Ухвала суду № 43855497, 23.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2015р. м. Київ К/9991/96545/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2011

у справі № 2а-9320/10/2070

за позовом Державного підприємства «Харківський бронетанковий ремонтний завод»

до 1. Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області;

2. Головного управління Державного казначейства України в Харківській області,

третя особа: Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»

про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2011, позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 26.02.2010 № 0000060700/0, від 25.03.2010 № 0000060700/1, від 27.04.2010 № 0000060700/2, від 14.07.2010 № 0000060700/3 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 529120 грн.; від 09.06.2010 № 0000090700/0, від 14.07.2010 № 0000090700/1 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 200034 грн.; від 09.06.2010 № 0000100700/0, від 14.07.2010 № 0000100700/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 217301 грн., в т.ч. 155215 грн. основного платежу та 62086 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 729154 грн.

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, наголошуючи на тому, що позивач не має права на застосування нульової ставки податку на додану вартість, оскільки не здійснював поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України. Вважає, що вивезення було здійснено ДК «Укрспецекспорт», яке є комісіонером за договором з позивачем (комітентом), однак без доручення комітента самостійно здійснює перетин рухомого майна через кордон України.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції здійснено заміну сторони у справі - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, правонаступником якої була Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, на правонаступника - Західну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДП «Харківський бронетанковий завод» 19.01.2010 подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок, згідно з якими бюджетне відшкодування складає 534070 грн.

Оспорювані податкові повідомлення-рішення від 26.02.2010 № 0000060700/0, від 25.03.2010 № 0000060700/1, від 27.04.2010 № 0000060700/2, від 14.07.2010 № 0000060700/3 про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування за декларацією за грудень 2009 року в сумі 529120 грн. прийняті на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 17.02.2010 № 274/07-004/08099848.

Оспорювані податкові повідомлення-рішення від 09.06.2010 № 0000090700/0, від 14.07.2010 № 0000090700/1 про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування за березень 2010 року в сумі 200034 грн. та від 09.06.2010 № 0000100700/0, від 14.07.2010 № 0000100700/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 217301 грн., в т.ч. 155215 грн. основного платежу та 62086 грн. штрафних (фінансових) санкцій, прийняті на підставі акту позапланової невиїзної перевірки від 07.06.2010 № 1836/07-004/08099848.

Актами перевірок від 17.02.2010 № 274/07-004/08099848 та від 07.06.2010 № 1836/07-004/08099848 зафіксовані порушення позивачем п. 3.1 ст. 3, п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Між ДП «Харківський бронетанковий ремонтний завод» (Комітент) та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (Комісіонер) укладено договір комісії від 23.12.2008 № USE 20.31-409-D/К-08, згідно з п.1.1 якого Комісіонер від свого імені за рахунок Комітента зобов'язався за дорученням Комітента за плату вчинити правочин з проведення капітального ремонту технічного майна, яке є власністю замовника та передано в ремонт за номенклатурою, у кількості та залоговою вартістю, що зазначені в Додатку № 1 до цього Договору.

Пунктом 1.5 договору комісії визначено, що виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно вчиняє зовнішньоекономічну угоду з третьою собою ЗАТ «Белтехекспорт» (Республіка Білорусь) (Замовник) на виконання ремонту виробів.

Згідно з п.п. 3.1.2 договору комісії Комісіонер зобов'язався передати вироби Комітенту (позивачу) для виконання ремонту, прийняти від Комітента вироби після виконання ремонту.

Комісіонер згідно з п.п. 3.1.6 договору комісії зобов'язався здійснити декларування та митне оформлення виробів, або укласти договір з підприємством, яке здійснює декларування на підставі договору, на митне оформлення та декларування виробів, та сплатити пов'язані з цим митні платежі і вартість послуг митних терміналів.

Відповідно до п. 12.7 договору комісії Комісіонер зобов'язаний протягом 3-х днів надати Комітенту (позивачу) копії ВМД та інвойсів, оформлених при експорті виробів з України, а протягом 10-ти днів оригінали ВМД з відміткою митного органу про фактичний перетин митного кордону України.

У ході перевірки позивачем надані міжнародні товарно-транспортні накладні, якими підтверджується факт ввезення рухомого майна на митну територію України, у яких відправником значиться ЗАТ «Белтехекспорт» (Республіка Білорусь), отримувачем - ДП «Харківський бронетанковий завод».

Факт вивезення відремонтованого рухомого майна за межі митної території України підтверджується експортними вантажно-митними деклараціями.

Факт ввезення товарів на митну територію України, виконання робіт з таким майном позивачем, попередньо ввезеним на митну територію України, та вивезення за митну територію України не заперечується.

Позиція податкового органу полягає у тому, що позивач не мав права застосовувати відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР нульову ставку податку на додану вартість до операції з поставки послуг, що складається із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт, оскільки позивач не значиться відправником/експортером товарів згідно наданих до перевірки вантажно-митних декларацій, а відтак рухоме майно не може вважатися вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до п. 6.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить « 0» відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Як вбачається зі змісту наведеної норми закону, однією з обов'язкових умов застосування нульової ставки до операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт, є вивезення платником, що виконував такі роботи, вказаного рухомого майна за межі митної території України або одержувачем-нерезидентом, що засвідчується належно оформленою митною вантажною декларацією.

Суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо безпідставності посилань податкового органу на те, що рухоме майно не може вважатися вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, тобто позивачем, оскільки у вантажно-митних деклараціях відправником/експортером товарів значиться Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт».

Як достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, вантажно-митні декларації, що засвідчують факт вивезення за митну територію України товарів, є належно оформленими, оскільки відповідають вимогам Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 за № 443/2247 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з правилами заповнення граф ВМД при декларуванні товарів, що вивозяться (вивезені) за межі митної території України, які визначає дана Інструкція, при декларуванні товарів за зовнішньоекономічними договорами, укладеними на підставі посередницьких договорів між резидентами:

- у графі 2 вантажної митної декларації зазначаються відомості про відправника, якщо описом цієї графи не передбачено інше;

- у графі 9 вантажної митної декларації зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), у тому числі комісіонера - при декларуванні товарів за зовнішньоекономічним договором, укладеним на підставі договору комісії між резидентами, повіреного - при декларуванні за зовнішньоекономічним договором, укладеним на підставі договору доручення між резидентами.

Згідно з п. 4 вказаної Інструкції відправником є особа, яка передала або має передати заявлені у ВМД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі, або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

З наведених положень випливає, що відправником товару може бути особа, яка передала або має передати заявлені у ВМД товари, незалежно від того, чи є така особа власником товару.

У даному випадку у графі 2 ВМД зазначено Державну компанію з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт», яка є комісіонером за договором, укладеним з позивачем, і яка вважається відправником товару для цілей оформлення такої декларації. У графі 9 особою, відповідальною за фінансове регулювання вказано комісіонера, а також у доповненні до цієї графи комітента: ДП «Харківський бронетанковий ремонтний завод».

Таким чином, та обставина, що ДП «Харківський бронетанковий ремонтний завод» (комітент) не значиться у графі 2 ВМД відправником/експортером товарів не дає підстав для висновку, що попередньо ввезений на митну територію України товар для виконання робіт даною особою платником податку не може вважатися вивезеним за межі митної території України таким платником.

Вивезений комісіонером товар за дорученням комітента (платника податку, що виконував роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним для цього на територію України) для цілей оподаткування за правилами п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР вважається вивезеним за межі митної території таким платником.

До того ж судами попередніх інстанцій при вирішенні справи правильно враховано, що позивач, підтверджуючи експорт товару, а відтак право на застосування нульової ставки податку на додану вартість та право на бюджетне відшкодування при здійсненні експортних операцій на умовах договору комісії, належно оформленою митною вантажною декларацією, в якій у графі 2 відправником вказаний комісіонер, а у доповненні наведені відомості про комітента, діяв у рамках податкового роз'яснення, наданого в листі ДПА України від 14.07.2009 № 14762/7/16-1517-26, яким до відома платників податків та посадових осіб податкової служби були доведені зміни до Інструкції про порядок заповнення ВМД Наказом Державної митної служби України від 16.12.2008 №1414, які набрали чинності з 01.03.2009. Податковий орган вказав, що відповідно до змін, що відбулися, при декларуванні товарів за зовнішньоекономічними договорами, укладеними на підставі посередницьких договорів між резидентами в графі 9 вантажної митної декларації з 01.03.2009 зазначаються відомості про комісіонера, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про комітента. Для підтвердження права на застосування нульової ставки податку на додану вартість та права на бюджетне відшкодування при здійсненні експортних операцій на умовах договору комісії комітент, за умови відповідного заповнення графи 9 та внесення інформації про нього в доповнення до цієї графи, повинен отримати від комісіонера оригінал вантажної митної декларації, а у комісіонера залишаються копії, належним чином засвідчені органом митної служби.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки судів про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун