Рішення № 43856333, 10.04.2015, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

10 квітня 2015 рокуСправа № 322/1140/13-ц

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом:ОСОБА_6

до:ОСОБА_2

про:поділ майна подружжя.

20 листопада 2013 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просив суд:

- включити до переліку майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя рухоме майно, а саме: - автомобіль Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1, приблизною вартістю 50 000 грн.; - автомобіль Mitsubishi L200, державний номер НОМЕР_2, приблизною вартістю 40 000 грн.; - автомобіль ГАЗ 3507, державний номер НОМЕР_3, приблизною вартістю 5000 грн.; - трактор МТ 82.1 приблизною вартістю 15 000 грн.; трактор МТ 920 приблизною вартістю 20 000 грн.;

- поділити між позивачем та відповідачем спільне сумісне майно та визнати за позивачем право власності на 1/2 частку наступного майна: квартира АДРЕСА_1 Новомиколаївського району Запорізької області (реєстраційний номер 2669274), загальною площею - 56,25 кв.м., придбаної на ім'я відповідача за договором купівлі-продажу (витяг з державного реєстру правочинів № 3774831 від 31.03.2007) - вартістю 18 000 грн.; земельна ділянка 8,30 га (кадастровий номер НОМЕР_10), розташована на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_11, виданого головою Новомиколаївської райдержадміністрації 12.08.2003, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю № 6149, придбаної за договором купівлі-продажу від 04.11.2010 (витяг з державного реєстру правочинів № 9201359 від 04.11.2010) - вартістю 32 000,00 грн.; автомобіль ГАЗ 3507, державний номер НОМЕР_3, приблизною вартістю 5000 грн.;

- стягнути з відповідача грошову компенсацію еквівалентну 1/2 частки наступного рухомого майна: - автомобіль Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1, приблизною вартістю 50 000 грн.; - автомобіль Mitsubishi L200, державний номер НОМЕР_2, приблизною вартістю 40 000 грн.; - автомобіль ГАЗ 3507, державний номер НОМЕР_3, приблизною вартістю 5000 грн.; - трактор МТ 82.1 приблизною вартістю 15 000 грн.; трактор МТ 920 приблизною вартістю 20 000 грн.

11.12.2013 судом отримано заперечення відповідача проти позову, в яких відповідач зазначив, що вважає за можливе задовольнити вимоги позивача частково, а саме визнати право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки площею 8,30 га на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, а в решті позовних вимог відмовити.

Також, відповідач зазначив, що згідно з листом Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області № 7267 від 04.12.2013 за ним не зареєстровано колісних тракторів та зернозбиральних комбайнів.

На думку відповідача, відсутні і підстави для включення до складу спільно нажитого майна автомобілів MITSUBISHI L200, державний номер НОМЕР_2 та TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_1, оскільки позивач визнав, що ці автомобілі не зареєстровані за відповідачем.

21.01.2014 судом отримано заяву, в якій позивач уточнив позовні вимоги та просив суд:

1. Визнати за ОСОБА_6 право власності на наступне майно загальною вартістю 80 000,00 грн.:

- квартира АДРЕСА_2, вартістю 18 000,00 грн.;

- легковий автомобіль TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_1, вартістю 24 000,00 грн.;

- легковий автомобіль MITSUBISHI L200, державний номер НОМЕР_2, вартістю 19 000,00 грн.;

- автомобіль ГАЗ 3507, державний номер НОМЕР_3, вартістю 2000,00 грн.;

- легковий автомобіль DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_4, 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_5, вартістю 10 000,00 грн.;

- 1/2 частину площею 8,30 га (кадастровий № НОМЕР_10), вартістю 16 000,00 грн.;

2. Визнати за ОСОБА_2 право власності на наступне майно, загальною вартістю 90 000,00 грн.:

- трактор колісний Беларус-82.1, державний номер НОМЕР_12, заводський № НОМЕР_13, 2010 року виготовлення;

- причіп 2ПТС-4, державний номер НОМЕР_12, заводський № НОМЕР_14, 1985 року виготовлення;

- комбайн зернозбиральний, СК-5М-1 «НИВА», державний номер НОМЕР_15, заводський № НОМЕР_16, 1990 року виготовлення;

- трактор колісний Беларус-892, державний номер НОМЕР_6, заводський № НОМЕР_17, 2008 року виготовлення;

- 1/2 частину площею 8,30 га (кадастровий № НОМЕР_10), вартістю 16 000,00 грн.;

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 1 000,00 грн. грошової компенсації за частку у неподільному майні.

Посилаючись на норми ст.ст. 57, 60, 70, 71 СК України, позивач просив задовольнити уточнені вимоги.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, зазначені в заяві від 21.01.2014.

Відповідач не надав суду заперечень проти уточнених позовних вимог, у судовому засіданні 10.04.2015 просив суд розглянути справу за наявними у ній доказами.

У судовому засіданні 10.04.2015 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

10 червня 2000 року було укладено шлюб між ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище «ОСОБА_6») та ОСОБА_2.

Сторони є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 23.08.2013 по справі № 322/605/13-ц, яке набрало законної сили 03.09.2013, було розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, зареєстрований 10 червня 2000 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, актовий запис № 193.

Як передбачено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Виходячи з наведеного, сторонами у справі під час шлюбу було набуте наступне майно, яке є спільною сумісною власністю:

- квартира АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 31.03.2007, зареєстрованим за № 555, вартість якої, згідно з висновком комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та авто товарознавчої експертизи № 1801/1802/1803-14 від 15.01.2015 (далі - висновок експертизи), становить 494 924,00 грн.;

- земельна ділянка площею 8,30 га (кадастровий № НОМЕР_10), розташована на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 04.11.2010, зареєстрованим за № 2003, вартість якої, згідно з висновком експертизи становить 90 000,00 грн.;

- трактор колісний Беларус-82.1, державний номер НОМЕР_12, заводський № НОМЕР_13, 2010 року виготовлення, вартість якого, згідно з висновком експертизи становить 180 107,56 грн., причіп 2ПТС-4, державний номер НОМЕР_12, заводський № НОМЕР_14, 1985 року виготовлення, вартість якого, згідно з висновком експертизи становить 5210,82 грн., комбайн зернозбиральний, СК-5М-1 «НИВА», державний номер НОМЕР_15, заводський № НОМЕР_16, 1990 року виготовлення, вартість якого, згідно з висновком експертизи становить 43 844,05 грн., трактор колісний Беларус-892, державний номер НОМЕР_6, заводський № НОМЕР_17, 2008 року виготовлення, вартість якого, згідно з висновком експертизи становить 170 487,10 грн., що підтверджується листом Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 18.12.2013 № 7425;

- легковий автомобіль DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_4, вартість якого, згідно з висновком експертизи становить 62 927,25 грн., легковий автомобіль TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_1, вартість якого, згідно з висновком експертизи становить 278 520,10 грн., легковий автомобіль MITSUBISHI L200, державний номер НОМЕР_2, вартість якого, згідно з висновком експертизи становить 162 601,48 грн., що підтверджується листом центру № 3 з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Запоріжжя, Вільнянського та Новомиколаївського районів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області вих. № 10-ПВ175 від 29.01.2014.

Докази набуття за час шлюбу іншого майна, про яке зазначено в позовній заяві, а саме автомобіля ГАЗ 3507, державний номер НОМЕР_3, суду надані не були.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Частиною першою статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За правилом частини першої статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, вирішуючи даний спір між сторонами, суд виходить з того майна, яке було наявним у сторін на момент розірвання шлюбу між ними, тобто станом на 03.09.2013.

Відповідно до листа центру № 3 з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Запоріжжя, Вільнянського та Новомиколаївського районів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області вих. № 10-ПВ175 від 29.01.2014, вищезазначені легкові автомобілі TOYOTA CAMRY та MITSUBISHI L200, які належали відповідачу, були зняті ним з реєстрації 04.06.2013.

Під час розгляду справи відповідач не заперечував факту продажу ним вищезазначених легкових автомобілів TOYOTA CAMRY та MITSUBISHI L200, з метою погашення заборгованості за договором позики (розпискою).

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 65 СК України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Позивачем не були оскаржені укладені відповідачем угоди щодо відчуження вищезазначених легкових автомобілів TOYOTA CAMRY та MITSUBISHI L200, отже за загальним правилом вважається, що відповідач діяв за згодою позивача.

За таких обставин, оскільки легкові автомобілі TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_1, та MITSUBISHI L200, державний номер НОМЕР_2, були відчужені відповідачем під час шлюбу та, відповідно, перестали бути об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, вони підлягають виключенню з обсягу спільного майна подружжя, яке підлягає поділу при розірванні шлюбу.

Крім цього, з листа центру № 3 з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Запоріжжя, Вільнянського та Новомиколаївського районів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області вих. № 10-ПВ175 від 29.01.2014 та листа Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 18.12.2013 № 7425 випливає, що відповідач після розірвання шлюбу самостійно розпорядився частиною вищезазначеного майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: легковим автомобілем DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_4, трактором колісним Беларус-82.1, державний номер НОМЕР_12, заводський № НОМЕР_13, 2010 року виготовлення, комбайном зернозбиральним, СК-5М-1 «НИВА», державний номер НОМЕР_15, заводський № НОМЕР_16, 1990 року виготовлення, трактором колісним Беларус-892, державний номер НОМЕР_6, заводський № НОМЕР_17, 2008 року виготовлення. Загальна вартість цього майна, відповідно до висновку експерта, складає 457 365,96 грн.

Частинами 1, 2 ст. 71 СК України передбачено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Враховуючи самостійне відчуження відповідачем частини майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та факт проживання дитини з позивачем, суд дійшов висновку про необхідність відступу від засад рівності часток дружини та чоловіка при поділі між сторонами в натурі наявного майна, а саме: квартири АДРЕСА_2; земельної ділянки площею 8,30 га (кадастровий № НОМЕР_10); причепа 2ПТС-4, державний номер НОМЕР_12, заводський № НОМЕР_14, 1985 року виготовлення.

Визначаючи частку позивача і відповідача у вказаному майні, суд виходить з його вартості, згідно з висновком експерта, та враховує вартість майна, що було самостійно відчужено відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність виділення позивачу квартири АДРЕСА_2 та 1/3 частини земельної ділянки площею 8,30 га (кадастровий № НОМЕР_10), вартість яких складає: 494 924,00 грн. + (90 000/3) 30 000,00 грн. = 524 924,00 грн., а відповідачу - причепа 2ПТС-4, державний номер НОМЕР_12, заводський № НОМЕР_14, 1985 року виготовлення та 2/3 частин земельної ділянки площею 8,30 га (кадастровий № НОМЕР_10), вартість яких складає: 5210,82 грн. + 60 000,00 грн. = 65 210,82 грн.

З урахуванням вартості того майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та яким відповідач розпорядився самостійно після розірвання шлюбу, вартість частки відповідача становить: 457 365,96 грн. + 65 210,82 грн. = 522 576,78 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1000,00 грн. грошової компенсації за частку у неподільному майні суд визнає безпідставними, оскільки вартість частки позивача є більшою за вартість частки відповідача на: 524 924,00 грн. - 522 576,78 грн. = 2 347,22 грн.

Заперечення представника позивача проти висновку експерта, стосовно того, що з дати висновку до моменту розгляду справи змінився курс гривні до долара США, суд визнає необґрунтованими, оскільки зміна курсу валют, відповідно змінюватиме вартість майна, яке підлягало оцінці, у бік збільшення або зменшення, та не впливатиме на розмір часток сторін у майні.

З огляду на викладене, суд визнає позов таким, що підлягає задоволенню у вищезазначеній частині.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В матеріалах справи наявні квитанції від 20.11.2013 № 76 на суму 900,00 грн., від 21.01.2014 № 11 на суму 121,80 грн., від 01.04.2014 № 18 на суму 121,80 грн., якими підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1143,60 грн., отже відповідна сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з цим, суд, відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України, визнає за необхідне стягнути з позивача на користь держави суму недоплаченого судового збору за подання позовної заяви, виходячи з ціни позову, встановленої судом під час розгляду справи, та ставок судового збору, які діяли на момент подання позовної заяви, а саме: 1147,00 грн.*3 = 3441,00 грн. - 900,00 грн. = 2 541,00 грн.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені позивачем витрати на проведення судової експертизи, які згідно з актами здачі-приймання висновку судового експерта, складають 6848,64 грн.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

2. Визнати за ОСОБА_6 право власності на частину спільного майна подружжя, а саме:

- на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею - 56,25 кв.м.;

- на 1/3 частину земельної ділянки площею 8,30 га (кадастровий номер НОМЕР_10), розташована на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

3. Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину спільного майна подружжя, а саме:

- на 2/3 частину земельної ділянки площею 8,30 га (кадастровий номер НОМЕР_10), розташована на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області;

- причіп 2ПТС-4, державний номер НОМЕР_7, заводський № НОМЕР_14, 1985 року виготовлення.

4. В задоволенні решти позову - відмовити.

5. Стягнути з ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8) на користь Державного бюджету недоплачений нею судовий збір в розмірі 2541,00 грн. (дві тисячі п'ятсот сорок одна гривня).

6. Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9) на користь ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 1143,60 грн. (одна тисяча сто сорок три гривні 60 коп.), витрати на проведення експертизи в розмірі 6848,64 грн. (шість тисяч вісімсот сорок вісім гривень 64 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Суддя С.С. Гасанбеков