Ухвала суду № 43855644, 31.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2015р. м. Київ К/800/61933/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, що переглядається за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 9 вересня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У липні 2014 року ТОВ «Гайсинський молокозавод» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області (далі - Інспекція) про визнання протиправною та скасування постанови.

Зазначали, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано штраф за недопущення посадових осіб Інспекції до перевірки.

Посилаючись на те, що підстави проведення перевірки не відповідають закону, у направленні на перевірку вказано неправильну адресу та код Товариства, крім того, будівельні роботи вже завершені, просили визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції від 26 червня 2014 року № 18.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 9 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 5 червня 2014 року Інспекцією видано направлення на проведення позапланової перевірки № 760-ПП об'єкта будівництва «реконструкція будівлі мийки автоцистерн», замовником якого є Товариство.

Підставою її проведення зазначено звернення Управління Служби безпеки України у Вінницькій області. У цьому зверненні йдеться про недостовірність відомостей, вказаних Товариством у будівельній документації, зокрема, щодо категорії складності будівництва.

13 червня 2014 року Інспекцією складено акт про недопущення посадових осіб Інспекції до перевірки.

Постановою Інспекції від 26 червня 2014 року № 18 за це порушення до позивача застосовано штраф, передбачений пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР) в розмірі 12 180 грн.

Відмовивши у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у Товариства не було правових підстав для недопущення посадових осіб Інспекції до перевірки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків судів не спростовують.

Як вбачається зі змісту позову, позивач вважає перевірку незаконною з таких підстав: у направленні вказано неправильну адресу Товариства (замість вулиці Плеханова вказано вулицю Плеханівську) та неправильний код ЄДРПОУ (замість 34309918 вказано 3409918); звернення СБУ, яке стало підставою для проведення перевірки, є інформативним листом, а не спонуканням до вчинення Інспекцією дій; перевірка відповідних обставин лежить поза межами повноважень СБУ; станом на момент проведення перевірки будівельні роботи завершені, а значить відповідний об'єкт уже не є об'єктом будівництва.

Крім того, зазначають про порушення процедури складання акта, що унеможливило ознайомлення з ним та викладення заперечень.

Колегія суддів вважає такі доводи позивача формальними і такими, що правильно відхилені судами.

Зокрема, неправильна назва вулиці та коду Товариства у направленні на перевірку беззаперечно є технічною помилкою, яка, між тим, не унеможливила встановлення конкретного суб'єкта господарювання - замовника будівництва та безпосереднього об'єкта реконструкції.

Щодо решти доводів позивача, колегія суддів виходить з такого.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставою для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

З урахуванням того, що законодавством не визначено форми такої вимоги, а у відповідному зверненні СБУ містились відомості про порушення, перевірка яких лежить в межах компетенції Інспекції, у останньої виникло право на проведення перевірки.

Твердження позивача про те, що питання достовірності відомостей у декларації про початок будівельних робіт лежить поза межами повноважень СБУ також не приймаються до уваги, оскільки у відповідному зверненні йдеться про перевірку об'єкта підвищеної небезпеки, а СБУ відповідно до своїх основних завдань зобов'язана здійснювати профілактику правопорушень у сфері державної безпеки (пункт 7 статті 24 Закону України від 25 березня 1992 року № 2229-ХІІ «Про Службу безпеки України»).

Посилання Товариства на те, що будівництво вже завершене, також є помилковими, оскільки законодавством не передбачено обмежень щодо можливості проведення перевірки на об'єкті після завершення будівельних робіт.

Доводи позивача щодо складання акту про недопущення до перевірки за межами території заводу (що унеможливило викладення у ньому заперечень) також є безпідставними.

З системного аналізу Порядку № 553 вбачається, що акт перевірки, який складається за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, не тотожний акту про недопущення до перевірки

Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач посилається на правила складання акта перевірки, а не акта недопущення до перевірки. Крім того, Товариство не заперечує правильність вказаних у акті обставин, зокрема, факту недопущення до перевірки.

З викладеного вбачається, що висновки судів про відмову в задоволенні позову є правильними, а доводи, викладені в касаційній скарзі, повторюють доводи позову та апеляційної скарги, тому не спростовують висновків судів.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 9 вересня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов