Ухвала суду № 43855614, 01.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2015р. м. Київ К/9991/63986/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012

у справі № 2а-935/12/1070 Київського окружного адміністративного суду

за позовом Дочірнього підприємства (ДП) «Козачок»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.09.2011 № 00013402320 та № 00013412320.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу грошового зобов`язання із податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 12.09.2011 № 620/23-2/31716956, про порушення товариством норм підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) та пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР), а саме: 1) завищено податковий кредит на загальну суму 80430,00 грн. у податковому обліку за лютий, квітень-жовтень 2008 року за податковими накладними, виписаними ТОВ «Арма-Строй» на поставку клінінгових послуг; 2) завищено валові витрати на 402150,00 грн. за цими ж послугами, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 100537,50 грн. за І - ІV квартали 2008 року.

За результатами перевірки ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.09.2011: № 00013402320 про донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 24500,00 грн. (у т.ч. 19600,00 грн. - основний платіж та 4900,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та № 00013412320 про донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 66234,00 грн. (у т.ч. 52987,00 грн. - основний платіж та 13247,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що між ДП «Козачок» та ТОВ «Арма-Строй» укладено договір від 15.02.2008 № 15/2 про надання клінінгових послуг з щоденного комплексного прибирання приміщень ресторану, вартість яких ДП «Козачок» відніс до складу валових витрат, а суму ПДВ в їх ціні - до податкового кредиту.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 цієї статті).

Як встановлено у судовому процесі, документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за наслідками якої складено акт від 12.09.2011 № 620/23-2/21716956, здійснена ОДПІ згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 ПК України на підставі постанови заступника начальника ВРОВС СУ ПМ ДПА України від 28.02.2011, винесеної у межах кримінальної справи № 69-0094, порушеною, у тому числі, відносно громадянина ОСОБА_4 (директор ТОВ «Арма-Строй») (за ознаками такого злочину, як здійснення фіктивного підприємництва), про що зазначено в самому акті перевірки (а.с. 14).

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 ПК України (у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 13.04.2012 № 4652-VI) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 ст. 86 ПК України).

Враховуючи те, що документальна виїзна позапланова перевірка позивача, за наслідками якої складено акт від 12.09.2011 № 620/23-2/21716956, висновки якого стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 26.09.2011 № 00013402320 та № 00013412320, була проведена на підставі постанови слідчого від 28.02.2011, винесеної у межах кримінального провадження, а доказів прийняття рішення суду у кримінальній справі, в провадженні якої призначена перевірка згідно із вказаною постановою, у судовому процесі не надано, податкові повідомлення-рішення, прийняті ОДПІ щодо грошових зобов'язань позивача, є неправомірними з огляду на їх невідповідність нормам пункту 86.9 ст. 86 ПК України.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев