ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач:Франовська К.С.
ПОСТАНОВА
іменем України
"27" квітня 2015 р. Справа № 806/5575/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Франовської К.С.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Хаюка С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" березня 2015 р. у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000027521 від 03.12.2014 року про застосування 34 000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка та без внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру.
Позов обгрунтований тим, що прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки виявлені в магазині алкогольні напої є власністю продавця .
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року позов задоволено частково.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000027521 від 03.12.2014 року в частині штрафних санкцій в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Додатковою постановою від 30 березня 2015 року з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету стягнуто судовий збір в сумі 730,80 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржили і позивач, і відповідач.
Позивач в апеляційній скарзі порушує питання про скасування судового рішення в частині відмови у позові з підстав його невідповідності фактичним обставинам справи та нормам матеріального права. Так, зазначає ОСОБА_3, суд не врахував, що посадовими особами податкового органу в процесі перевірки не досліджувалось питання щодо відсотку вмісту спирту етилового в алкогольних напоях, що знаходились в приміщенні магазину, а тому підстав для застосування штрафних санкцій на зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, - немає.
Відповідач в апеляційній скарзі порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_3 з тих підстав, що судом не дано правильної правової оцінки письмовим доказам, якими підтверджено зберігання в магазині ФОП ОСОБА_3 алкогольних напоїв вмісткістю спирту понад 8,5 відсотків об"ємних одиниць, які законодавством підлягають обов"язковому маркуванню.
Враховуючи те, що особи які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає доцільним розглядати справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу від 12.11.2014 року та на підставі направлень № 927та № 928від 12.11.2014 року працівниками ГУ Міндоходів у Житомирській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами павільйону "ІНФОРМАЦІЯ_1" , що розташований у АДРЕСА_2 і належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3Перевірка проводилась в присутності продавця магазину ОСОБА_4 та за участю ФОП ОСОБА_3
19 листопада 2014 року податковим органом складено акт, за змістом якого в павільйоні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 зберігались алкогольні та слабоалкогольні напої на суму 1005,00 грн. в кількості 21 пляшка, в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка (додаток №1)
Акт перевірки ФОП ОСОБА_3 підписала з зауваженням, що вино належить продавцю.
За висновками перервіряючих, ФОП ОСОБА_3 порушено :
- ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в частині зберігання алкогольних напоїв в місці не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв;
- ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в частині зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.
На підставі вказаного акту контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000027521 від 03.12.2014 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 34000,00 грн. (а.с.5).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єктів господарювання зберігати алкогольні напої та тютюнові вироби виключно в спеціальних місцях зберігання. За порушення вищезазначеної норми абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено відповідальність у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 грн.
Відповідно до абз. 18, 19 ст. 1 цього Закону місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Таким чином, Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачає обов'язковість внесення відомостей про місце зберігання до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ч. 34 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).
Порядок ведення Єдиного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251 (далі - Порядок № 251).
Згідно п.2.1, п. 2.3, п.2.5 Порядку №251 для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України або до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання; про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається довідка; довідка повинна перебувати у місці зберігання та пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки.
Тобто, доказом внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру є видана довідка встановленого зразка.
Судом встановлено, що на час проведення перевірки у позивача були відсутні докази внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру, у зв"язку з чим порушення вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» знайшло своє підтвердження.
Стосовно пояснень позивача про те, що виявлені в ході перевірки алкогольні напої належать продавцю павільйону ОСОБА_4, то вони не можуть спростувати висновки перевірки, оскільки за змістом п.8 "Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854, суб'єкту господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, забороняється приймати для продажу та зберігання алкогольні напої від юридичних і фізичних осіб, які не мають ліцензії на виробництво або на право імпорту чи оптової торгівлі алкогольними напоями.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про відсутність доказів щодо відсотку вмісту спирту етилового в алкогольних напоях є надуманими і спростовуються Додатком №1 до акту перевірки з описом виявлених алкогольних напоїв (а.с.41).
З огляду на вказане, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність рішення контролюючого органу від 03.12.2014 року № 0000027521 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., оскільки останнім в порушення вимог Закону здійснювалося зберігання алкогольних напоїв в місцях, що не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Щодо застосування до позивача штрафних санкцій за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Задовольняючи позов і визнаючи протиправним в цій частині податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що посадовими особами податкового органу, в ході здійснення перевірки, не досліджувалось питання щодо відсотку вмісту спирту етилового в алкогольних напоях, що знаходились в приміщенні магазину. Дана обставина, не дала суду можливості встановити фактичні обставини справи щодо того, чи підлягала маркуванню така продукція.
Крім того, суд виходив ще й з того, що відносно продавця ОСОБА_4 постановою Корольовського районного суду від 12.12.2014 року провадження за ст.164 ч.1, 164-5 ч. 1 КпАП України (за зберігання алкогольних напоїв не маркованих акцизними марками встановлено зразка) закрито у зв"язку з відсутністю у її діях складу вказаного правопорушення (а.с.60)
З такими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
В силу вимог абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Згідно абз.11 ст. 17 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Таким чином, підставою для застосування штрафу в порядку наведеної норми Закону є не лише реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка, але і зберігання таких напоїв.
Для застосування відповідальності на підставі наведеної норми Закону достатньо самого факту здійснення зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв та/або зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору.
Відповідно до положень п.226.6 ст.226 Податкового кодексу України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.
Пункт 12 постанови Кабінету міністрів України від 30.07.1996 р. № 854 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» встановлює, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.
Так, в судовому засіданні суду першої інстанції встановлено та не спростовано позивачем , що в павільйоні "ІНФОРМАЦІЯ_1" було виявлено алкогольні напої (вино) імпортного виробництва в кількості 21 пляшка, 13 з яких з об"ємом спирту понад 8,5%.
Опис алкогольних напоїв ( Додаток №1) підписаний позивачем без зауважень.
Враховуючи наведені обставини та оцінюючи зібрані докази, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій за зберігання алкогольних напоїв без маркування є неправомірним і позивачем теж не надано доказів його неправомірності.
Доводи апеляційної скарги щодо закриття провадження у справі щодо ОСОБА_4 за статтею 164 ч. 1, та ч.1 ст.164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із відсутністю в діях адміністративного правопорушення не спростовує факту зберігання алкогольних напоїв без акцизних марок.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції у вказаній частині було допущено порушення норм матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.
В решті постанова суду першої інстанції та додаткова постанова залишаються без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" березня 2015 р. в частині задоволення позову ОСОБА_3,- с к а с у в а т и.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою у позові ОСОБА_3 до Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000027521 від 03 грудня 2014 року про застосування 17 000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст.11 Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка,- в і д м о в и т и.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету судовий збір в сумі 903 грн.50 коп.
В решті постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року та додаткову постанову цього ж суду від 30 березня 2014 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.С. Франовська
судді: І.Ф.Бондарчук
С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014
4-третій особі: - ,
Судове рішення № 43851870, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/5575/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: