Ухвала суду № 43857732, 28.04.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/2955/15 ц

провадження 2/201/1479/2015

УХВАЛА

28 квітня 2015 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву про відвід головуючому по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_4 товариства з обмеженою відповідальністю Інкомтех про визнання в порядку спадкування за законом права власності на частину померлого батька у статутному капіталі та майні товариства з обмеженою відповідальністю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 26 лютого 2015 року звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 ТОВ Інкомтех про визнання в порядку спадкування за законом права власності на частину померлого батька у статутному капіталі та майні товариства з обмеженою відповідальністю, позовні вимоги не змінювалися і не уточнювалися. Справа по суті не слухалася, розглядалися клопотання, виносилися ухвали, спір по суті не вирішено.

Представником позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлене клопотання про відвід судді Антонюка О.А., в обґрунтування якого він посилається на те, що суддя не може брати участі в розгляді цієї справи в звязку з сумнівами в його обєктивності та неупередженості (він знаходиться в родинних звязках з представником за довіреністю відповідача).

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Раніше винесені рішення та ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська під головуванням судді Антонюка О.А. мали місце при вирішенні конкретних цивільних справ (і цієї справи) в відповідності до норм ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.

Ухвали суду під головуванням судді Антонюка О.А. у цій цивільній справі були законні, ту ж саму справу суддя не розглядав і не розглядає: це не новий розгляд справи після скасування попереднього рішення чи ухвали про закриття провадження в справі, справа по суті інша і не розглядалася та не вирішена, раніше винесені рішення набрали законної сили і не порушують права позивача.

Посилання заявника на ст. 20 ЦПК України нічим не підтверджені і не обґрунтовані, скасування чи зміна рішень суду в інших цивільних справах (навіть якщо там приймала участь якась із сторін), відкладення слухання в справі з поважних причин (передбачених ЦПК України) та інш. не є підставою, передбаченою законом для відводу, оскільки відсутні обставини, передбачені п. 4 ст. 20 ЦПК України. Образливі припущення про останнє (начебто якісь родинні звязки) з боку заявника можуть свідчить про його самого упередженість і не свідоме ставлення до передбачених дорученням повноважень, оскільки належного документального підтвердження вказаного суду не надано. Також відсутні обставини відводу, передбачені ст. 21 ЦПК України.

Статтею 47 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено засади самостійності судді при здійснені ним процесуальної діяльності, а саме те, що суддя у свої діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або вручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції України, Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розподіл зазначеної судової справи здійснювався відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке передбачає, що автоматичний розподіл судових справ між суддями здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів.

Цивільна справа, у судовому провадженні з розгляду якої заявником було заявлено відвід судді Антонюку О.А., підлягала розгляду згідно вказаного розподілу саме цим суддею.

Таким чином заявлення відводу судді і з такими вищезазначеними підставами може свідчити виключно як спосіб впливу на суд, а отже вказані заявником обставини не можуть бути підставами для відводу судді.

Доводи заявника також не можуть бути прийняті до уваги ще і тому, що його міркування про необєктивність та упередженість судді є по суті необґрунтованими і випливають лише з особистих субєктивних оцінок заявника відводу, що є особою зацікавленою у вирішенні справи, і не може безпристрасно оцінити хід підготовки та судового розгляду і повязані з ними обставини.

Дії судді при прийнятті даної конкретної справи до провадження та призначенні її до розгляду відповідають вимогам цивільно-процесуального закону, обєктивних даних про сумніви в обєктивності та неупередженості судді не надано, нічим не підтверджені сумніви та припущення не можуть бути покладені в основу задоволення відводу, законних підстав (передбачених ст. ст. 20 і 21 ЦПК України) для задоволення відводу немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 20 24, 168, 208-210, 293 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заявнику адвокату ОСОБА_5 в задоволенні відводу судді Антонюка О.А. в розгляді цієї цивільної справи по позову про визнання в порядку спадкування за законом права власності на частину померлого батька у статутному капіталі та майні товариства з обмеженою відповідальністю відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя