Ухвала суду № 43847698, 14.08.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"14" серпня 2012 р. Справа № 2а/1770/1523/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" березня 2012 р. у справі за позовом Акціонерного товариства "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_3П.А." до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 товариство "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_3П.А." (далі - АТ "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_3П.А.") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Рівне) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 27.12.2010 р. №000702344/2/23-318 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 172869,00 грн. з моменту його прийняття.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 27.12.2010 р. № 000702344/2/23-318 з моменту його прийняття.

У зв'язку з реорганізацією податкового органу під час розгляду справи судом за письмовим клопотанням відповідача було проведено заміну відповідача ДПІ у м.Рівне її правонаступником - ОСОБА_5 податковою інспекцією у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року та прийняти нову - про відмову в позові.

Розглянувши справу в межах ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст. 200 КАС України визначено. що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Оскільки, постанову від 27.03.2012 року Рівненським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.

Доводи апеляційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують.

Судом встановлено, що АТ "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." є юридичною особою, яка має своє представництво в Україні - Представництво "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А.", що перебуває на обліку як платник податків та, зокрема як платник податку на додану вартість, у органах державної податкової служби.

ДПІ у м.Рівне проведено позапланову виїзну перевірку Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2010 року, що декларувалось в період: листопад 2009 року, лютий, квітень 2010 року та правомірності формування від'ємного значення рядка 26, за результатами якої складено акт від 17.09.2010р. №1403/1093/23-300/26603641 (а.а.с.7-24).

На підставі вказаного акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження ДПІ у м.Рівне винесене податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010 року №000702344/2/23/318 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за липень 2010 року на 172869,00грн. (а.с.25).

Податковий орган вважає порушенням те, що за приписами пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» право платника на податковий кредит Закон повязує лише з придбанням, тобто купівлею товарно-матеріальних цінностей з їх оплатою, та ввозом на постійній основі.

Разом з тим, підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у. тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорт з метою використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, в даній нормі Закону «Про податок на додану вартість» господарська операція з придбання згадується нарівні з операцією імпорту.

Дата сплати податку за податковими зобовязаннями є датою виникнення права платника на податковий кредит (пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 згаданого Закону). Проте, це право Закон дозволяє реалізувати за наявності належним чином оформлених вантажних митних декларацій (пп.7.2.7 п.7.2 ст.7), при умові використання товарно-матеріальних цінностей в оподатковуваних ПДВ операціях в межах господарської діяльності платника.

Ввезення імпортного майна для його використання на митній території України має наслідком нарахування і сплату податку на додану вартість (пп.7.3.6 п.7.3 ст.7). Факт сплати позивачем до бюджету податку на додану вартість підтверджується вантажними митними деклараціями.

Позивач зазначав, а ДПІ не заперечувала того, що імпортні матеріальні цінності, використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, позивачем за наявності усіх підтверджуючих документів виконані основні вимоги Закону щодо права платника на відображення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 12 208 грн., й наступне включення відповідних сум податку на додану вартість до суми бюджетного відшкодування (а.с.118-119).

Крім того, представництвом АТ «Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А.» до ДПІ у м.Рівне подано в електронній формі податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 року. Факт отримання податковим органом цієї податкової звітності підтверджений квитанцією №2, сформованою центром обробки електронних звітів 20.05.2010 року, а 21.05.2010 року позивачу направлено лист №2189/28-218 з інформацією про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року податковою звітністю та пропозицією подати нову декларацію, оформлену належним чином.

При цьому, причиною невизнання поданої декларації податковою звітністю в обумовленому листі зазначено відсутність обовязкових реквізитів номерів рядків декларації, до яких надаються додатки, передбачені Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166.

Пункт 1.3. Порядку №166 (на порушення якого вказує відповідач) встановлює, що декларація складається із вступної частини, службових полів та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи, службові поля та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Розділ І декларації "Податкові зобов'язання", розділ II "Податковий кредит", розділ III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" підлягають обовязковому заповненню платником податків.

У декларації по ПДВ за квітень 2010 року вбачається, що платник ці розділи заповнив, і з приводу них у відповідача не виникло жодних заперечень.

Щодо спірної графи декларації за квітень 2010 року «Додатки до рядків декларацій (зазначити номери рядків декларацій)», то названа графа не входить до складу названих трьох розділів, які підлягають обовязковому заповненню платником податків.

Отже, доводи податкового органу стосовно невизнання поданої декларації з ПДВ за квітень 2010 року, як податкової та відповідне неврахування відображеного в ній відємного значення у декларації за липень 2010р. на 160 661 грн. є безпідставними.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" березня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: ОСОБА_6

ОСОБА_2

Повний текст ухвали виготовлено 19.08.2012 р.

Роздруковано та надіслано: р.л.п.

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 товариство "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_3П.А." Віале Еджео, 100/106 САР,м.Рим,Італія

3- відповідачу ОСОБА_5 податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023