Ухвала суду № 43859734, 10.03.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/3659/14-ц Головуючий в суді першої

Провадження № /22-ц774/426/К/15 інстанції - Ліходєдов А. В.

Категорія 26 (І) Доповідач - Соколан Н. О.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Соколан Н.О.,

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

при секретарі - Булах К.А.

за участю: представника відповідача Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - Юфєрєвої Олени Миколаївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 08 січня 2015 року за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "ПівнГЗК"), і просив стягнути з відповідача 100 000 грн. моральної шкоди, спричиненої втратою професійної працездатності у зв'язку із професійними захворюваннями.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 08 січня 2015 року позов ОСОБА_5 задоволено частково, стягнуто на його користь з ПАТ "ПівнГЗК" 25 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ "ПівнГЗК", ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушення норм матеріального і процесуального права; суд не взяв до уваги, що шкідливі умови праці законодавчо дозволені, і позивач погодився працювати на роботу у таких умовах; не встановлена вина відповідача у виникненні професійного захворювання; факт заподіяння моральної шкоди не встановлено, а її розмір не відповідає обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 тривалий час працював у шкідливих умовах праці на ПАТ "ПівнГЗК".

Висновком МСЕК від 16 січня 2008 року (а.с. 19) ОСОБА_5 первинно встановлено 40% втрати професійної працездатності на безстроковий термін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що Актом розслідування хронічного професійного захворювання № 29 від 28.11.2007 року встановлено, що причиною виникнення хронічного професійного захворювання позивача є тривалий час роботи ОСОБА_5 в умовах підвищеної запиленості повітря. Згідно п. 19 зазначеного Акту, винними особами визнано керівництво Першотравневого кар'єру ПАТ "ПівнГЗК"". Зазначений акт є дійсним, його не скасовано у встановленому законом порядку, він є чинним. Тому доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача та відсутність доказів вини відповідача є безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Стаття 13 Закону України "Про охорону праці" передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_5 у зв'язку з її професійним захворюваннями встановлений в судовому засіданні та підтверджений наданими позивачем доказами.

Внаслідок отриманих професійних захворювань позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку із ушкодженням здоров'я, що призводить до порушення його звичайного способу життя та вимагає від нього додаткових зусиль для його організації.

Доводи апеляційної скарги про те, що при укладенні трудового договору позивачу були роз'яснені умови праці, попереджено про наявність шкідливих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, безпідставні, оскільки ст. 13 Закону України "Про охорону праці" передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував роз'яснення надані у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. (з подальшими змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до яких розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, справедливості та розумності.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - відхилити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 08 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: