Вирок № 43870301, 27.04.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

дата документа 27.04.2015

Справа № 320/858/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Зимогляд В.В.,

при секретарі - Галикиній Н.Г.,

за участю прокурора - Богун Н.О.,

обвинуваченої - ОСОБА_1

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Михайлівка, Саратського району, Одеської області, українки, громадянки України, освіта середня, не працюючої, одруженої, яка має на утриманні малолітню доньку, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимої:

- 23.12.2004 року Саратським районним судом Одеської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнена від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік; звільнена 24.01.2006 року по закінченню призначеного судом покарання;

- 18.01.2011 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ст. 185 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнена від відбуття покарання з випробувальним строком на 2 рік;

- 05.07.2011 року Арцизьким районним судом Одеської області за ст. 185 ч. 2 КК України до2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.01.2011 року та призначено покарання 2 роки 1 місяць позбавлення волі; звільнена 22.08.2012 року умовно-достроково невідбутий строк 11 місяців 21 день;

- 14.01.2015 року Центрально-Міським районним судом ОСОБА_3 Дніпропетровської області за ст. 190 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2014 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, з корисних мотивів, під приводом обміну грошових коштів, заволоділа грошовими коштами у сумі 7000 грн., які належать потерпілій ОСОБА_4, чим спричинила потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на суму 7000 грн.

Крім того, 16 квітня 2014 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, з корисних мотивів, під приводом обміну грошових коштів, заволоділа грошовими коштами у сумі 14800 грн., які належать потерпілій ОСОБА_5, чим спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 14800 грн.

Крім того, 16 квітня 2014 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, з корисних мотивів, під приводом обміну грошових коштів, заволоділа грошовими коштами у сумі 4200 грн., які належать потерпілій ОСОБА_7, чим спричинила потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 4200 грн.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 2 КК України та розмір цивільних позовів визнала в повному обсязі та пояснила, що 16 квітня 2014 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, вона під приводом обміну грошових коштів, заволоділа грошовими коштами у сумі 7000 грн., які належать ОСОБА_4

Крім того, 16 квітня 2014 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, вона під приводом обміну грошових коштів, заволоділа грошовими коштами у сумі 14800 грн., які належать ОСОБА_5

Крім того, 16 квітня 2014 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3, вона під приводом обміну грошових коштів, заволоділа грошовими коштами у сумі 4200 грн., які належать ОСОБА_7

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органами досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежитись допитом обвинуваченої.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ст. 190 ч. 2 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та всі обставини по справі.

Так, обвинувачена ОСОБА_1 раніше судима, що характеризує її як особу, незадовільно характеризується за місцем мешкання, вчинила кримінальні правопорушення відносно осіб похилого віку.

Однак, вона щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, вину визнала повністю, повністю відшкодувала заподіяну матеріальну шкоду потерпілим, має на утриманні малолітню доньку, вагітна, про що свідчить довідка № 8 від 28.01.2015 року, що судом визнається, як пом'якшуючи вину обставини і в сукупності дозволяє суду обрати їй покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Відповідно до ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію» зі змінами, внесеними із Законом № 1246-VII від 06.05.2014 року, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчиненні з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Таким чином, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні злочинів середньої тяжкості, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вину визнала повністю, має на утриманні малолітню доньку, вагітна, повністю відшкодувала заподіяну матеріальну шкоду потерпілим, що в сукупності дозволяє суду застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року зі змінами, внесеними із Законом № 1246-VII від 06.05.2014 року та звільнити її від відбування покарання.

Цивільний позов ОСОБА_5 в частині стягнення з обвинуваченої матеріальної шкоди залишити без розгляду, у зв'язку з повним відшкодуванням обвинуваченою заподіяної матеріальної шкоди, в частині стягнення з обвинуваченої на користь потерпілої ОСОБА_5 моральної шкоди у розмірі 5000 грн. підлягає повному задоволенню, у зв'язку з його визнанням ОСОБА_1

Цивільний позов ОСОБА_4 залишити без розгляду, у зв'язку з повним відшкодуванням обвинуваченою заподіяної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_8 залишити без розгляду, у зв'язку з повним відшкодуванням обвинуваченою заподіяної шкоди.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбуття призначеного покарання, якщо вона протягом 3 /трьох/ років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_1, звільнити від призначеного покарання, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року, зі змінами, внесеними із Законом № 1246-VII від 06.05.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Михайлівка, Саратського району, Одеської області, ідентифікаційний номер не отримувала, паспорт серія НОМЕР_3, українки, громадянки України, освіта середня, не працюючої, одруженої, яка має на утриманні малолітню доньку, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Михайлівка, Саратського району, Одеської області, ідентифікаційний номер не отримувала, паспорт серія НОМЕР_3, українки, громадянки України, освіта середня, не працюючої, одруженої, яка має на утриманні малолітню доньку, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 на користь держави /рахунок 31116115700009, одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Запоріжжя/Шевч./ 24060300; код банку: 813015; код ЄДРПОУ - 38025367; назва банку - ГУДКУ у Запорізькій області/ витрати на проведення експертиз у розмірі 2948 гривень 40 копійок.

Речові докази: 58 сувенірних банкнот, що знаходяться в матеріалах справи - знищити.

Повернути ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_5, кошти у розмірі 12180 /дванадцять тисяч сто вісімдесят/ гривень 00 копійок, які були сплачені, згідно квитанції № 20342559 від 17 січня 2015 року на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, як застава за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: В.В. Зимогляд