Ухвала суду № 43862984, 28.04.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Демянчук С.В., Ковалевича С.П.

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" на рішення Гощанського районного суду від 02 березня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" (далі ПАТ КБ „ПриватБанк") 27 січня 2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Гощанського районного суду від 02 березня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" 20540 грн. 80 коп. та 243 грн. 60 коп. судового збору.

Вважаючи дане рішення незаконним через невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, ПАТ КБ „ПриватБанк" подав на нього апеляційну скаргу.

При цьому покликається на порушення відповідачем вимог ст. ст. 526,527,530 ЦК України та умов договору № б/н від 11 березня 2008 року.

Вказує, що відповідач отримала кредит в сумі 3000 грн. та на день ухвалення оскаржуваного рішення заборгованість за тілом кредиту становить 3000 грн. Тобто фактично відсутнє виконання зобов'язань від наданої відповідачу суми.

У зв'язку з цим вважає, що відповідно до положень ст.ст. 530, 549, 550, 610 ЦК України у нього виникло право вимагати сплати неустойки.

Крім того, покликається на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження тяжкого матеріального стану відповідача.

Просить оскаржуване рішення змінити щодо часткового стягнення неустойки (пені, штрафів) та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 березня 2008 року ОСОБА_1 було видано кредит в розмірі 3 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідачка зобов'язувалася щомісячно в строки, визначені умовами надання банківських послуг фізичним особам та правилами користування платіжною карткою, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитом, а також здійснювати погашення відсотків за користування коштами, сплачувати комісію та штраф в разі порушення умов договору.

За змістом ст.ст. 1054 і 526 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов'язань за договором утворилася заборгованість по кредиту, яка станом на 15 січня 2015 року становить 29 748 грн. 59 коп., де 3 000 грн. заборгованість за кредитом, 16 540 грн. 80 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 8 315 грн. заборгованість з комісії за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована складова) та 1 392 грн. 79 коп. штраф (процентна складова).

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що зобов"язання має виконуватись належним чином і вірно задовольнив позов в частині стягнення 3000 грн. заборгованості за кредитом, 16540 грн. 80 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує суму збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

При цьому питання зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів і розрахунків.

Колегія суддів апеляційного суду рахує, що суд першої інстанції керуючись засадами розумності та справедливості, враховуючи те, що розмір нарахованих позивачем комісії та штрафу значно перевищує розмір самої заборгованості по тілу кредиту та матеріальне становище боржниці, обґрунтовано зменшив її розмір до 1000 грн.

Доводи поданої апеляційної скарги обґрунтованості зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують.

Посилання апелянта в судовому засіданні на те, що коміся не є пенею чи неустойкою, а тому суд не мав права зменшувати її на підставі ст. 551 ЦК України спростовуються наступним.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 5.5.1 "Привил користування платіжною карткою" за несвоєчасне виконання боргових обов'язків (використання простроченого Кредиту та Овердрафту) Власник карти сплачує проценти за підвищеною процентною ставкою або додаткову комісію.

Крім того, з п. 2 Умов та правил надання банківських послуг графи "Винагорода Банку" вбачається, що сума зобов'язань Власника платіжної карти з оплати за встановленими Банком Тарифами складається також і з інших комісій та штрафних санкцій (якщо такі будуть).

Таким чином, судова колегія не знаходить правових підстав не погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, які ретельно досліджені у ході розгляду справи. Висновки суду першої інстанції вірно обґрунтовані у мотивувальній частині рішення і судова колегія з ними погоджується оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" відхилити.

Рішення Гощанського районного суду від 02 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча А.М. Шеремет

Судді: С.В. Демянчук

С.П. Ковалевич