Ухвала суду № 43848959, 20.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Сичова С.П.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"20" вересня 2012 р. Справа № 0670/12435/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю

представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" червня 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Техкомплект" до ОСОБА_3 об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 14.12.2011 р. №00011522301 ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 підприємство "Техкомплект" звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції від 14.12.2011 р. №0001522301. Свої вимоги обгрунтовувало тим, що ОСОБА_4 підприємством "Техкомплект" виконані всі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту, а правочини укладені з ТОВ "ОСОБА_5 груп ЛТД" та ТОВ "Віктрейд ЛТД" спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 р. та додатковою постановою цього ж суду від 17.07.2012 р. позов задоволено повністю, скасоване податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції №0001522301 від 14.12.2011 р. Відшкодовано Приватному підприємству "Техкопмлект" з Державного бюджету України 524,16 грн. понесених судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 року та прийняти нову - про відмову в позові.

Розглянувши справу в межах ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст. 200 КАС України визначено. що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Оскільки, постанову від 08.06.2012 р. Житомирським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.

Доводи апеляційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують.

З матеріалів справи вбачається, що з 18.11.2011 р. по 24.11.2011 р. посадовими особами ОСОБА_3 ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Техкомплект" з питань достовірності формування податкового кредиту по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Віктрейд ЛТД" за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р. та з ТОВ "ОСОБА_5 груп ЛТД" за період з 01.03.2011 р. по 30.06.2011 р.

За результатами даної перевірки 01.12.2011 р. складено акт №5072/23-01/306178847, в якому зафіксовані порушення вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, ПП "Техкомплект" занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість на суму 52416,00 грн. та порушення ч.1, ч.2 ст.203, 215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах укладених з ТОВ "ОСОБА_5 груп ЛТД" та ТОВ "Віктрейд ЛТД".

На підставі складеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001522301 від 14.12.2011 р., згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 52417,00 грн. в тому числі фінансові санкції в розмірі 1,00 грн.

На думку колегії суддів судом першої інстанції ретельно проаналізовані правовідносини позивача з контрагентами ТОВ "ОСОБА_5 ЛТД" та ТОВ "Віктрейд ЛТД". На підставі проведеного аналізу суд прийшов до обґрунтованих та законних висновків про те, що відповідачем не доведено факту здійснення господарських операцій, що не спрямовані на реальне настання наслідків, а досліджені судом докази свідчать про зворотне.

Крім того, в силу ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту.

За змістом ст.204 ЦК України здійснені позивачем правочини є правомірним, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними.

Посилання відповідача на нікчемність правочину суперечить положенням ст.228 ЦК України в редакції Закону N2756-VI від 02.12.2010 р. Даною статею визначено, що нікчемним є лише правочин, що порушує публічний порядок. Визначення такого правочину містить частина перша даної статті, яка вказує, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Укладені між позивачем та його контрагентами договори не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а тому не є нікчемними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом. За змістом ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 3 ст.228 ЦК України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Тобто, правочин, що суперечить інтересам держави, має визнаватися недійсним в судовому порядку, оскільки цей правочин є оспорюваним. Відповідна редакція ст.228 ЦК України чинна з 01.01.2011 р.

Норми ст.ст.203, 215, 216 ЦК України, на які посилається податковий орган, є загальними. Випадки, коли правочин є нікчемним (тобто його не потрібно визнавати недійсним в судовому порядку), чітко встановлені відповідними нормами ЦК України: зокрема ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.2 ст.126, ч.1 ст.219, ч.1 ст.220, ч.2 ст.221, ч.1 ст.224, абз.2 ч.1 ст.226, ч.2 ст.228, ч.2 ст.547 тощо.

Неспрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, не є підставою для визнання його нікчемним, оскільки це прямо не встановлено законом. У відповідних випадках зацікавлений орган (позивач) повинен доводити відповідні обставини в судовому порядку та визнавати цей правочин недійсним на підставі рішення суду.

Крім того, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового та бухгалтерського обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Досліджені судом першої інстанції первинні документи, а саме: податкові та видаткові накладні, платіжні доручення тощо підтверджують фактичне виконання умов договорів.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. А тому посилання податкового органу на те, що контрагенти позивача мають ознаки фіктивності, є "ймовірними податковими яамами" колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відсутні докази недобросовістності позивача при здійненні господарських операцій з цими контрагентами.

Пудсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував до спірних правовідносин норми ст.ст.187, 198, 201 Податкового кодексу України, ст.ст.3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, інших нормативно-правових актів та обґрунтовано визнав правомірним формування податкового кредиту позивачем.

Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" червня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: ОСОБА_6

ОСОБА_2

Повний текст Ухвали виготовлений "25" вересня 2012 р.

Роздруковано та надіслано: р.л.п

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 підприємство "Техкомплект" пл.Соборна,25,м.Бердичів,Житомирська область,13300

3- відповідачу ОСОБА_3 об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул. Б. Хмельницького,24-а,м.Бердичів,Житомирська область,13312