Ухвала суду № 43865036, 23.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________Провадження № 22ц/790/3048/15 Головуючий 1 інстанції Штих Т.В. Справа № 638/20607/14-ц Доповідач: Коваленко І.П. Категорія: трудові

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коваленко І.П

суддів - Довгаль А.П., Сащенко І.С.,

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» про поновлення на роботі та стягнення сум,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» про поновлення на роботі та стягнення сум.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона на підставі заяви від 05.07.2013 р. наказом № 93-К від 08.07.2013р. була прийнята на посаду провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин на повний робочий день з 08.07.2013 р. з окладом згідно штатного розкладу та двохмісячним випробовувальним строком.

Наказом від 20.10.2014р. її було звільнено на підставі п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

При цьому у наказі було зазначено: ОСОБА_1, провідний фахівець відділу реєстрації та улаштування тварин, була відсутня на роботі протягом 67 днів, починаючи з 07 липня 2014 року по 28 вересня 2014 року, з 09 жовтня 2014 року по 18 жовтня 2014 року без поважних причин. На підтвердження поважності причин своєї відсутності на роботі протягом вказаного періоду ОСОБА_1 надала наступні Листки непрацездатності: серії НОМЕР_2 від 15 липня 2014 року, серії НОМЕР_3 від 29 липня 2014 року, серії НОМЕР_4 від ЗО липня 2014 року, серії НОМЕР_5 від 29 серпня 2014 року, серії НОМЕР_6 від 26 вересня 2014 року, серії НОМЕР_7 від 09 жовтня 2014 року. При огляді вказаних Листків непрацездатності було встановлено, що вони видані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте, на посаду провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин КП "Центр поводження з тваринами" було прийнято ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією паспорту працівника, власноруч підписаною особовою карткою працівника, наданою особисто працівником трудовою книжкою, де зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 працівника. Таким чином, особисті дані працівника ОСОБА_1, прийнятого на посаду провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин, є відмінними від особистих даних ОСОБА_1, які містяться в наданих листках непрацездатності.

Вважала своє звільнення незаконним, оскільки причини звільнення, наведені в наказі від 20.10.2014р. не відповідають дійсним обставинам справи, а невихід на роботу відбувся з поважних причин - внаслідок тимчасової непрацездатності, а тому такі дії не можуть бути розцінені як дисциплінарний проступок та мати наслідком застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Також вважала безпідставними та необґрунтованими наявні у наказі посилання, що на посаду провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин КП "Центр поводження з тваринами" було прийнято ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією паспорту працівника, власноруч підписаною особовою карткою працівника, наданою особисто працівником трудовою книжкою, де зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 працівника, оскільки вказаний наказ не містить жодного нормативно-правового обґрунтування можливості визначення віку особи на підставі копії паспорту працівника, власноруч підписаною особовою карткою працівника, наданою особисто працівником трудовою книжкою.

Після неодноразового уточнення позовних вимог просила визнати її звільнення з посади провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України незаконним та поновити її на роботі у КП "Центр поводження з тваринами" на посаді провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин, стягнути з відповідача на її користь: допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 07.07.2014р. по 28.09.2014р., з 09.10.2014р. по 18.10.2014р. у розмірі 9379,26 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.10.2014р. по день постановлення рішення у розмірі 22524,50 грн., а всього - 31903,76грн. Допустити негайне виконання судового рішення в частини поновлення ОСОБА_1 на роботі у КП "Центр поводження з тваринами" на посаді провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин, а також в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 4959,30грн. із покладанням судових витрат на відповідача.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали в повному обсязі, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає необґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам, надав до суду заперечення на позовні вимоги.

В запереченнях відповідач зазначив, що між КП "Центр поводження з тваринами" та громадянкою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ніколи не існувало правових відносин, оскільки жодних документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала у трудових відносинах з КП "Центр поводження з тваринами", та що були порушені саме її (ОСОБА_1.) права до суду надано не було. При цьому позивачка у своїй позовній заяві не зазначила в чому саме полягає порушення саме її прав, окрім того розрахунки середнього заробітку за час вимушеного прогулу, викладені позивачем в заяві про збільшення розміру позовних вимог не відповідають дійсним обставинам справи та не підлягають задоволенню. Із посиланням ч. 2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" стверджував, що вимога про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності заявлена до неналежного відповідача.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано звільнення ОСОБА_1 з посади провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України незаконним та поновлено ОСОБА_1 на роботі у Комунальному підприємстві «Центр поводження з тваринами» на посаді провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин.

Стягнуто з Комунального підприємства « Центр поводження з тваринами» на користь ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 07 липня 2014 року по 28 вересня 2014 року, з 09 жовтня 2014 року по 18 жовтня 2014 року у розмірі 9 379 гривен 26 копійок, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 жовтня 2014 року по 03 березня 2015 року у розмірі 22 524 гривни 50 копійок, а всього суму 31 903 гривни 76 копійок.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 4 959 гривен 30 копійок.

Стягнуто з Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» судовий збір в дохід держави в сумі 243 гривни 60 копійок.

В апеляційній скарзі КП «Центр поводження з тваринами» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходи з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі заяви від 05.07.2013 р. наказом № 93-К від 08.07.2013р. була прийнята на посаду провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин на повний робочий день з 08.07.2013 р. з окладом згідно штатного розкладу та двохмісячним випробовувальним строком.

Факт знаходження позиваки в трудових відносинах з відповідачем підтверджується: власноруч складеною ОСОБА_1 заявою від 05.07.2013р., наказом № 93-К від 08.07.2013р., ознайомлення її у той же день із посадовою інструкцією, нарахуванням та виплатою ОСОБА_1 заробітної плати протягом липня 2013р. - вересня 2014р., що підтверджується наданою відповідачем довідкою про доходи № 689 від 24.10.2014р. та відомостями про надходження грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 Факт виплати відповідачем заробітної плати на картковий рахунок, відкритий позивачці КП "Центр поводження з тваринами" не спростовано.

Також відповідач сплатив на користь позивачки 07.10.2014р. - 224,43грн., та вже після звільнення ОСОБА_1: 22.10.2014р, - 100,00грн., 11.11.2014р. -616,08грн., всього - 940,51грн., тобто частини заявлених до стягнення у первісному позові суми заробітної плати та відпускних за період роботи 29.09.2014р. по 08.10.2014р. у розмірі 1169,10грн. (з урахуванням податків та зборів, що підлягають утриманню при виплаті заробітної плати виплачена сума 940,51грн.).

Згідно довідки Пенсійного фонду та наданих до матеріалів справи індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1, номер облікової картки НОМЕР_1, згідно яких страхувальником ОСОБА_1 з липня 2013р. по жовтень 2014р. було КП "Центр поводження з тваринами", код 03354431. (а.с.111).

Допитана в судовому засіданні першої інстанції у якості свідка директор підприємства відповідача ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_1 при прийнятті на роботу надала оригінал і копію паспорту та оригінал трудової книжки, яка вже містила записи про попередні місця працевлаштування, а також відомості про рік народження - 1970 рік. З 08.07.2013р. ОСОБА_1 працювала на підприємстві на посаді провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин. З 07.07.2014р. була відсутня на робочому місці і в подальшому на підтвердження поважності причини своєї відсутності надала лікарняні листи, в яких був зазначений її вік - 53 роки. Один з лікарняних листків був оплачений, але в подальшому з'ясувалось, що вік ОСОБА_1, вказаний у наданих лікарняних (53 роки), не відповідає її віку, згідно наявних у підприємства копії паспорту, трудової книжки, особової картки працівника та особового листку по обліку кадрів (ІНФОРМАЦІЯ_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3). В зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих поважність причини відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 була звільнена на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Ніяких інших причин звільнення не було. Яким чином виплачувалась заробітна плата ОСОБА_1 - готівкою через касу підприємства чи шляхом перерахування на картковий рахунок їй не відомо. Вимога про повернення грошових коштів, сплачених за першим лікарняним не висувалась. За її твердженням присутня у судовому засіданні ОСОБА_1, візуально схожа на працівника КП "Центр поводження з тваринами" але стверджувати, що це одна і та ж особа вона не може.

В судовому засіданні також була допитана свідок ОСОБА_4, яка пояснила, що при прийнятті на роботу, яке відбувалось протягом одного дня 08.07.2013р., ОСОБА_1, після співбесіди із директором підприємства, надала до КП "Центр поводження з тваринами" оригінал і копію паспорту та оригінал трудової книжки, яка вже містила записи про попередні місця працевлаштування. За твердженням свідка відомості, що містились в цих документах, - співпадали. При цьому безпосередньо ОСОБА_4 допомогла скласти заяву ОСОБА_1, заповнила особовий листок по обліку кадрів та особову картку працівника, в яких ОСОБА_1 поставила свій підпис. Відмінності у даті складання заяви та наказу про прийняття на роботу пояснила тим, що можливо заява була складена одного дня, а наказ виданий - іншого. Із правилами трудового розпорядку, колективним договором, умовами роботи на робочому місці та посадовою інструкцією особисто вона не знайомила ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_5 повідомила, що працює на КП "Центр поводження з тваринами" головним бухгалтером. Їй відомо, що ОСОБА_1 при прийнятті на роботу надала оригінал і копію паспорту та оригінал трудової книжки, яка вже містила записи про попередні місця працевлаштування, а також відомості про рік народження - 1970 рік. Ці відомості їй відомі зі слів інших працівників або ж вона проходила повз приміщення, в якому відбувалось оформлення документів про прийняття на роботу ОСОБА_1 саме в момент оформлення. Заробітна плата до січня 2014 р., виплачувалась ОСОБА_1 шляхом видачі готівки в касі підприємства по платіжній відомості, при цьому паспорт особи, які видавались кошти не вимагався. Після оформлення ОСОБА_1 платіжної картки в Приватбанку з січня 2014р. і до її звільнення заробітна плата виплачувалась шляхом зарахування відповідної суми грошових коштів на картковий рахунок. Вимога про повернення грошових коштів, сплачених за першим лікарняним не висувалась, але виплачена сума шляхом подачі звіту врахована у відповідних розрахунках із Фондом соціального страхування. За її твердженням присутня у судовому засіданні ОСОБА_1 є саме тією особою, яка працювала в КП "Центр поводження з тваринами" посаді провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин.

В судовому засіданні суду першої інстанції та в апеляційній інстанції при встановлені особи був оглянутий оригінал паспорту позивачки - ОСОБА_1 серії НОМЕР_8, виданий 04.05.1999р. Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, який містить дату народження 21.12.1960р.

На підтвердження поважності причин свої відсутності на робочому місці позивачкою були надані КП "Центр поводження з тваринами" листки непрацездатності серії НОМЕР_2 від 15.07.2014р. (за період 04-15.07.2014р.), серії НОМЕР_3 від 30.07.2014р. (за період 16-29.07.2014р.), серії НОМЕР_4 від 30.07.2014р. (за період 30.07-] 6.08.2014р., 17.08.2014р., неділя є вихідним днем), серії НОМЕР_5 від 29.08.2014р. (за період 18-29.08.2014р.), серії НОМЕР_6 від 26.09.2014р. (за період 01-26.09.2014р., 30-31.08.09р., субота та неділя є вихідними днями), серії НОМЕР_7 від 09.10.2014р. (за період 09-16.07.2014р.). (а.с. 12-16).

Доказів оплати цих листків сторонами не надано.

29.09.2014р. ОСОБА_1 надала директору КП "Центр поводження з тваринами" письмові пояснення, що при прийнятті на роботу вона подала паспорт, в якому вказано, що вона народилась 21.12.1960р. у лікарняних вказана така ж дата. Того ж дня ОСОБА_1 звернулась до директора КП "Центр поводження з тваринами" із службовою запискою щодо підстав не оплати листків непрацездатності (лікарняних).

Наказом від 20.10.2014р. № 192-к ОСОБА_1 звільнено з 20.10.2014р. на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, підставою звільнення зазначено, що ОСОБА_1, провідний фахівець відділу реєстрації та улаштування тварин, була відсутня на роботі протягом 67 днів, починаючи з 07.07.2014р. по 28.09.2014р., з 09.10.2014р. по 18.10.2014р. без поважних причин. На підтвердження поважності причин своєї відсутності на роботі протягом вказаного періоду ОСОБА_1 надала наступні листки непрацездатності: серії НОМЕР_2 від 15.07.2014р., серії НОМЕР_3 від 29.07.2014р., серії НОМЕР_4 від 30.07.2014р., серії НОМЕР_5 від 29.08.2014р., серії НОМЕР_6 від 26.09.2014р., серії НОМЕР_7 від 09.10.2014р. При огляді вказаних Листків непрацездатності було встановлено, що вони видані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте, на посаду провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин КП "Центр поводження з тваринами" було прийнято ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією паспорту працівника, власноруч підписаною особовою карткою працівника, наданою особисто працівником трудовою книжкою, де зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 працівника.

Таким чином, особисті дані працівника ОСОБА_1, прийнятого на посаду провідного фахівця відділу реєстрації та улаштування тварин, є відмінними від особистих даних ОСОБА_1, які містяться в наданих листках непрацездатності.

Виходячи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що позивачка була відсутня на роботі у зазначений період з поважних причин.

Наведені факти та обставини, визначені відповідачем підставами звільнення ОСОБА_1, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом.

Відповідачем не надано доказів прийняття на роботу до КП "Центр поводження з тваринами" ОСОБА_1, саме ІНФОРМАЦІЯ_2, і встановлення із такою особою трудових відносин. Відсутні також докази існування такої особи, у якої із позивачкою співпадають всі ідентифікаційні ознаки (прізвище, ім'я та по-батькові, данні паспорту, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (ідентифікаційний номер), місце проживанню) - окрім дати народження.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача також не зміг пояснити де знаходиться працівник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відомості оригіналу паспорту ОСОБА_1, дослідженого судом при встановленні її особи, спростовують зміст незавіреною копії, наданої до матеріалів справи відповідачем.

Невідповідність наявних у трудовій книжці відомостей про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження працівника є підставою для внесення роботодавцем відповідних змін до трудової книжки, згідно п.п. 2.11, 2.13 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок».

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що позивачка була звільнена з роботи незаконно і підлягає поновленню.

У відповідності до вимог ст. 235 КЗпП України у разі звільнення робітника без законних підстав винесення рішення про поновлення на роботі, суд одночасно приймає рішення про виплату працівников середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.2 та п.8 "Порядку обчислення середньої заробітної плати" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. за № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплата компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. При цьому Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач надав розрахунок суми допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 07.07.2014р. по 28.09.2014р., з 09.10.2014р. по 18.10.2014р. у розмір: 9379,26грн. та середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20.10.2014р. по 03.03.2015р. у розмірі 22524,50грн. та просив стягнути ці кошти з відповідача на свою користь. Відповідач щодо правильності зробленого розрахунку заперечень не надав.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення цих сум з відповідача на корись позивача.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 березня 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -