Ухвала суду № 43859628, 21.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/754/15 Справа № 199/10978/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Щербина-Почтовик І. В. Доповідач - Кононенко О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кононенко О.М.

суддів Семопядного В.О., Дрибас Л.І.

за участю секретаря Бачинського В.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська Синявського Євгена Григоровича на вирок Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2015 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Дніпропетровська, не маючої реєстрації та певного місця проживання , раніше судиму,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Харів Н.А.

захисника: ОСОБА_4

обвинуваченої: ОСОБА_3

В апеляції:

- прокурор який брав участь у суді першої інстанції, первино просив вирок Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.02.2015 року по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3 скасувати в частині призначення покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання, тяжкості злочину і особи засудженого та ухвалити новий вирок відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України і призначати покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

21.04.2015 року, прокурор згідно ст. 403 КПК України змінив свою апеляційну скаргу, де просить вирок суду Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська від 11.02.2015 року по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3 змінити в частині призначеного покарання та виключити із резолютивної частини посилання суду першої інстанції на ч. 4 ст. 70 КК України, вказавши, що вироки від 15.12.2014 року та від 11.02.2015 року виконувати самостійно, мотивуючи неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.

За вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2015 року ОСОБА_3 визнано винною у вчинені злочину передбаченого за ч. 2 ст. 307 КК України, і призначено їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на шість років з конфіскацією всього особистого майна.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України даним покаранням поглинути менш суворе покарання призначене вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.12.2014 року і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією всього особистого майна.

Крім того, за результатами розгляду кримінального провадження судом визначено долю речових доказів.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Дніпропетровській області призначення платежу за експертизу № 70/10-2979 від 29.11.2014 - в сумі 591,36 гривень, за експертизу № 70/10-2980 від 30.11.2014 - в сумі 591,36 гривень, за експертизу № 70/10-2981 від 02.12.2014 - в сумі 1182,72 гривень, за експертизу № 70/10-3133 від 15.12.2014 - в сумі 591,36 гривень, а на загальну суму 2956, 80 гривень.

ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 маючи злочинний умисел спрямований на незаконне придбання та збут психотропної речовини, при невстановлених слідством обставин, придбала у раніше їй знайомої, не встановленої досудовим слідством особи психотропну речовину обіг якої заборонено - «метамфетамін», об'ємом 2,9 мл., яку почала зберігати при собі, з метою подальшого збуту.

14.11.2014, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, ОСОБА_3 у період часу з 14:25 до 14:53 годин, перебувала в районі проспекту газети «Правда» в місті Дніпропетровську, коли до неї звернулася раніше їй не знайома ОСОБА_5, з проханням продати їй психотропну речовину.

Так, ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на не законний збут психотропної речовини, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, 14.11.2014 року у період часу з 14:25 до 14:53 годин, перебуваючи біля будинку №51-А по проспекту газети «Правда»в місті Дніпропетровську, прийняла прохання ОСОБА_5, і за грошову винагороду в сумі 100.00 гривень, незаконно передала, тим самим збула ОСОБА_5 речовину об'ємом 0,9 мл., яка згідно висновку експерта № 70/10/2980 від 30.11.2014, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежений - «метамфетамін», маса якого складає 0,1913 г.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 будучи особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ст. 309 КК України, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання психотропних речовин, з метою збуту, продовжуючи зберігати при собі психотропну речовину, обіг якої заборонено - «метамфетамін», об'ємом 2 мл., яку вона незаконно придбала при невстановлених під час проведення досудового слідства обставинах, 14.11.2013 року о 15:00 годині, продовжуючи перебувати біля будинку №51-А по пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровську була помічена працівниками міліції, які в ході проведення особистого огляду її речей, в присутності понятих, у останньої виявили та вилучили медичний шприц об'ємом 5 мл., в середині якого знаходилась рідина жовтого кольору об'ємом 2 мл., яка згідно висновку експерта № 70/10/2979 від 29.11.2014, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежений - «метамфетамін», маса якого складає 0,4226 г.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який первину апеляційну скаргу не підтримав, а змінену апеляційну скаргу просив задовольнити, уточнив щоб залишити посилання на ч.4 ст. 70 КПК України з вказівкою на виконання вироків самостійно, в решті вирок залишити без змін, пояснення обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла наступного.

Згідно ст.404 КПК України, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки підстав для виходу за межі апеляційних вимог прокурора не виявлено, і в зміненій апеляційній скарзі прокурором не оспорюються обставини щодо доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_3 у вчинені злочину, за який її засуджено, правова кваліфікація цього злочину за ч. 2 ст. 307 КК України, призначений вид та строк покарання, тому колегія суддів не входить у їх обговорення.

Разом з тим згідно з положеннями ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Між тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 14 листопада 2014 року вчинила, передбачений ч.2 ст. 307 КК України злочин за який її засуджено до реального покарання у вигляді шести років з конфіскацією всього особистого майна.

При цьому, ОСОБА_3 було засуджено вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2014 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на один рік, та на підставі ст.ст. 75 КК України до неї застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік.

Таким чином, злочин за який засуджено ОСОБА_3 за оскаржуваним вироком до покарання, що належить відбувати реально, остання скоїла 14 листопада 2014 року, тобто до засудження її за попереднім вироком.

Крім того, відповідно до роз'яснень п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

З огляду на викладене при вказаних обставинах, враховуючи зазначені норми закону та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, оскільки ОСОБА_3 вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

А тому, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора, так як зазначення в резолютивній частині оскаржуваного вироку, що на підставі ч.4 ст. 70 КК України даним покаранням поглинути менш суворе покарання є недопустимим, оскільки неправильно застосовано вказаний закон про кримінальну відповідальність, і що як наслідок є підставою для зміни цього вироку в цій частині. Необхідно зазначити, що на підставі ч.4 ст. 70 КК України, кожний вирок відносно ОСОБА_3 виконується самостійно, що не погіршує становища обвинуваченої.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська Синявського Євгена Григоровича - задовольнити частково.

Вирок Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2015 року відносно ОСОБА_3 в частині призначення остаточного покарання за ч. 4 ст. 70 КК України - змінити.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України вирок Амур - Нижньодніпровського районного суду від 15 грудня 2014 року та вирок Амур - Нижньодніпровського районного суду від 11 лютого 2015 року відносно ОСОБА_3- виконувати самостійно.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її оголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення а засудженим, який утримується під вартою, з дня отримання копії ухвали

Судді апеляційного суду:

_____ _______ ______

О.М. Кононенко В.О. Семопядний Л.І. Дрибас