Ухвала суду № 43855405, 23.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2015р. м. Київ К/9991/64318/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.07.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2011

у справі № 2а-1770/1940/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс»

до Державної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.07.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.04.2010 № 0000242344. Присуджено з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в суді 1,70 грн.

ДПІ у м.Рівне подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині задоволення позову та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для зменшення за податковим повідомленням-рішенням від 21.04.2011 № 0000242344/0 від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 682020 грн. слугували висновки позапланової виїзної перевірки, викладені в акті від 11.04.2011 № 408/23-300/03567150, про порушення вимог п. 102.5, п. 198.3 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідач виходив з таких обставин.

Від'ємне значення в сумі 680120грн виникло за декларацією за січень 2008 року в результаті збільшення податкового кредиту у цьому періоді на суму погашених податкових векселів, яке відбулося шляхом збільшення податкових зобов'язань у декларації за грудень 2007 року, а не коштами. Згідно з поданою декларацією з ПДВ за січень 2008 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 21) мала від'ємне значення в сумі 1117704 грн. Це від'ємне значення використано позивачем при заявлені бюджетного відшкодування ПДВ згідно з поданою декларацією за лютий 2008 року в сумі 396666грн., за березень 2008року в сумі 21277грн.,за квітень 2008 року в сумі 7117 грн.,за травень 2008року в сумі 1279 грн. та за червень 2008року в сумі 1000грн., а також перекрито позитивними нарахуваннями згідно з поданою декларацією з ПДВ за травень 2009 року в сумі 10245грн.

В рядку 26 декларації з ПДВ за січень 2011року позивач задекларував від'ємне значення в сумі 620180 грн.

Відповідач, посилаючись на ст. 257 Цивільного Кодексу України, п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, вказує, що платник податку не може заявити до відшкодування або використати для погашення податкових зобов'язань залишок від'ємного значення з ПДВ в сумі 680 120грн., що виникло за декларацією за січень 2008року.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 102.5 ст. 102, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищив залишок від'ємного значення (рядка 26) за декларацією з ПДВ за січень 2011 року в сумі 680180 грн.

Судами також встановлено, що згідно з декларацією позивача з ПДВ за січень 2011 року та довідкою щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2011 року, позивачем (в рядку 26) задекларовано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 680120 грн. (яке виникло у звітному періоді - лютому 2008року).

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (чинного на час виникнення у позивача від'ємного значення та його декларування) (далі - Закон № 168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі зазначених норм закону в декларації з ПДВ за січень 2008 року позивачем задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду - 1117704 грн. та включено вказану суму до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21, 22.2 декларації).

Згідно з п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі вказаних норм Закону № 168/97-ВР в декларації з ПДВ за лютий 2008року позивач задекларував в рядку 23 залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (січня 2008року), що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (лютого 2008року) в сумі 1117704 грн. При цьому в рядку 26 відображено 721038 грн., як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування (рядок 24-ряд 25 декларації) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З положень Закону № 168/97-ВР випливає, що бюджетному відшкодуванню підлягає лише частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі фактично сплаченій платником податку постачальникам в попередніх податкових періодах.

У даному випадку, як встановлено судами, від'ємне значення виникло у позивача в січні 2008 року в результаті збільшення податкового кредиту січня 2008 року на суму погашених податкових векселів шляхом включення податку до податкового зобов'язання в декларації за грудень 2007року, тобто до складу податкового кордиту віднесено суму нарахованого, а не сплаченого податку на додану вартість.

Законом України від 20.05.2010 № 2275-VI були внесені зміни до абзацу "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з якими:

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

- залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Таким чином, позивач правомірно відображав залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками, в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.

Пунктом 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Системний аналіз положень п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3, п.п. 7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 15.3.1 Закону № 2181-ІІІ дає підстави для висновку, що зазначеним вище граничним строком обмежується право платника податку на додану вартість заявити до бюджетного відшкодування цей податок шляхом його повернення з бюджету і такий строк не поширюється на право платника перенести залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту наступного періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

200.4. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Зміст наведених вище норм Кодексу також дає підстави для висновку, що правило переносу від'ємного значення попереднього звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг). Платник податку, який не заявив до бюджетного відшкодування від'ємне значення, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів включає до складу податкового кредиту наступного податкового періоду шляхом відображення в рядку 24 податкової декларації без обмежень певними строками давності і не втрачає право заявити таке від'ємне значення до бюджетного відшкодування у періоді, в якому виникнуть умови (сплата суми у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг)).

Пунктом 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено строк давності щодо подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування і такий строк не поширюється на право перенести залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту наступного періоду.

Судами попередніх інстанцій правильно визнано безпідставним посилання відповідача на ст. 257 Цивільного Кодексу України, з огляду на те, що положення названої норми права регулює питання строку позовної давності, тобто строку, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України) та який не поширюється на включення залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду позивача.

Суд касаційної інстанції вважає, що суди повно встановили обставини та правильно застосували норми матеріального права та таких обставин. Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун