Ухвала суду № 43855565, 01.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2015р. м. Київ К/9991/66744/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Основ`янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (МДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012

у справі № 2а-10251/11/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Вертикаль»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000370700 від 04.07.2011.

В касаційній скарзі Основ`янська МДПІ (правонаступник ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий, березень 2011 року на загальну суму 73991,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, що є предметом судового розгляду, стали висновки контролюючого органу, які викладені в акті перевірки № № 2545/07-008/30750980 від 29.11.2010. Згідно з цим актом підприємство порушило норми пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (ПК) внаслідок завищення суми бюджетного відшкодування на 73991,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000370700 від 04.07.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 73991,00 грн.

Як свідчать наявні у справі докази, висновок ДПІ стосується операції з поставки позивачу товару (електронних компонентів) від ТОВ «Рейнбоу Технолоджис Україна» згідно із договором від 04.01.2010 № 01/2010. Виконання господарської операції з поставки електронних компонентів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів: податкових та видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур. Будь-яких доводів на спростування факту поставки позивачу електронних компонентів, суми ПДВ в ціні придбання яких позивач сплатив та включив до податкового кредиту, ДПІ не наводить. Придбаний позивачем товар у подальшому був реалізований іншим СПД, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових і видаткових накладних. Оцінка доказів судами зроблена із дотриманням вимог ст. 86 КАС України.

За визначенням підпункту 14.1.18 пункту 14.1 ст. 14 ПК бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 цієї статті визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 ст.200 ПК).

Суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши факт придбання товару (електронні компоненти) позивачем у ТОВ «Рейнбоу Технолоджис Україна» та використання їх у своїй господарській діяльності, дійшли юридично обґрунтованого висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за господарською операцією із вказаним постачальником та подальше включення суми 73991,00 грн. до бюджетного відшкодування.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Основ`янської міжрайонної державної податкової інспекції

м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев

№ К/9991/66744/12