Постанова № 43873954, 28.04.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/17116/14-а

Провадження № 2-а/520/61/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Васильків О.В.

при секретарі Дідур Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, суд, -

В С Т А Н О В И В :

12.12.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який 28.04.2015 року уточнив та просить визнати незаконним рішення від 24.11.14 року № 844390, яким УПФ України в Київському районі м. Одеси відмовило в призначені пенсії за Списком № 1; зобовязати відповідача виплачувати позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 згідно розпорядження № 844390 від 10.09.2014 року з моменту виникнення права на пенсію, - з 09.03.2014 року; стягнути з відповідача матеріальний збиток в сумі 34671, 43 грн., спричинений у зв'язку з несвоєчасною виплатою пільгової пенсії, інфляцією та 3% річних; стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 8640,00 грн. При цьому позивач посилається на те, що з 12.02.1982 року і по жовтень 2007 року працював на різних роботах, трудовий стаж становить більше 30 років, в тому числі водолазний більше 16 років, загальний водолазний час перебування під водою становить 4365,30 г. У зв'язку із відмовою відповідача 24.11.2014 року в призначенні пільгової пенсії за Списком № 1, позивач змушений звернутися до суду із позовом.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав та просить його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси ОСОБА_4 підтримала надані письмові заперечення та просить відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 203 від 14.08.2014 року, виданої Державним підприємством МАРС, працював повний робочий день з 12.02.1987 року по 10.09.1995 року. Виконував роботу за професією, посадою водолаза 3 кл, що передбачено Списком ХХІІІ, підрозділ 23-2 /а.с. 19/.

Крім того, з 28.09.1995 року по 08.10.2007 року позивач працював на посаді водолаза на суднах, що вбачається із довідки Державного підприємства Чоразморшлях № 001/182 від 27.02.2014 року. Атестація робочих місць на підприємстві не проводилась /а.с. 18/.

На підтвердження наявного стажу ОСОБА_1 судом також досліджено копію трудової книжки БТ-І № 6455036 /а.с. 11-12/, особову книжку водолаза /а.с. 13-15/ та особову книжку водолаза № 1228 /а.с. 16-17/.

Рішенням № 844390 ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 24.11.2014 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид. При цьому вказано, що при призначенні пільгового стажу для обчислення пенсії за віком по Списку № 1 пільговий стаж ОСОБА_1 становить 5 років 5 місяців при загальному стажі 29 років 1 місяць. Періоди роботи на посаді водолаза з 28.05.1995 року по 08.10.2007 року на ДП Чоразморшлях та ДП «МАРС» з 22.08.1992 року по 06.12.1994 року до пільгового стажу не враховано, оскільки не проводилась атестація робочих місць /а.с. 22/.

Згідно з ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 23-2 розділу ХХІІІ Списку № 1 «Виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, роботи водолаза визнанні особливо шкідливими, з особливо важкими умовами правці та такими, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, при досягненні чоловіками 50 річного віку та за наявності не менше 275 годин на рік /25 годин на місяць/, або час перебування яких під водою з початку водолазної практики становить 2750 годині більше.

ОСОБА_5 праці та соціальної політики України від 03.03.2010 року № 01-3/490-02-6 повідомлено, що якщо час перебування під водою з початку водолазної практики становить 2750 годин і більше, то час перебування під водою з початку водолазної практики протягом 2750 годин відповідає 10 рокам пільгового стажу.

Проаналізовані судом копії трудової книжки БТ-І № 6455036 /а.с. 11-12/, особової книжки водолаза /а.с. 13-15/ та особової книжки водолаза № 1228 /а.с. 16-17/ свідчать про наявність у ОСОБА_1 пільгового стажу за Списком № 1.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно не зарахування періодів роботи до пільгового стажу через не проведення атестації робочих місць.

Атестація робочих місць за умовами праці це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Абзацом 2 п. 4 вказаного Порядку встановлено, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Тобто, законодавцем покладено обовязок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в тому числі і права позивача.

Окрім того, у ході розгляду справи, судом досліджено наказ від 12.12.1997 року «Про проведення атестації робочих місць по умовам праці» /а.с. 66-67/, висновок на матеріали атестації робочих місць Чорноморсько-Азовського управління буксирно-рятувального і спеціалізованого флоту по умовам праці №10/05-56 від 14.01.99 року /а.с. 68-69/, наказ від 02.02.2000 року НР 5а «Про результати проведення атестації робочих місць» /а.с. 70/, Наказ № 139а від 20.10.2003 року Про затвердження результатів атестації робочих місць /а.с. 71/, наказ № 05/1 від 20.01.2009 року «Про затвердження результатів атестації робочих місць» /а.с. 74/, а також висновок експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці на робочому місці водолазів ДП «МАРС» /а.с. 72-73/.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії на пільгових умовах.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач здійснив 10.09.2014 року розрахунок пенсії ОСОБА_1, згідно його заяви від 09.03.2014 року. При цьому вказано, що стаж водолаза становить 12 років 1 місяць та нараховано пенсію у розмірі 3759 грн.

На підставі вказаного розрахунку було прийнято розпорядження № 844390 від 10.09.2014 року. Представник ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси підтвердила наявність вказаного розпорядження у матеріалах пенсійної справи, а також підтвердила наявність у пенсійній справі листа Головного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.11.2014 року, що був отриманий ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси 18.11.2014 року /а.с. 110/.

З вказаного листа Головного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.11.2014 року вбачається, що Головне ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило у порядку контролю перевірку пенсійної справи ОСОБА_1, та за результатами перевірки пенсійна справа була повернута ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси для доопрацювання в термін до 05.12.2014 року.

Однак, як встановлено судом ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси вказані розяснення не виконало в термін до 05.12.2014 року, а всупереч цьому 24.11.2014 року прийняло рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Як вбачається із рішення № 844390 ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 24.11.2014 року, позивач звернувся із заявою про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах 09.03.2014 року.

Тобто, суд приходить до висновку, що рішення ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид від 24.11.2014 року було прийнято передчасно, без врахування рекомендацій Головного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Одеській області, а тому відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_1 в задоволенні його заяви, що призвело до безпідставного відтермінування строку виплати відповідачем передбаченої законом пенсії позивачу ОСОБА_1

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача матеріального збитку в сумі 34671, 43 грн., спричиненого у зв'язку з несвоєчасною виплатою пільгової пенсії, інфляцією та 3% річних, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Тотожні положення передбачені і Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням строку сплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦКУ України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи наявний в матеріалах справи розрахунок позивача станом на 28.04.2015 року, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 34671,19 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині підлягаю задоволенню.

Стосовно позовних вимог у частині стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає вказані вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу. Правову допомогу в адміністративному процесі може надавати адвокат чи інша особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Такими витратами згідно ст. 90 КАС України є витрати, повязані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Так позивачем надано, а судом досліджено: договір № 13 від 11.10.2014 року про надання правової допомоги /а.с. 42/, довіреність від 11.10.2014 року /а.с. 43/, диплом серії ЖВ-І № 043726/а.с. 44/, копію книги обліку доходів /а.с. 45-47/, виписку з книги обліку доходів платника єдиного податку № 965 від 08.07.2014 року /а.с. 106/ та акт прийому-передачі наданої правової допомоги № 1 від 01.04.2015 року /а.с. 107/.

Проте, позивачем не доведено, що заявлена ним сума витрат на правову допомогу у розмірі 8640,00 грн. відповідає граничному розміру, визначеному Постановою КМУ.

Таким чином, оскільки позивач не довів факту відповідності заявленої до стягнення суми законодавчо встановленому граничному розміру витрат на правову допомогу, тому суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.

Керуючись ст. ст. 71, 159-163 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», суд, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, задовольнити частково.

Визнати незаконним рішення ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 24.11.14 року № 844390 про відмову у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид.

Зобовязати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 згідно розпорядження № 844390 від 10.09.2014 року з моменту виникнення права на пенсію, а саме з 09.03.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси матеріальний збиток, спричинений у зв'язку з несвоєчасною виплатою пільгової пенсії, інфляцією та 3% річних в сумі 34671,43 грн. / тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят одна гривня 43 копійки/.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Васильків О. В.