Постанова № 43860225, 28.04.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/158/15-а

Провадження № 2-а/344/146/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2015 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - суддіБабій О.М.,

секретаряОрнат Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії починаючи з 12 липня 2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась в суд з адміністративним позовом про визнання дій незаконними щодо відмови в перерахунку пенсії як державному службовцю із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової винагороди за безперервну працю, визнання недійсним розпорядження - протокол від 02.04.2014 року № 1783 та зобов'язання провести перерахунок пенсії як державному службовцю з врахуванням сум матеріальних допомог на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової винагороди за безперервну працю з 28 березня 2014 року, мотивуючи тим, що отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про перерахунок пенсії як державному службовцю відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Надала всі необхідні документи, в тому числі довідки про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Однак, відповідачем при перерахунку пенсії не включено до складу її заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та виплат пов'язаних з індексацією заробітної плати внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути. Листом від 10.12.2014 року відповідач повідомив, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на соціально-побутові потреби та виплати пов'язані з індексацією заробітної плати не враховуються в суму заробітної плати для обчислення пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу», тому немає підстав у перерахунку пенсії. Вважає, що виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та виплати пов'язані з індексацією заробітної плати повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки на вказані виплати нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та необхідність врахування цих виплат при обчисленні пенсії державним службовцям узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України. Тому просила зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, грошової винагороди та виплат пов'язаних з індексацією заробітної плати в суму заробітку, з якого обчислювалась пенсія.

24 лютого 2015 року позивачка збільшила позовні вимоги та просила в подальшому проводити виплату відповідно до проведеного перерахунку.

Ухвалою суду від 24 квітня 2015 року позовні вимоги позивачки в частині визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, визнання недійсним розпорядження, починаючи з 28 березня 2014 року по 11 липня 2014 року залишено без розгляду.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з мотивів викладених в позовній заяві та в заяві про збільшення позовних вимог, просмили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення на позов, просив в задоволенні позову відмовити. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено, що публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу того, що відповідач при розрахунку пенсії до складу заробітної плати позивачки не включив матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, грошової винагороди та виплат пов'язаних з індексацією заробітної плати.

Так, ОСОБА_1, являється пенсіонером та з 28.03.2014 року отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу». Вказана обставина сторонами не оспорюється, тому з урахуванням положення ч. 3 ст. 72 КАС України не потребує доказування в судовому засіданні.

Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Однак, відповідачем при розрахунку пенсії не включено до складу її заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, грошової винагороди та виплат пов'язаних з індексацією заробітної плати, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок..

Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України «Про державну службу», державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Таким чином, Закон України «Про державну службу» передбачає, що до заробітку (доходу) державного службовця, крім заробітної плати в розумінні статті 33 Закону України «Про державну службу», входять матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових потреб та оздоровлення, а також інші види виплат, зокрема одноразові премії та індексація заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно із статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97 від 26.06.1997 р.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» передбачено виплату державним службовцям допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.

У ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану роботу. Ст. 2 даного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить - основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з пунктом 2.3.2 пункту 2.3 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої Наказом Державного комітету статистики України №5 від 13.01.2014 р. та зареєстрованої Міністерством юстиції України 27.01.2004 р. за №114/8713, передбачено, що до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер.

Відповідно із пунктом 2.2.7 пункта 2.2. «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої Наказом Державного комітету статистики України №5 від 13.01.2014 р. та зареєстрованої Міністерством юстиції України 27.01.2004 р. за №114/8713, передбачено, що до складу фонду додаткової заробітної плати входять суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників.

З довідки Управління Національного банку України в Івано-Франківській області вбачається, що позивачці виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога та виплати пов'язані з індексацією заробітної плати. На суми проведено нарахування та утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога грошова допомога, премії та виплати пов'язані з індексацією заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплат праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України « Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`якове державне пенсійне страхування. Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.

Закон України «Про оплату праці» та Закон України «Про державну службу» ж загальними по відношенні до даних правовідносин, в той час як перевагу мають спеціальні норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В своїй постанові від 20 лютого 2012 року Верховний Суд України усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає неправильними висновки суду про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не включається до складу заробітної плати державного службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії.

Частиною 1 статті 244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, є обов`язковими для всіх судів України.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

За таких обставин перерахунок пенсії позивачці слід провести з 12.07.2014 року.

Щодо вимоги позивачки про зобов'язання відповідача надалі нараховувати пенсію, то в задоволенні такої слід відмовити, оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів. Право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому і щодо якого не відомо, буде воно порушене чи ні.

Суд вважає за необхідне роз'яснити, що судом чітко визначено термін з якого слід провести перерахунок та виплатити пенсію, кінцевого терміну судом не зазначено, та й не може бути зазначено, оскільки пенсія носить безстроковий характер, та згідно чинного законодавства України не обмежується будь-яким терміном чи періодом.

З самого визначення поняття пенсії випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання пенсії, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, відповідно до, ст. ст. 33, 35, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 6-12, 72, 244-2 КАС України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії починаючи з 12 липня 2014 року задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця з врахуванням сум матеріальної на оздоровлення та на соціально-побутові потреби, грошової винагороди за безперервну працю та індексації до заробітку з якого призначається пенсія.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, ідентифікаційний код - 20550895, провести ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перерахунок пенсії державного службовця з 12 липня 2014 року, з врахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, грошової допомоги за безперервну працю та індексації та виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням фактично отриманих нею сум починаючи з 12 липня 2014 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 квітня 2015 року.

СуддяБабій О.М.