Рішення № 43850, 14.07.2006, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 7-38-36

проспект Миру , 20 тел. 678-853

Іменем України

РІШЕННЯ

11 липня 2006 року Справа № 8/173

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ашер”, вул.Борисенка 47, м.Чернігів, 14037

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вега СК”, вул.Пирогова 15, м.Чернігів, 14000

про стягнення 10152грн.41коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Прохоренко О.Г. –юрисконсульт, довіреність №03/05 від 24.01.2005р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення 7625грн.36коп. боргу за товар, поставлений по видатковим накладним №АШ/вп-021981 від 29.04.2006р., № АШ/вп-021993 від 29.04.2006р., №АШ/вп-023589 від 06.05.2006р., № АШ/вп-023617 від 06.05.2006р. на підставі договору поставки №6364 від 03.01.2005р., 2384грн.30коп. по оплаті вартості тари, переведеної в розряд товару, та 142грн.75коп. пені за неналежне виконання відповідачем зобов’язань.

В судовому засіданні представником позивача подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 7768грн.11коп. у зв’язку зі сплатою відповідачем заборгованості в цій частині.

Відповідач відзив на позов не надав. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомлено. За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїм правом приймати участь у судових засіданнях та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки явка останнього в судове засідання обов’язковою не визнавалась.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, вислухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного між сторонами у справі договору поставки №6364 від 03.01.2005р. позивач зобов’язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар –пиво, безалкогольні напої, мінеральні води, соки та інше (в асортименті) загальною вартістю орієнтовно –600000грн. У випадку, якщо протягом строку дії договору позивач передасть відповідачу товар загальною вартістю більшою або меншою, ніж указана в п.1.1. сума, сторони дійшли згоди вважати, що загальна вартість товару, яка підлягає поставці та поставлена за договором дорівнює загальній вартості товару, що у цей строк позивач фактично передасть відповідачу.

За умовами договору сторони встановили, що асортимент (найменування), кількість та ціна товару визначаються за взаємним погодженням сторін на кожну окрему партію та вказуються в накладних (видаткових, товарно-транспортних накладних або інших), оформлених на передачу позивачем товару відповідачу. Ці накладні та асортимент (найменування), кількість і ціна товару, що в них зазначені, є невід’ємною частиною договору. Накладні, окрім функції товару виконують роль взаємоузгоджених сторонами специфікацій до договору. Прийняття товару відповідачем підтверджує його згоду з вказаними в накладних асортиментом (найменуванням), кількістю та ціною, поставленого йому товару та переданої тари (п.п.2.1., 2.2.).

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується копіями видаткових накладних №АШ/вп-021981 від 29.04.2006р., № АШ/вп-021993 від 29.04.2006р., №АШ/вп-023589 від 06.05.2006р., № АШ/вп-023617 від 06.05.2006р., по яких відповідачу було передано товар на загальну суму 8058грн.31коп. Про отримання відповідачем товару свідчать підпис уповноваженої особи відповідача на вищезазначених накладних та відбиток печатки.

Відповідно до п.4.1. договору відповідач зобов’язався оплачувати товар позивачу не пізніше 10 календарних днів із дати одержання кожної партії товару. При цьому оплаті підлягає вся фактично одержана відповідачем партія товару. Партією є товар, передача якого від позивача відповідачу оформлена однією накладною.

Відповідач зобов’язання за договором частково виконав, сплативши в рахунок погашення заборгованості 432грн.95коп. На момент прийняття рішення заборгованість за товар становила 7625грн.36коп.

За умовами п.8.1.1. договору в момент одержання кожної партії товару відповідач зобов’язався повертати позивачу таку саму тару в тій же кількості і тієї ж якості та стандарту, як і тара, в яку цей товар розфасовано та упаковано при передачі його відповідачу. В разі неповернення зворотної тари на вказаних в п.п.8.1.1. та 8.8. умовах, позивач має право перевести цю тару в розгляд товару шляхом із дати виставлення (виписки) відповідачу рахунку на її оплату. Відповідач зобов’язався оплатити позивачу вартість цієї тари разом з нарахованим на неї ПДВ у строк 5 банківських днів із дня відправлення йому позивачем вказаного рахунку.

Додатковою угодою від 05.09.2005р. до договору поставки сторони дійшли згоди, що у разі неповернення відповідачем КЕГів та вуглекислотних балонів (балонів СО2) на умовах, зазначених в п.8.8. договору, позивач має також право перевести цю тару з певної дати в розряд товару шляхом виставлення (виписки) відповідачу рахунку на її оплату. Відповідач зобов’язаний сплатити позивачу вартість цієї тари разом з нарахованим на неї ПДВ у строк 5 банківських днів із дня відправлення позивачем відповідачу (поштою, кур’єром, або безпосередньо передавши) вказаного рахунку. При цьому оплата КЕГів та балонів СО2 здійснюється за цінами, зазначеними в таблиці, викладеній в додатковій угоді, незалежно від того, яка вартість цієї тари буде вказана в накладних.

На підставі умов договору поставки та додаткової угоди до нього позивачем виставлений відповідачу рахунок –фактура №АШ/оф-001004 від 12.06.2006р. на загальну суму 2384грн.30коп. та виписана видаткова накладна №АШ/оф-004773 від 12.06.2006р., що свідчать про переведення позивачем неповернутої відповідачем в строк тари в розряд товару. Факт направлення відповідачу рахунку-фактури та видаткової накладної підтверджується супровідним листом від 13.06.2006р. за вих. №1306 та фіскальним чеком від 14.06.2006р. №3837 (а.с.20).

Відповідач у встановлений строк вартість тари, переведеної в розряд товару, позивачу не оплатив.

З огляду на викладене, з урахуванням заборгованості за товар в розмірі 7625грн.36коп., на момент звернення позивачем із позовом до суду сума боргу за товар і тару становила 10009грн.66коп.

Після порушення провадження у справі позивачем подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 7768грн.11коп. у зв’язку зі сплатою відповідачем вказаної суми в рахунок погашення заборгованості. За таких обставин суд доходить висновку, що спір між сторонами в частині стягнення 7768грн.11коп. боргу врегульований, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем в повному обсязі зобов’язань по оплаті вартості отриманого товару і тари, переведеної в розряд товару, у встановлений договором строк, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 2241грн.55коп. боргу.

За умовами договору поставки (п.7.3.) за кожен день прострочення оплати товару та тари відповідач зобов’язався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, розрахованої за кожен день прострочення платежу та нарахованої на суму заборгованості. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення, починаючи з моменту виникнення заборгованості і до моменту її повного погашення.

З урахуванням вищезазначеної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 142грн.75коп. пені за період з 17.05.2006р. по 21.06.2006р.

Як вбачається із розрахунку позивача пеня обчислювалась ним виходячи з розміру облікової ставки НБУ 9,5%, яка встановлена з 10 серпня 2005 року, без урахування зменшення її розміру до 8,5%, починаючи з 10 червня 2006 року.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт невиконання відповідачем належним чином зобов’язань по договору, вимоги позивача в частині стягнення пені є обґрунтованими, але задовольняються судом частково в розмірі 134грн.88коп.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи із наявної на момент звернення позивача із позовом до суду заборгованості за товар у розмірі 10009грн.66коп. та задоволених вимог в частині стягнення пені в розмірі 134грн.88коп.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.530 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,80 п.1-1,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вега СК”, вул.Пирогова 15, м.Чернігів (ідентифікаційний код 24835502, р/р 26003302831468 в Промінвестбанку м.Чернігів, МФО 353456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ашер”, вул.Борисенка 47, м.Чернігів (ідентифікаційний код 14236924, р/р 26008018893 в ЗАТ „Полікомбанк” м.Чернігів, МФО 353100) 2241грн.55коп. боргу, 134грн.88коп. пені, 101грн.92коп. держмита та 117грн.91коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 7768грн.11коп. боргу.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г.Оленич