Ухвала суду № 43855043, 23.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2015 р. м. Київ К/800/56181/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,секретаря Горбатюка В.С.,

за участю позивача і представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними рішень, дій та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій,

встановив:

В липні 2014 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (далі - районний відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ) та з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 20.08.2014 р. просив: визнати протиправною і скасувати постанову від 06.06.2013 р. № 38707854 про арешт майна та заборону його відчуження, якою накладено арешт на автомобіль MAZDA 3, номер державної реєстрації НОМЕР_1; визнати нечинною постанову про стягнення виконавчого збору від 18.06.2010 р.; визнати незаконними дії відповідача щодо утримання вказаного транспортного засобу під арештом з 16.09.2013 р. по 15.07.2014 р.; зобов'язати відповідача утриматись від вчинення дій, які обмежують право позивача вільно розпоряджатися своїм майном.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність районного відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ, що виявилась у невчиненні дій, спрямованих на виконання постанови державного виконавця від 06.06.2013 р. ВП № 19622633 про повернення виконавчого документа стягувачеві та припинення дії (скасування) заходів, застосованих у межах виконавчого провадження ВП № 19622633 щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь АКБ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 92 217,87 грн на підставі виконавчого напису нотаріуса від 11.05.2010 р. № 3244. Визнано протиправною і скасовано постанову державного виконавця від 16.06.2010 р № 7433 про оголошення у розшук та затримання автомобіля MAZDA 3, номер державної реєстрації НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, яка прийнята в межах виконавчого провадження ВП № 19622633. Визнано протиправною і скасовано постанову державного виконавця від 18.06.2010 р. ВП № 19622633 про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 9221,78 грн. Визнано протиправними дії відповідача, що виявились у накладенні арешту на майно ОСОБА_4 та вжитті інших заходів, спрямованих на примусове виконання постанови від 18.06.2010 р. ВП № 19622633 про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 9221,78 грн. Скасовано всі заходи, вжиті відповідачем з метою примусового виконання постанови від 18.06.2010 р. ВП № 19622633, в тому числі постанову від 05.08.2014 р. № 41292163 в частині накладення арешту на майно ОСОБА_4 та оголошення заборони на його відчуження в межах суми стягнення при виконанні постанови від 18.06.2010 р. про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 9221,78 грн. Відмовлено в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій.

У касаційній скарзі районний відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та залишити без розгляду позов в частині вимог про скасування постанови від 18.06.2010 р. про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору, в іншій частині - прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що судами не застосовано наслідки пропуску позивачем строку звернення до суду з вимогою про скасування постанови державного виконавця від 18.06.2010 р., прийнято заяву від 20.08.2014 р. про зміну предмета позову після початку розгляду справи по суті та зроблено помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з позивача виконавчого збору.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 вважає її доводи безпідставними та просить залишити судові рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що постановою державного виконавця районного відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ від 04.06.2010 р. відкрито виконавче провадження ВП № 19622633 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 11.05.2010 р. № 3244 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 92 217,87 грн за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна - транспортного засобу MAZDA 3. Боржнику надано строк до 10.06.2010 р. для добровільної сплати боргу.

В межах виконавчого провадження ВП № 19622633 державним виконавцем прийнято постанови: від 10.06.2010 р. - про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_4, в межах суми боргу та оголошення заборони на його відчуження; від 16.06.2010 р. - про оголошення у розшук та затримання автомобіля MAZDA 3, 2008 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, вилучення ключів та технічного паспорту; від 18.06.2010 р. - про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 9 221,78 грн.

28.01.2011 р. і повторно 12.07.2012 р. ПАТ "Укрсоцбанк" звертався до районного відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ із заявою про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документу стягувачеві у зв'язку з виконанням ОСОБА_4 своїх зобов'язань перед банком.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 р. в адміністративній справі № 2а-5794/12/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 р., зобов'язано районний відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ винести постанову про повернення ПАТ "Укрсоцбанк" виконавчого документу про стягнення з ОСОБА_4 92 217,87 грн. Крім того, суд зобов'язав відповідача вчинити дії щодо звільнення з-під арешту заставленого майна - автомобіля MAZDA 3, номер державної реєстрації НОМЕР_1.

Постановою державного виконавця від 06.06.2013 р. ВП № 19622633 виконавчий напис нотаріуса від 11.05.2010 р. № 3244 повернуто стягувачу, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання.

Одночасно державним виконавцем прийнято дві інші постанови: від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 - про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 18.06.2010 р. б/н про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 9 221,78 грн та від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 - про накладення арешту на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_4, у межах суми стягнення - 9371,78 грн, а також про заборону відчуження будь-якого майна, що належить боржнику.

Запис про публічне обтяження на підставі постанови державного виконавця від 06.06.2013 ВП № 38707854 внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зі змісту якого вбачається, що накладено арешт на автомобіль MAZDA 3, що належить ОСОБА_4

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 р. у справі № 810/4362/13-а (з урахуванням ухвали від 14.02.2014 р. про роз'яснення цього судового рішення) скасовано постанову державного виконавця від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору у розмірі 9221,78 грн.

На виконання вказаного судового рішення начальником районного відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ прийнято постанову від 19.11.2013 р. ВП № 38707854 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2013 р.

В той самий день державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 41292163 з виконання постанови від 18.06.2010 р. про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 9 221,78 грн.

За результатами перевірки виконавчого провадження ВП № 41292163 начальником районного відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ прийнято постанову від 05.08.2014 р., якою скасовано постанову державного виконавця від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 про арешт майна боржника ОСОБА_4 та оголошення заборони на його відчуження, а також постановлено вилучити запис № 8 про публічне обтяження за № 13784386 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, внесеного на підставі скасованої постанови від 06.06.2013 р. ВП № 38707854. Цією ж постановою накладено новий арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження в межах суми стягнення при виконанні постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.06.2010 р. б/н.

Станом на 19.08.2014 р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зазначено нечинним запис № 8 щодо публічного обтяження рухомого майна, що належить ОСОБА_4, на підставі постанови державного виконавця від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 та внесено запис № 12 про публічне обтяження у вигляді арешту рухомого майна, що належить ОСОБА_4, на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 05.08.2014 р. ВП № 41292163.

Отже, із встановлених судами обставин справи вбачається, що первинною в рішеннях і діях органу ДВС, які оскаржуються до суду, є постанова державного виконавця від 18.06.2010 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, з якою пов'язана вся наступна поведінка державного виконавця із вчинення виконавчих дій, а саме: розшук майна, накладення на нього арешту і оголошення заборони на його відчуження.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій зазначили, що вдруге вирішують питання правомірності постанови державного виконавця про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору, якій вже була надана оцінка в постанові Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 р. у справі № 810/4362/13-а, та дійшли висновку про відсутність у відповідача підстав для прийняття вказаної постанови, враховуючи те, що державна виконавча служба фактично не стягнула з боржника жодної суми і боржник виконав свої зобов'язання перед стягувачем добровільно поза межами виконавчого провадження.

При цьому суди не звернули уваги на те, що у справі № 810/4362/13-а Київським окружним адміністративним судом вирішувалась вимога про законність постанови державного виконавця від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 про відкриття виконавчого провадження, а не постанова від 18.06.2010 р. ВП № 19622633 про стягнення виконавчого збору.

Суд першої інстанції вважав необхідним поновити позивачу строк звернення до суду і вийти за межі позовних вимог, посилаючись на триваючий характер порушення його прав з боку органу державної виконавчої служби, недобросовісні дії посадових осіб державної виконавчої служби із застосуванням юридичних технологій, послідовне скасування та накладення арешту на майно позивача на підставі різних процесуальних документів, що призводило до плутанини в підставах арешту, викривлене тлумачення змісту судових рішень.

Однак суд не врахував, що поновлення строку звернення до суду і вихід за межі позовних вимог пов'язано з поважністю причини пропуску цього строку, яка ним не досліджувалась.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції вважав, що позивачем дотримано строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав, свобод та інтересів йому стало відомо після отримання 11.07.2014р. ухвали Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2014 р. про відмову в роз'ясненні постанови цього суду від 16.09.2013 р. у справі № 810/4362/13-а.

Проте апеляційна інстанція не зазначила, яким чином з ухвали від 01.07.2014 р. про відмову в роз'ясненні постанови Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 р. позивач міг дізнатись про оскаржувані рішення державного виконавця.

За приписами частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суди не встановили, коли позивач дізнався чи міг дізнатись про оскаржувані постанови відповідача, враховуючи його неодноразові звернення в суд з позовними вимогами до державної виконавчої служби, у тому числі про скасування постанови від 06.06.2013 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови державного виконавця від 18.06.2010 р. щодо стягнення виконавчого збору.

Надаючи оцінку постанові державного виконавця від 18.06.2010 р. ВП № 19622633, суди дійшли необґрунтованого висновку про її протиправність, не встановивши, коли позивач отримав постанову від 04.06.2010 р. ВП № 19622633 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса та коли погасив заборгованість перед банком (конкретні дати).

Суди також не навели мотивів того, чому вважали триваючими протиправними (недобросовісними тощо) дії органу ДВС, які були направлені на виконання ніким не скасованої до 20 серпня 2014 року постанови державного виконавця від 18.06.2010 р. про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 9 221,78 грн за рахунок майна цього боржника.

Без встановлення вказаних обставин неможливо зробити висновок про правомірність стягнення з боржника виконавчого збору, який в силу статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) стягується в разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, та вирішити питання щодо правомірності постанов державного виконавця, пов'язаних з виконанням постанови від 18.06.2010 р. ВП № 19622633.

З урахуванням викладеного та виходячи з приписів статті 227 КАС України, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.