Ухвала суду № 43873351, 29.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/4372/14-к 29.04.2015 29.04.2015 29.04.2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29 квітня 2015 рік м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Дзюби Ф.С. Чернявського А.С. Кваші С.В.

за участю секретаря - Борейко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за апеляцією захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.02.2014р., яким:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Миколаєва, раніше не судимого:

обвинувачено за ч. 2 ст. 190 та за ч.4 ст. 358 КК України.

Учасники судового провадження

прокурор - Покидько Є.К.

обвинувачений - ОСОБА_5

захисник - ОСОБА_4

представник потерпілого - ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляції захисник ОСОБА_4 просить вирок районного суду скасувати та за ч. 2 ст. 190 КК України ОСОБА_5 виправдати у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_5 засуджено:

Справа № 11кп/784/29315р. Головуючий 1-ї інстанції Безрозванний О.В.

Категорія: ч. 2 cт. 190 КК України Суддя апеляційної інстанції Дзюба Ф.С.

На підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у зв'язку зі сплиненням строків давності з дня вчинення ним кримінального правопорушення.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» 4704 грн. в рахунок погашення матеріальних збитків.

Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області 1237,3 грн. за проведення судових експертиз.

Узагальнені доводи апеляції.

Свою апеляцію захисник ОСОБА_4 мотивує тим, що стороною обвинувачення встановлено лише невідповідність фіскальних чеків наданих ОСОБА_5 для складання авансових звітів фіскальним чекам, які на даний час видаються готелем «Адрія» але не доводять факту підробки та наявності умислу в діях обвинуваченого на скоєння шахрайства та використання підроблених документів.

Крім того, вважає безпідставною відмову суду в задоволення клопотань стороною обвинувачення про допит в якості свідка директора готелю ОСОБА_7 та адміністратора ОСОБА_10, які б змогли підтвердити факт проживання ОСОБА_5 в готелі.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 просить апеляцію залишити без задоволення, а вирок районного суду без змін, так як вважає вирок законним і обґрунтованим, а вину обвинуваченого в інкримінованих йому злочинах доведеною.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.02.2015р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України за таких обставин.

В один із днів в період з 21.07.11р. по 25.07.11р., перебуваючи в приміщенні бухгалтерії ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» за адресою: м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 42-а, надав службовим особам бухгалтерії вказаного підприємства «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» № 470, в якому зазначив неправдиві відомості про те, що витратив у відрядженні грошові кошти в сумі 1344 грн. на оплату проживання в готелі «Адрія» ТОВ «Єврохотелсістем», відповідно до яких вбачалось, що в період з 19.07.11р. по 21.07.11р. він проживав в номері № 637 готелю «Адрія» за адресою: м. Київ, вул. Р. Окіпної, та за отримані послуги сплатив 1344,00 грн., що повністю не відповідало дійсності, тим самим ввівши в оману службових осіб бухгалтерії про достовірність повідомлених ним відомостей, на підставі чого шляхом обману заволодів чужим майном - грошовими коштами ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» в сумі 1344 грн., які були йому видані в касі підприємства 18.07.11р. під звіт та 25.07.11р. як компенсація за витрачені у відрядженні кошти.

Діючи повторно, в один із днів з 30.07.11р. по 02.08.11р., перебуваючи в приміщенні бухгалтерії ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» надав службовим особам бухгалтерії вказаного підприємства «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» № 62, в якому зазначив неправдиві відомості про те, що витратив у відрядженні грошові кошти в сумі 1344 грн. на оплату проживання в готелі «Адрія» та одночасно із звітом надав завідомо підроблені офіційні документи - номер рахунку №2755/2011 від 28.07.11р. та фіскальний чек № 2755 від 28.07.11р. до рахунку 2755/2011, які нібито видані готелем «Адрія» ТОВ «Єврохотелсістем», відповідно до яких вбачалось, що в період з 28.07.11р. по 30.07.11р. він проживав в номері № 629 готелю «Адрія» за адресою: м. Київ, вул. Р. Окіпної, та за отримані послуги сплатив 1344,00 грн., що повністю не відповідало дійсності, на підставі чого шляхом обману заволодів чужим майном - грошовими коштами ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» в сумі 1344 грн., які були йому видані в касі.

Діючи повторно, в один із днів з 12.08.11р. по 15.08.11р., перебуваючи в приміщенні бухгалтерії ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» надав працівникам бухгалтерії вказаного підприємства «Звіт про використанню коштів, виданих на відрядження або під звіт» № 143, та інші документи які нібито підтверджували його проживання в готелі «Адрія» в м. Києві під час знаходження обвинуваченого у відрядженні, на підставі чого шляхом обману заволодів чужим майном - грошовими коштами ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» в сумі 2016 грн., які були йому видані в касі підприємства 08.08.11р. під звіт та 15.08.11р. як компенсація за витрачені у відрядженні кошти.

Всього шляхом шахрайства заволодів грошовими коштами підприємства на загальну суму 4704 грн., чим заподіяв підприємству матеріальну шкоду.

Крім того, ОСОБА_5, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів перебуваючи в приміщенні бухгалтерії ДП НВКГ «Зоря-Машпроект», використав завідомо підроблені інші офіційні документи, які видаються підприємством, яке має право видавати такі документи, і які надають права, а саме в один із днів в період з 21.07.11р. по 25.07.11р., надав службовим особам бухгалтерії вказаного підприємства завідомо підроблені інші офіційні документи - номер рахунку №2202/11 від 19.07.11р. та фіскальний чек №2202 від 19.07.11р. до рахунку 2202/2011, які нібито видані готелем «Адрія» ТОВ «Єврохотелсістем», відповідно до яких вбачалось, що в період з 19.07.11р. по 21.07.11р. він проживав в номері № 637 " готелю «Адрія» за адресою: м. Київ, вул. Р. Окіпної, та за отримані послуги сплатив 1344.0 грн., що повністю не відповідало дійсності, оскільки вказані документи готелем «Адрія» ніколи не видавались та ОСОБА_5 в період з 19.07.11р. по 21.07.11р. в готелі не проживав, на підставі чого останній заволодів грошовими коштами підприємства в сумі 1344 грн., які були йому видані в касі підприємства 18.07.11р. під звіт та 25.07.11р. як компенсація за витрачені у відрядженні кошти;

Таким же чином, ОСОБА_5 надав службовим особа бухгалтерії вказаного підприємства завідомо підроблені інші офіційні документи - номер рахунку №2755/2011 від 28.07.11р. та фіскальний чек № 2755 від 28.07.11р. до рахунку 2755/2011, які нібито видані готелем «Адрія» ТОВ «Єврохотелсістем», відповідно до яких вбачалось, що в період з 28.07.11р. по 30.07.11р. він проживав в номері № 629 готелю «Адрія» та за отримані послуги сплатив 1344.0 грн., що повністю не відповідало дійсності, оскільки вказані документи готелем «Адрія» ніколи не видавались та ОСОБА_5 в період з 28.07.11р. по 30.07.11р. в готелі не проживав, на підставі чого останній заволодів грошовими коштами підприємства в сумі 1344 грн., які були йому видані в касі підприємства 27.07.11р. під звіт та 02.08.11р. як компенсація за витрачені у відрядженні кошти.

Діючи повторно, в один із днів з 12.08.11р. по 15.08.11р., надав службовим особам бухгалтерії вказаного підприємства завідомо підроблені інші офіційні документи - номери рахунків №3481/2011 від 09.08.11р. та №3603/2011 від 11.08.11р. та фіскальні чеки № 3481 від 09.08.11р. до рахунку 3481/2011 та №3603 від 11.08.11р. до рахунку №3603/2011, які нібито видані готелем «Адрія» ТОВ «Єврохотелсістем», відповідно до яких вбачалось, що в період з 09.08.11р. по 12.08.11р. він проживав в номерах № 631 та № 621 готелю «Адрія» та за отримані послуги сплатив 2016.0грн., що повністю не відповідало дійсності, оскільки вказані документи готелем «Адрія» ніколи не видавались та ОСОБА_5 в період з 09.08.11р. по 12.08.11р. в готелі не проживав, на підставі чого останній заволодів грошовими коштами підприємства в сумі 2016 грн., які були йому видані в касі підприємства 08.08.11р. під звіт та 15.08.11р. як компенсація за витрачені у відрядженні кошти.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 в підтримку доводів апеляції, представника потерпілого та прокурора, які просили відмовити в задоволенні апеляції, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, суд находить її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з вироку суду, обвинувачений ОСОБА_5 послідовно заперечував свою причетність до вчинення кримінальних правопорушень і пояснював, що під час знаходження у відрядженні в м. Києві проживав в готелі «Адрія» і називав конкретні номера готелю, де він проживав. Також пояснив, що в бухгалтерію підприємства надав документи, які йому були надані працівниками готелю і про те, що вони є недостовірними не знав.

Ці свідчення, наведеними судом доказами, не спростовані.

Так, представник потерпілого ОСОБА_9 своїми свідченнями підтвердила лише факт надання до бухгалтерії підроблених рахунків та фіскальних чеків а не направленість умислу обвинуваченого на вчинення кримінальних правопорушень.

Письмові докази, наведені судом у вироку, а саме: дані висновків експертів №№ 499 від 25.03.2014 року, 617 від 07.04.2014 року, 723 від 29.04.2014 року і інші письмові докази, на які послався суд, не доводять направленості умислу обвинуваченого ОСОБА_5 на вчинення шахрайських дій та на використання завідомо підробленого документа і не спростовують показань обвинуваченого про факт його проживання в готелі і отримання від працівників готелю розрахункових документів.

Тому, суд прийшов до помилкового висновку, що показання обвинуваченого ОСОБА_5 про його проживання в готелі та отримання від працівників готелю розрахункових документів спростовуються наведеними у вироку доказами.

Згідно вимог ст. 307 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду. Ці вимоги закону судом не виконані.

Згідно вимог ст. 92 КПК України, обов'язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.

Відповідно до вимог ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Оскільки судом першої інстанції не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, то вирок суду підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.

Керуючись ст.ст. 284, 405, 407 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляцію захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 лютого 2015 року відносно ОСОБА_5 скасувати з закриттям провадження із-за не встановлення достатності доказів винуватості особи в суді і вичерпання можливості їх отримати.

Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту її проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

судді: