Ухвала суду № 43854963, 07.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2015р. м. Київ К/800/54726/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Загороднього А.Ф.,

секретар Антипенко В.В.,

за участю представників Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області - Островерха Р.В.; Дочірнього підприємства «Агропромцукор» товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астарта-Київ» - Мальцева І.В., Семко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області правонаступника Хмільницької об'єднаної Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 7 серпня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Агропромцукор» товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астарта-Київ» (далі - Підприємство), до ДПІ,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2012 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000032200 від 5.06.2012 року.

На обґрунтування позову зазначило, що ДПІ зроблено помилковий висновок щодо необхідності нарахування податку на додану вартість при здійсненні операції з передачі майна Підприємства до ТОВ «Астарта-Київ», оскільки операція купівлі-продажу не здійснювалась, майно передавалося на підставі передаточного акту (балансу).

16 липня 2012 року постановою Вінницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2012 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000032200 від 5.06.2012 року визнане протиправним та скасоване.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що оскільки передача майна Підприємства відповідно до передавального акту його правонаступника не є поставкою, то, відповідно, ці відносини не регулюються пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», яка визначає порядок оподаткування податком на додану вартість операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку.

Податковий орган помилково зазначив про порушення Підприємством вимог пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки припинення діяльності товариства шляхом приєднання до іншого суб'єкта господарювання не є і не може бути безоплатною поставкою, в даному випадку відсутнє заниження Підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

20 травня 2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2012 року були скасовані, адміністративна справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неврахування судами попередніх інстанцій того, що перевірка Підприємства була здійснена на виконання постанови старшого слідчого Хмільницької міжрайпрокуратури від 9.03.2012 року щодо проведення виїзної документальної позапланової податкової перевірки у кримінальній справі і не встановлено чи приймалося судом відповідне рішення у кримінальній справі.

7 серпня 2013 року постановою Вінницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000032200 від 5.06.2012 року визнане протиправним та скасоване.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що реорганізація юридичної особи не призводить до збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в силу пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 7 серпня 2013 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання наказу ДПС у Вінницькій області № 120 від 18.04.2012 року та постанови старшого слідчого Хмільницької міжрайпрокуратури від 9.03.2012 року щодо проведення виїзної документальної позапланової податкової перевірки у кримінальній справі ДПІ була здійснена позапланова виїзна документальна перевірка Підприємства щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2009 року до 31.03.2010 року. за наслідками якої 21.05.2012 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Підприємством у порушення вимог пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не включено до складу податкових зобов'язань за жовтень 2009 року податок на додану вартість з вартості активів, переданих ТОВ фірма «Астарта-Київ» згідно зобов'язань, за актом прийому-передачі.

5 червня 2012 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000032200 щодо збільшення Підприємству грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 7 594 804,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Згідно з п. 1.31 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж товарів - це будь-які операції, що здійснювались згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений порядок реалізації платників, всі права та обов'язки щодо сплати податків переходять до правонаступників.

Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ фірма «Астарта-Київ» №11/2009 від 18.06.2009 року загальними зборами прийняте рішення про припинення діяльності дочірнього підприємства «Агропромцукор» товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астарта-Київ» шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астарта-Київ».

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання сього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно з ч. 1 ст.106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженою на це установчими документами.

Відповідно до ч.,ч. 2, 3 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Згідно з ч. 3 ст. 59 Господарського кодексу України поняття «приєднання» як вид реорганізації передбачає, що у разі приєднання одного або декількох суб'єктів господарювання до Іншого суб'єкта, до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що підтвердженням факту приєднання активів, капіталу та зобов'язань дочірнього підприємства «Агропромцукор» товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астарта-Київ» до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астарта-Київ» є передавальний акт від 31.10.2009 року, затверджений на загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Астарта-Київ» № 28-А/2009 від 31.10.2009 року і нотаріально засвідчений.

Господарська операція, яка не підпадає під поняття цивільно-правового договору, не є поставкою відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» і не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Оскільки передача майна дочірнього підприємства «Агропромцукор» товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астарта-Київ» відповідно до передавального акту його правонаступнику не є поставкою, у зв'язку з чим ці відносини не регулюються пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», яка визначає порядок оподаткування податком на додану вартість операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку.

Реорганізація юридичної особи шляхом приєднання не призводить до збільшення податкових зобов'язання з податку на додану вартість на підставі пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи-підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що ДПІ у порушення вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України передчасно прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 7 серпня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Загородній А.Ф.