Ухвала суду № 43847082, 26.06.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"26" червня 2012 р. Справа № 0670/7315/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю

представника позивача: ОСОБА_3

розглянувши апеляційну скаргу Володарськ-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Надра Інвест" до Володарськ-Волинської міжрайонної державної податкової інспекція Житомирської області про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Надра Інвест" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Володарськ - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції від 31.05.2011 року №0001301501.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість та порушення норм матеріального права, просить скасувати вищезазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Оскільки постанову від 24.04.2012 р. Житомирським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене в звязку з тим, що попереднім актом планової виїзної перевірки ТОВ "Надра Інвест" від 30.04.2010 року № 24/5/23-07/33093694 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року (а.с. 47-76) було встановлено порушення п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок:

- віднесення товариством до складу валових витрат в липні 2009 року витрат в загальній сумі 362929 грн. пов'язаних з проведенням робіт по розширенню ділянки по видобуванню гранітів Маславського родовища;

- реалізації готової продукції на протязі 2009 року (блоків гранітних) за цінами, нижчими за собівартість. Вказані порушення, на думку податкового органу, призвели до завищення валових витрат на загальну суму 434899 грн., що не використані у господарській діяльності позивача.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшої використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат згідно із п.п. 5.2.1 зазначеної норми включають суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно п.5.11. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За змістом п.п.5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат витрати повязані з видобутком корисних копалин, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Відповідно до п.п.9.1, 9.2 Закону будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин включаються до окремої групи валових витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації, а перелік витрат, які включаються до окремої групи витрат платника податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а сааме: Постановою КМУ № 118 від 04.02.98р. «Про затвердження переліку витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації».

У цьому Переліку в п. 8 зазначено, що до складу зазначеної групи не включаються витрати, пов'язані з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин: витрати на розвідку (дорозвідку) запасів (родовищ) корисних копалин, що виконувалась за рахунок підприємства і не привела до відкриття та нарощування додаткових обсягів балансових запасів чи до підвищення ступеня їх розвіданості (категорійності).

ТОВ ОСОБА_5» провело розкривні роботи (зняття ґрунту та вскришних порід), з метою розширення ділянки видобування гранітів Маславського родовища в межах розвіданих запасів, тому витрати на загальну сумі 362929 грн. повязані з видобутком корисних копалин не повинні включатися до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації.

Відповідно, витрати на загальну суму 362929 грн. були понесені позивачем на гірничопідготовчі (розкривні) роботи, що пов'язані з видобутком вже розвіданих запасів корисних копалин і це витрати, пов'язані з виробничою господарською діяльністю підприємства, а отже вони підпадають під регулювання п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та включаються до складу валових витрат звітного періоду.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача про порушення вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в звязку з реалізацією готової продукції на протязі 2009 року за цінами, нижчими за собівартість, на загальну суму 434899 грн., оскільки вказана норма визначає поняття валових витрат виробництва та обігу як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом п. 5.2.1 даної статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пункт 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» містить вичерпний перелік витрат, які не повинні відноситися до валових витрат, оскільки згідно п.5.11 ст.5 цього Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З аналізу вище наведених норм випливає, що законодавець не пов'язує право платника податку формувати валові витрати з тим, чи був отриманий доход за результатами конкретної господарської операції, а тому твердження відповідача, що операції із придбання товарів (послуг) не можна вважати господарською діяльністю позивача тільки на основі того, що виготовлена за допомогою них продукція була реалізована за ціною, нижчою її собівартості - помилкові.

Будь якого обмеження при формуванні ціни на продукцію з розрахунку собівартості товару в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» не міститься.

Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Володарськ-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: ОСОБА_6

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано (р/п):

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Надра Інвест" вул. Червона площа, 14,смт.Володарськ-Волинський,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12101

3- відповідачу ОСОБА_7 міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області вул. Володарського, 4,смт.Володарськ-Волинський,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12100