Рішення № 43864963, 23.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/3374/15 Головуючий 1-ї інстанції - Марюхна Л.А.

Справа № 631/1486/13-ц Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23» квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Зазулинської Т.П., Міненкової Н.О.,

при секретарі: Щербань Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 грудня 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа - служба у справах дітей Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

20 серпня 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2.

У 2014 році позивач пред'явив до суду уточнену позовну заяву в частині складу відповідачів, а саме в остаточній редакції позов було пред'явлено до ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа - служба у справах дітей Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 25 квітня 2008 року між ПАТ КБ « «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № HANWGA00000010 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого останнім отримано кредит в розмірі 86 525,84 грн., зі сплатою за користування 17,04 відсотків на рік на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення - 25 квітня 2018 року.

25 квітня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № HANWGA00000010 (далі -договір іпотеки), відповідно до умов якого останній надав в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок НОМЕР_1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - будинок НОМЕР_1).

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, станом на 03 липня 2013 року виникла заборгованість в сумі 354 799,51 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 89 682,54 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом - 100 711,00 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 2 882,01 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 144 390,65 грн., штрафу - 250,00 грн. (фіксована частина) та 16 883,31 грн. (процентна складова).

Позивачем було надіслано на адресу боржника повідомлення щодо неналежного виконання умов кредитного договору та дострокового повернення кредиту. Відповідачем дії, спрямовані на виконання повідомлення та погашення заборгованості за кредитним договором, виконані не були.

Зважаючи на зазначене, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 354 799,51 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок НОМЕР_1, шляхом його продажу з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку НОМЕР_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу будинку.

10 грудня 2014 року представником служби у справах дітей Нововодолазької районної державної адміністрації Руднєвим О.О. подано заперечення на позов, в якому просив суд у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» в частині виселення з спірного житлового будинку НОМЕР_1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та зняття з реєстраційного обліку за даною адресою малолітньої дитини ОСОБА_3 відмовити. Зазначив, що вказана позовна вимога є незаконною, оскільки порушує права дитини на користування займаним приміщенням. Крім того, ОСОБА_2 попередньо, перед укладенням договору іпотеки, не отримано дозвіл органів опіки та піклування на здійснення цього правочину, зважаючи на що цей правочин є нікчемним.

Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 грудня 2014 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа - служба у справах дітей Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області про звернення стягнення задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HANWGA00000010 від 25 квітня 2008 року в сумі 354 799,51 грн. звернено стягнення на будинок загальною площею 39,9 кв.м., житловою площею 14,3 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк», з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будинку будь-яким способом з будь-якою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу предмету іпотеки.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 3 555,70 грн.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 грудня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Рішення вважає необґрунтованим та таким, що порушує права неповнолітньої дитини на користування займаним приміщенням.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ОСОБА_4, яка представляє свої інтереси, інтереси чоловіка - ОСОБА_2 та доньки - ОСОБА_3, апеляційну скаргу підтримали. Крім того, посилалися на ті підстави, що банком неправильно визначений розмір заборгованості, не застосовані строки позовної давності при нарахування відсотків та пені.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Кураксіна О.І. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Представник служби у справах дітей Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області - Гусар Л.І. підтримав апеляційну скаргу в частині неправомірного виселення з житлового будинку дитини - ОСОБА_3

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки - будинок НОМЕР_1 та виселення з цього будинку ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник порушив умови кредитного договору, зокрема не здійснював погашення кредиту та відсотків за його користування у встановлені кредитним договором строки. У зв'язку з виникненням простроченої заборгованості банк повідомив позичальника та іпотекодавця про наявну заборгованість шляхом направлення листів-вимог про усунення порушень. Прострочену заборгованість позичальник у добровільному порядку не сплатив, що є правовою підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення відповідачів з житлового будинку, який є предметом іпотеки, зі зняттям з реєстраційного обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте, колегія суддів не погоджується з рішення суду першої інстанції в частині виселення відповідачів із спірного будинку та зняття їх з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, виходив з наступного.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що 25 квітня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № HANWGA00000010, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 86 525,84 грн., зі сплатою за користування 17,04 процентів річних та кінцевим терміном повернення - 25 квітня 2018 року (а.с. 10-12).

25 квітня 2008 року з метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № HANWGA00000010, відповідно до умов якого в іпотеку надано житловий будинок НОМЕР_1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 39,9 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м.

Зазначений будинок НОМЕР_1 на праві приватної власності, належить ОСОБА_2 та придбаний ним на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2006 року не за рахунок коштів, отриманих за вищевказаним кредитним договором (а.с. 16-19).

Так, з тексту договору купівлі-продажу від 29 грудня 2006 року, який було укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вбачається, що вартість будинку НОМЕР_1 за цим договором становить 4 000,00 грн., які остання одержала у повному розмірі до його укладення (а.с. 19).

Судом встановлено, що на час вирішення спору в будинку НОМЕР_1, крім власника ОСОБА_2, проживають і зареєстровані його дружина - ОСОБА_4, малолітня донька - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 62-70).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» виконав умови кредитного договору належним чином та перерахував позичену грошову суму ОСОБА_2 (а.с. 13).

В свою чергу позичальник - ОСОБА_2 систематично порушував умови кредитногодоговору, погашення кредиту та відсотків за його користування у встановленому договором строки не здійснював. У зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 354 499,51 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 89 682,54 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом - 100 711,00 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 2 882,01 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 144 390,65 грн., штрафу - 250,00 грн. (фіксована частина) та 16 883,31 грн. (процентна складова) (а.с. 102-104).

У зв'язку з виникненням простроченої заборгованості ПАТ КБ «Приватбанк» повідомило позичальника про усунення порушень (а.с. 7-9).

Прострочену заборгованість у добровільному порядку ОСОБА_2 погашено не було.

Відповідно до п. 18.8.2. договору іпотеки, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ст. 589 ЦК України у разу невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 16).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що є правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення суду в цій частині ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи, які містяться в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення апеляційної скарги в цій частині та скасування рішення суду відсутні.

Колегія суддів вважає також необґрунтованими доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 стосовно того, що при розрахунку заборгованості за кредитним договором банком не застосовані строки позовної давності, оскільки з п. 5.5. кредитного договору вбачається, що за взаємною згодою сторін строки позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки (пені, штрафів) встановлені тривалістю 5 років (а.с. 11).

Разом з тим, колегія суддів вважає, що є правові підстави для зменшення суми пені, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки з наданого розрахунку вбачається, що сума боргу за кредитним договором становить 89 682,54 грн., а розмір пені 144 390,65 грн., колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені до 90 000,00 грн.

Зважаючи на зменшення суми пені, розмір заборгованості за кредитним договором, в рахунок погашення якої звернено стягнення на предмет іпотеки, підлягає зменшенню до 300 408,86 грн.

За таких обставин, колегія суддів в зазначеній частині змінює рішення суду першої інстанції.

Що ж стосується рішення суду в частині задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк» про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 з будинку НОМЕР_1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку, то колегія суддів вважає, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального права, а саме статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ч.2 ст. 109 ЖК України РСР, у зв'язку з чим на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч.1,2 ст. 39 цього Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення з займаного житлового приміщення є стаття 109 ЖК України РСР, частиною 1 якої передбачено підстави виселення.

Частина 3 ст. 109 ЖК України РСР регулює порядок виселення громадян.

Зі змісту ч.2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК України РСР вбачається, що після прийняття рішення про звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. У разі, якщо мешканці у добровільному порядку не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або погоджений сторонами строк, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст. 109 ЖК України РСР громадянам, яких виселяють з житлових приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Таким чином, дана норма Закону встановлює загальне правило, яке унеможливлює виселення громадян без надання іншого жилого приміщення.

Під час розгляду справи достовірно встановлено, що будинок НОМЕР_1, який є предметом іпотеки, був придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою (будинком НОМЕР_1), зважаючи на що правові підстави для виселення відповідачів у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, без надання їм іншого постійного житла, відсутні.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові по справі № 6-39цс15, яка згідно з ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в зазначеній частині підлягає скасуванню.

Колегія суддів ухвалює в цій частині нове рішення, яким відмовляє у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про виселення з будинку НОМЕР_1 зі зняттям з реєстраційного обліку.

Таким чином рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 грудня 2014 року підлягає зміні шляхом скасування його в частині задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про виселення зі зняттям з реєстраційного обліку.

В цій частині колегія суддів ухвалює нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про виселення з будинку НОМЕР_1 зі зняттям з реєстраційного обліку відмовляє. В іншій частині рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 грудня 2014 року залишає без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 551 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст.ст. 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 303, 304 п.3 ч.1 ст. 307, п.3,4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 грудня 2014 року - змінити, скасувавши його в частині задоволення позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, який представляє також інтереси ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа - служба у справах дітей Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області про виселення зі зняттям з реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, який представляє також інтереси ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа - служба у справах дітей Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області в частині виселення зі зняттям з реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 - відмовити.

Зменшити суму заборгованості, в рахунок якої звернено стягнення на предмет іпотеки, до 300 408,86 грн. (триста тисяч чотириста вісім гривень 86 копійок).

В іншій частині рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 грудня 2014 року - залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: