30.04.2015
справа №489/1831/15-а
номер провадження 2-а/489/140/15
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2015 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.
секретаря Коденко К.В.
за участю:
прокурора Кривди Т.В.
представника відповідача ОСОБА_1
представника третьої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_4 до Комунального закладу «Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації» Миколаївської обласної ради (далі - Загальноосвітня школа-інтернат), треті особи - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Департамент освіти, науки та молоді Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання вчинити певні дії
в с т а н о в и в:
У березні 2015 року прокурор Ленінського району м. Миколаєва звернувся до суду з позовом в інтересах дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_4, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 5116,00 грн. та зобовязати відповідача нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 5116,00 грн.
У обґрунтування вимог вказано, що розпорядженням Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 26.01.2007 № 22-р малолітню ОСОБА_4, яка залишилася без батьківського піклування, направлено до інтернатного закладу на повне державне забезпечення. З 24.01.2007 до 31.08.2014 ОСОБА_4 навчалася та виховувалася в Загальноосвітній школі-інтернаті. По закінченню Загальноосвітньої школи-інтернату на підставі наказу навчального закладу від 22.08.2014 № 236 ОСОБА_4 виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 2600,00 грн., що на 5116,00 грн. менше, ніж встановлено частиною сьомою статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
Так як підставою позову є порушення прав дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_4 не має спеціальної юридичної освіти, відноситься до соціально-незахищеної категорії населення, немає рідних, які б піклувалися про її добробут, прокурор в її інтересах звернувся до суду.
У судовому засіданні прокурор та письмово представник третьої особи органу опіки і піклування вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи Департаменту освіти, науки та молоді проти позову заперечували з посиланням на проведення виплати у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України та подальше влаштування дитини до іншого навчального закладу.
Суд, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані у ній докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 16.03.2006 батьків неповнолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 засуджено з апунктами 2, 4, 12, 13 частини другої статті 115 КК України до позбавлення волі.
Розпорядженням Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 26.01.2007 №22-р ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, направлено до інтернатного закладу на повне державне забезпечення.
Довідкою Загальноосвітньої школи-інтернату від 19.02.2015 № 266 підтверджується, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виховувалася в даному закладі з 24.01.2007 по 31.08.2014 і знаходилася на повному державному забезпеченні.
По закінченню навчання, на підставі наказу Загальноосвітньої школи-інтернату від 22.08.2014 №236 «Про виплату одноразової допомоги випускникам 2014 року» ОСОБА_4 виплачена одноразова грошова допомога, як випускнику навчального закладу, в розмірі 2600,00 грн.
Факт отримання позивачем коштів підтверджено видатковим касовим ордером від 29.08.2014 №91.
Згідно статті 25 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» порядок відшкодування витрат, повязаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, мякий інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів, зокремапідпунктами 1, 4пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування».
Водночас, положеннямичастини сьомої статті 8 наведеного Закону визначено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту другого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1286,00 гривень.
Таким чином, виходячи з норм законів, випускникам шкіл-інтернатів з категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у віці до 18 років, до яких відноситься ОСОБА_4, при випуску з навчального закладу має бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Посилання відповідача на нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України є безпідставним, оскільки виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягають норми закону.
Інші доводи представників відповідача та третьої особи, що на їхню думку унеможливлюють повну виплату одноразової грошової допомоги, зокрема, вступ дитини до іншого навчального закладу, по закінчені якого їй можлива повторна виплата грошової допомоги, відсутність її працевлаштування, не набуття дитиною статусу позбавленої батьківського піклування та неузгодженість законодавчих актів щодо термінів «грошова допомога» та «одноразова грошова допомога» не заслуговують на увагу, оскільки положення Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» чітко визначають статус дитини, розмір виплат та інші умови їх соціального захисту та не містять обмежень щодо не проведення виплати одноразової грошової допомоги випускнику навчального закладу, до яких належить відповідач.
Таким чином, нарахування і виплата відповідачем неповнолітній ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у розмірі меншому ніж передбачено Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» є протиправною.
У звязку із цим, на відповідача слід покласти обовязок з нарахування та виплати ОСОБА_4 відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановленогоЗаконом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», з урахуванням раніше виплачених 2600,00 грн.
Вимоги в частині зазначення конкретної суми виплати задоволенню не підлягають, оскільки Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлено мінімальний розмір виплати. Крім того, суд не вправі підміняти навчальний заклад на яких покладено обовязок із розрахунку та виплати грошової допомоги.
Керуючись статтями 7-12, 70, 71, 159, 161-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов Прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Комунального закладу «Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації» Миколаївської обласної ради щодо невиплати випускнику з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому частиною сьомою статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
Зобовязати Комунальний заклад «Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації» Миколаївської обласної ради нарахувати та виплатити відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», з урахуванням виплачених 2600,00 грн.
У іншій частині вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які приймали участь в справі, але були відсутні при проголошенні постанови, протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя І.В.Коваленко
Повний текст постанови
підписано 30.04.2015.
Судове рішення № 43873197, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 30.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 489/1831/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: