Ухвала суду № 43866845, 29.04.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2013/15

Справа № 754/2270/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

29.04.2015 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді - О.М. Панченко

при секретарі - М.В. Буцко

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Київенерго» про захист порушених прав споживача, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовними вимогами ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Київенерго» про захист порушених прав споживача.

Позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення юридичній особі - ПАТ «Київенерго» обов»язку невідкладно вчинити певні дії, в своїй письмовій заяві від 24.03.2015 року (а.с. 129-132) вважає ним обґрунтовано які саме дії повинні бути вчинені і в зв»язку з чим позов повинен бути забезпечено судом.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви позивача про забезпечення позову та просив відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Вислухавши думку учасників судового процесу, оглянувши письмові матеріали цивільної справи судом було встановлено наступне.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов»язку вчинити певні дії.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відсутність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до роз»ясень Пленуму Верховного Суду України спосіб забезпечення позову як встановлення обов»язку вчинити певні дії є антиподом встановлення заборони вчиняти певні дії і його вжиття спрямоване на спонукання особи до вчинення активних дій, за допомогою яких створюються умови, що дозволяють виконати майбутнє рішення суду. Як впливає з аналізу п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9, не допускається встановлення обов»язку вчинити певні дії, які є предметом позовних вимог, адже в такому разі вжиттям відповідного заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Аналізуючи все вище викладене, суд приходить до висновку, що заява подана позивачем ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151,152 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: