Ухвала суду № 43858514, 27.04.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5023/14-ц

4-с/0203/10/2015

У Х В А Л А

іменем України

27 квітня 2015 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» на рішення державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла скарга Дніпропетровської митниці на дії державного виконавця, подана в порядку ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» та ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як розяснено в п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №5 від 21.05.2012 року «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

За змістом п.7 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

З поданої скарги вбачається, що предметом оскарження є постанови державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору, а також постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення цих витрат та збору.

Таким чином, вказані рішення державного виконавця підлягають оскарженню не в порядку, передбаченому ст.383 ЦПК України, а в порядку, передбаченому ст.181 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням зазначеного слід відмовити у відкритті провадження по справі за скаргою Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод», як такої, що не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122,383 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження по справі за скаргою Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» на рішення державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.Ю.Казак