Рішення № 43869641, 29.04.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/227/15-ц 2/303/1450/15 ряд.стат.звіту №48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Монич В.О.

при секретарі Глеба Е.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 зареєстрованого 17 липня 2004 року в відділ реєстрації актів цивільного стану Мукачівського міського управління юстиції Закарпатської області актовий запис №246, посилаючись на те, що сімейне життя не склалося, спільне господарство не ведуть, разом не проживають, відповідач матеріально сім"ю не утримує, збереження сім»ї не можливе. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище "ОСОБА_1".

Від даного шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач відмовляється у добровільному порядку утримувати сина. Після розірвання шлюбу просить сина залишити їй на вихованні, з відповідача стягнути аліменти на утримання сина в розмірі 1 000 грн. 00 коп. щомісячно і до досягнення ним повноліття.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечує, просить стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини прожиткового мінімуму на дитину.

Враховуючи заяви сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд приходить слідуючого висновку.

Судом встановлено, що між сторонами 17 липня 2004 року в відділ реєстрації актів цивільного стану Мукачівського міського управління юстиції Закарпатської області актовий запис №246, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 17 липня 2004 року (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про народження встановлено, що відповідач являється батьком малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2, виданого 07 лютого 2006 року (а.с.4).

З доводів позивача вбачається, що даний шлюб виявився невдалим, сімейне життя не склалося, спільне господарство не ведуть, разом не проживають, відповідач матеріально сім"ю не утримує, збереження сім»ї не можливе. Відповідач відмовляється у добровільному порядку утримувати сина.

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

За відсутності домовленості між батьками щодо утримання дитини, стягнення аліментів проводиться в судовому порядку, з урахуванням основних правил - це захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів необхідних для її життєдіяльності, збереження по можливості того рівня життя, який дитина мала тоді, коли проживала з батьками.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі ст.183 СК України частка заробітку (доходу), яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Визначення аліментів у твердій грошовій сумі відповідно до ст.184 СК України можливе тільки у випадку, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Належними доказами по справі підтверджено факт, що відповідач має постійне місце роботи, перебуває на військовій службіу військовій частині В0941 (а.с.50). Таким чином відсутні підстави, визначені ст.184 СК України, для стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, а тому розмір аліментів має бути визначеним у частці від його заробітку.

У відповідності з вимогами ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, тому приймаючи рішення, слід врахувати всі обставини справи.

Беручи до уваги встановлені судом факти та відповідні правовідносини суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення.

На вимогу позивача після розірвання шлюбу залишити їй прізвище "ОСОБА_1".

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.110,112,180,182,183 СК України суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Мукачівської міської ради, ОСОБА_5 про визнання протиправним і скасування п.4 рішення 71 сесії 5-го скликання Мукачівської міської ради №1354 від 29.01.2015 року та усунення перешкоди у володінні та користуванні земельними ділянками шляхом демонтажу самовільно встановленої огорожі - відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий В.О.Монич