного хребця, які, згідно висновку судової медичної експертизи № 1014М віл 13.03.2014 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 допитаний в суді, вину визнав повністю та пояснив, що дійсно він 13.08.2013 року, о 19 годині, по автодорозі Одеса - Вознесенськ - Новий Буг, в напрямку м. Одеси, рухався на автомобілі Фіат Скудо, р/н НОМЕР_1, на автодорозі, біла с. Першотравневе Комінтернівського району Одеської області йому стало зле, коли він прийшов до тями, то його автомобіль знаходився в кюветі, вважає, що причиною ДТП став серцевий напад. Дорожньо-транспортна пригода призвела до спричинення потерпілим тілесних ушкоджень. Свою вину визнає повністю, в скоєному щиро розкаюється. Цивільні позови потерпілих про стягнення матеріальної та моральної шкоди визнає частково, вважає їх завищиними.

Окрім показів обвинуваченого, вина ОСОБА_1 повністю доведена дослідженими доказами:

- потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 13.08.2013 року біля 19:00 годин, він керував автомобілем Вольво 740, р/№ НОМЕР_4, в районі с. Першотравневе Комінтернівського району Одеської області приблизно за декілька секунд до зіткнення побачив як на його смугу руху виїхав автомобіль Фіат, не дивлячись на те, що гальмував уникнути зіткнення не зміг. В результаті ДТП його дружина ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження, а він та інші пасажири отримали ушкодження середньої тяжкості. Свої позовні вимоги про відшкодування моральної та матеріальної шкоди підтримує у повному обсязі;

- потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що 13.08.2013 року знаходячись в якості пасажира в автомобілі Вольво під керуванням ОСОБА_3, побачила як на їхню смугу руху виїхав автомобіль Фіат Скудо, р/н НОМЕР_1, відбулось лобове зіткнення, вона та її онук - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, який також знаходився в автомобілі Вольво отримали ушкодження середньої тяжкості. Свої позовні вимоги про відшкодування моральної та матеріальної шкоди підтримує у повному обсязі, та просить суд їх задовольнити;

- протоколом оглядом місця ДТП від 13.08.2014 року / а.с. 9-18/;

- висновком № 1744 від 15.04.2014 судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин зіткнення автомобілів Фіат Скудо, р/н НОМЕР_3 та Вольво 740, р/№ НОМЕР_2, дії водія автомобілю Фіат Скудо регламентувалися вимогами дорожньої розмітки 1.1 та п.п. 2.3 б), 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху, шляхом виконання вимог пунктів Правил дорожнього руху водій автомобіля Фіат Скудо мав технічну можливість запобігти виїзду на зустрічну смугу і тим самим запобігти ДТП /а.с. 55-56/;

- висновком судової медичної експертизи № 76 від 21.04.2014 року, згідно якого в результаті ДТП спричинено потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень /а.с. 59-64/;

- висновком судової медичної експертизи № 302 від 18.11.2013 року, згідно якого в результаті ДТП спричинено потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої тяжкості;

- висновком судової медичної експертизи № 1013 від 10.04.2014 року, згідно якого в результаті ДТП спричинено потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої тяжкості /а. с. 66-67/;

- висновком судової медичної експертизи № 1014 М віл 13.03.2014 року, згідно якого в результаті ДТП спричинено неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, який знаходився в якості пасажира в автомобілі Вольво 740 тілесних ушкоджень середньої тяжкості /а.с. 74-75/;

Таким чином, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.

Також в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_8 було заявлено клопотання та надано письмову заяву про звільнення його від відбування покарання на підставі ст.1 ч. 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

В судовому засіданні прокурор не заперечувала щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст.. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не виявлено.

При визначенні обвинуваченому ОСОБА_1, міри покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу. Так, обвинувачений ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо. Вчинений ним злочин віднесений законодавцем до категорії тяжких злочинів. Таким чином, суд вважає, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним інших кримінальних правопорушень, призначення йому основного покарання не пов'язаного з позбавленням волі та у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Крім того суд вважає недоцільним призначення додаткового виду покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у зв'язку з тим, що він являється інвалідом першої групи по загальному захворюванню, а також являється пенсіонером.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 174 967 гривень підтверджується доказами у даній справі, у зв'язку з чим підлягає стягненню у повному обсязі з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_5, у сумі 174 967 гривень.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди у розмірі 300 000 гривень в інтересах їхнього сина ОСОБА_9 підлягає частковому задоволенню, у сумі 50 000 гривень солідарно.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2403 гривні 51 копійка з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, у сумі 1533 гривні 51 копійка.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди у розмірі 40 000 гривнень з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, у сумі 5000 гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в результаті злочину залишити без розляду.

Цивільний позов прокурора Комінтернівського району Одеської області на користь держави, в особі комунальної установи «Одеська обласна лікарня», про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 коштів на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 у розмірі 26424 гривень 00 коп., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Цивільний позов прокурора Комінтернівського району Одеської області на користь держави, в особі комунальної установи «Комінтернівська центральна районна лікарня», про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 коштів на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 у розмірі 5235 гривень 70 коп., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Процесуальні витрати на залучення експерта, підтверджені документально, в розмірі 2083 грн. 80 коп. відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 та інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Речових доказів по справі не має.

Відповідно до п.«г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, необхідно звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 згідно ст.12 КК України вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, він досяг пенсійного віку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року із змінами внесеними згідно закону, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно до ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно звільнити від відбування покарання на підставі ст.1 ч.1 п.«г» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

На підставі та керуючись ст. 1ч. 1 п. «г», ст.ст. 8, 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, ст.ст. 321-324 КПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, без позбавленням права керування автотранспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України - звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (дворічного) іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі ст.76 ч.1 п. 3 КК України - зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_1, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_5 з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 174 693 (сто сімдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто три) гривні 00 копійок.

Стягнути на користь потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в інтересах їхнього сина ОСОБА_9 з обвинуваченого ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок солідарно.

Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_7 з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1533 (одну тисячу п'ятсот тридцять три) гривні 51 копійок.

Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_7 з обвинуваченого ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п'яти тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в результаті злочину залишити без розгляду.

Стягнути із ОСОБА_1 на корись комунальної установи «Одеська обласна лікарня» кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 у розмірі 26424 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на корись комунальної установи «Комінтернівська центральна районна лікарня» кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 у розмірі 5235 (п'ять тисяч двісті тридцять п'ять) гривень 70 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 2083 (дві тисячі вісімдесят три) гривні 20 коп.

На підставі ст.1 ч.1 п. «г» Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року, звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавленням права керування автотранспортними засобами. із застосуванням випробувального терміну в 2(два) роки, та зобов'язання повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: В.І. Іванчук.