Ухвала суду № 43854583, 15.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2015р. м. Київ К/800/61285/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого – судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі № 821/2834/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства “Сигма” до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області та Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, –

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство “Сигма” (далі – ПАТ “Сигма”) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі – ДПІ) та Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області, в якому просило з урахуванням уточнення позовних вимог стягнути заборгованість по бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість в загальній сумі 1 442 850,23 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ПАТ “Сигма” було подано до ДПІ податкову звітність з ПДВ за квітень, вересень, грудень 2009 року, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, серпень, жовтень, листопад 2011 року, де заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ у загальній сумі 1 442 850,23 грн.

Обґрунтованість заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ згідно податкових декларацій за квітень, вересень, грудень 2009 року, лютий, червень 2010 року були перевірені ДПІ, про що складено відповідні акти перевірок:

- від 14 січня 2010 року №54/23-2/14120788 “Про результати невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПАТ “Сигма” за період квітень 2009 року, вересень 2009 року”;

- від 22 липня 2010 року №3299/07-0/14120788 “Про результати позапланової невиїзної перевірки обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ ПАТ “Сигма” за листопад, грудень 2009 року, січень та березень 2010 року”;

- від 17 грудня 2010 року №5418/07-0/14120788 “Про результати невиїзної документальної перевірки ПАТ “Сигма” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період грудень 2009 року, січень, лютий, травень 2010 року”;

- від 16 листопада 2010 року №4834/07-0/14120788 “Про результати позапланової виїзної перевірки ПAT “Сигма” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні 2010 року та за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні, червні 2010 року».

Зазначеними актами перевірок встановлено завищення ПАТ “Сигма” :

- ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за квітень 2009 року на загальну суму 337 508,00 грн. (в тому числі за квітень 2009 року на 47 547,00 грн., за вересень 2009 року на 289 961,00 грн.), про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 січня 2010 року № 0000302301/0.

- бюджетного відшкодування у грудні 2009 року на суму 199 500,00 грн. та у лютому 2010 року на суму 74 666,67 грн., внаслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2010 року № 0004960700/0;

- суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за червень 2010 року на 100 937,00 грн., внаслідок чого було прийнято податкове повідомлення - рішення від 24 листопада 2010 року № 0004210700/0.

Позивачем було оскаржено в судовому порядку вказані податкові повідомлення-рішення, які за результатами розгляду справ № 2-а- 2740/10/2170, № 2-а-4951/10/2170 та № 2-а-897/11/2170 були скасовані. По вказаним справам судові рішення набрали законної сили.

Однак, відповідачем залучено до матеріалів справи акт звірки по ПАТ “Сигма”, яким станом на 01 лютого 2014 року підтверджено залишок невідшкодованих сум податку на додану вартість за квітень 2009 року в сумі 47 547,00 грн., за вересень 2009 року в сумі 297 840,90 грн., за грудень 2009 року в сумі 346 317,00 грн., за червень 2010 року в сумі 528 660,00 грн.

Крім того, з акту звірки по ПАТ “Сигма” станом на 01 лютого 2014 року вбачається, що податковим органом підтверджено залишок невідшкодованих сум податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 38 062,00 грн., за вересень 2010 року в сумі 62 869,00 грн., за жовтень 2010 року в сумі 36 319,00 грн. та за листопад 2010 року в сумі 27 554,00 грн.

Позивачем, також, було подано до ДПІ податкові декларації з ПДВ та додані до них розрахунки сум бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, яким, зокрема за серпень 2011 року заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПАТ “Сигма” суму 13 833,00 грн., за жовтень 2011 року заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПАТ “Сигма” суму 10 985,00 грн., за листопад 2011 року заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПАТ “Сигма” суму 6 879,00 грн.

Також, станом на 01 лютого 2014 року податковим органом підтверджено залишок невідшкодованих сум податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 13 833,00 грн., за жовтень 2011 року у розмірі 10 985,00 грн., за листопад 2011 року у розмірі 6 879,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі-Закон) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підпункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України (далі-ПК України) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону та пунктом 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, якщо в межах 30-денного терміну податковим органом не було зроблено документальної невиїзної перевірки (камеральної) платника податків з питань перевірки заявлених у податкових деклараціях сум бюджетного відшкодування, тому у ДПІ відсутні підстави вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено таким платником податків з порушенням норм податкового законодавства.

Згідно підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

У відповідності до пункту 200.17 статті 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі, заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України в Україні при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Як встановлено судами, у податкових деклараціях з ПДВ за квітень, вересень, грудень 2009 року, лютий, червень - листопад 2010 року, серпень, жовтень, листопад 2011 року ПАТ “Сигма” на власний розсуд визначило напрямок здійснення відшкодування - повернення на розрахунковий рахунок підприємства, а також додало розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування.

Однак, ДПІ не було надано до органу державної казначейської служби висновків після закінчення вищевказаних процедур підтвердження обґрунтованості бюджетного відшкодування, як це передбачено підпунктом 7.7.8 пунктом 7.7 та пунктом 200.12 статті 200 ПК України.

В порушення частини другої статті 71 КАС України, податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, не навів жодних правових норм чи яких-небудь інших обґрунтувань щодо не вчинення дій з надання висновку про виплату коштів ПАТ “Сигма”.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що сума ПДВ у розмірі 1 442 850,23 грн., заявлена позивачем до бюджетного відшкодування у податковій декларації з ПДВ за квітень, вересень, грудень 2009 року, лютий, червень, - листопад 2010 року, серпень, жовтень, листопад 2011 року, підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Згідно з частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: