Ухвала суду № 43855086, 21.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2015 р. м. Київ К/800/67961/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Карманніков М. О., Анастасов Г. В., Бєляєв Р. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Дніпропетровськ»на постанову та ухвалуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 рокуу справі№ 804/13036/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Дніпропетровськ»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровськапроскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року у справі № 804/13036/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 138.8.2 п. 138.8, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України. ст. ст. 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки ТОВ «Богдан-Авто Дніпропетровськ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.07.2011 року по 30.06.2013 року складено акт № 428/22-1/37806383 від 30.08.2013 року, яким зафіксовано порушення пп. пп. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.267 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, пп. пп. 138.10.3, 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, пп. пп. 186.2.1, 186.2.2. п. 186.2, п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок па прибуток на загальну суму 1 500 805,00 грн.; пп. пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 189.4 ст. 189, п. п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 183 6143 грн.; пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасно подано до ДПІ декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.09.2013 року:

- № 0003452201, яким ТОВ «Богдан-Авто Дніпропетровськ» збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 864 992,00 грн., в тому числі за основним платежем 1 500 805,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 364 187,00 грн.;

- № 0003462201, яким ТОВ «Богдан-Авто Дніпропетровськ» збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 755 234,50 грн., в тому числі за основним платежем 1 836 143,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 919 091,50 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем не спростовано висновки акта перевірки, які стали підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина постанови повинна містити встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина ухвали апеляційного суду повинна містити встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідає, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили надані позивачем докази на спростовування висновків акта перевірки та не вказали причини їх відхилення.

Зокрема, поза увагою судів залишились доводи товариства про наявність договорів відповідального зберігання, укладених позивачем з ТОВ «Хюндай Мотор Україна» та ДП «АЗС № 2» АТ «АК «Богдан Моторс», на підставі яких відбувалося повернення автомобілів, наданих на зберігання, не проаналізовано зміст дилерського договору з ТОВ «Хюндай Мотор Україна», не надано оцінки доказам платника щодо відсутності в акті перевірки достовірних даних щодо конкретних автомобілів, які продані за участю позивача, не спростовано судами доводи щодо оренди офісних приміщень в м. Києві по вул. Електриків, 29а та необхідності залучення послуг ТОВ «Консультаційно-аудиторська фірма «Богдан», які не співпадають з обов'язками штатного бухгалтера, не враховано умови п. 2.2.7 дилерського договору з ТОВ «Хюндай Мотор Україна» від 31.12.2011 року щодо проведення позивачем рекламної роботи за власний рахунок, залишено поза увагою посилання позивача про відсутність необхідності ліцензії у ПАТ «ЗНВКІФ «Богдан Капітал», оскільки останній має виключно власний капітал.

Погоджуючись з доводами податкового органу про те, що отримання запчастин від ТОВ «ХЮМЕР УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ АВТОМОБІЛЬНИЙ ХОЛДИНГ», послуг оренди та охорони, з ремонтування, передпродажної підготовки, тонування, мийки, рихтувально-малярних послуг комунальні витрати не можуть відносяться до витрат та податкового кредиту, оскільки вони не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства, судами першої та апеляційної інстанції не вказано які норми матеріального права виключають використання таких послуг в господарській діяльності товариства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, надати оцінку доводам сторін та доказам, що їх підтверджують, з врахуванням вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо допустимості доказів (статті 70) та обов'язку доказування (стаття 71), і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Дніпропетровськ» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 року у справі № 804/13036/13-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак